В Україні 2014 року, або у Білорусі року 2020-го повістку формувала місцева націоналістична та неоліберальна буржуазія, ультраправі та залежні від Заходу «грантожери». А зараз у Казахстані прозахідна опозиція говорить про два шляхи, якими можуть піти протести:
«Страна может пойти по двум путям: революции (всех свалить и посадить) или срочным реформам – политическим и экономическим», – читаємо про це в соціальних мережах.
Звичайно, казахські грантові активісти обирають у цій дилемі саме другий шлях: «Второй легитимный путь требует роспуска парламента, роспуска правящей партии “Нур Отан", лишения всех иммунитетов Назарбаева и членов его семьи, проведения быстрых политических реформ указами президента, регистрацию оппозиционных партий и организацию парламентских выборов на основе 50 на 50. Затем надо провести конституционную реформу».
Фактично, це план пропонує казахам перерозподіл влади без будь-яких соціальних змін. Те, що, власне, і відбулося під час подій в Україні
