Останнім часом значно активізувалась дипломатична діяльність президента Володимира Зеленського.
Український президент, звичайно, і так часто спілкується з лідерами та високопоставленими представниками іноземних держав, причому не лише з-поміж союзників Києва у війні. Однак зараз кількість переговорів, які проводяться за допомогою засобів зв'язку, серйозно збільшилася, перейшовши, за словами самого президента, в "дипломатичний марафон".
Як повідомив Зеленський, розмова ведеться, перш за все, про збільшення військової допомоги Україні, яка особливо потребує зараз сучасної техніки для армії. Обговорено також фінансову підтримку, відновлення української енергетики, подальшу європейську інтеграцію країни.
Але це не все: президент регулярно повертається у цих розмовах із іноземними колегами до української "формули світу". Більше того, Україна пропонує провести для обговорення цієї формули "саміт світу" 24 лютого у штаб-квартирі ООН.
Одночасно надходять повідомлення про нові контакти представників України та Росії на гуманітарні теми – зокрема обмін полоненими.
Що означає ця активність і які можуть бути її наслідки, розбиралася "Страна".
Президент на телефоні
Володимир Зеленський останніми днями серйозно посилив роботу з міжнародними партнерами. Як сказав у своєму вечірньому відеозверненні 10 січня український лідер, після візиту до Вашингтона він провів уже близько тридцяти переговорів із лідерами та представниками держав-партнерів.
Наприклад, у день, коли вийшов цей відеозвернення, глава держави переговорив з президентом Європейської ради, з прем'єр-міністрами Бельгії та Ірландії, президентом Естонії.
"Поінформував їх про ситуацію на полі бою – про важку ситуацію на Донбасі, про постійні російські штурми і той факт, що Росія не вважає своїх людей, не шкодує місцевих і не зупиняється перед якоюсь злочинною активністю. Цьому можна – і потрібно! – протиставити лише новий рівень сучасної військової техніки, яку може отримати Україна від партнерів", - заявив Зеленський.
Крім того, він порушував питання підтримки українського бюджету Заходом, що важливо для збереження фінансової та соціальної стабільності в Україні, євроатлантичної інтеграції країни, посилення тиску санкцій на Росію тощо.
Проте йшлося не лише про це. Стосовно розмови з бельгійським прем'єром, Зеленський заявив, що він подякував своєму візаві за підтримку дипломатичних зусиль України, зокрема "формули світу, всіх її принципових елементів: відновлення безпеки, відновлення нашої територіальної цілісності, відновлення справедливості".
Про обговорення формули світу Зеленський згадував, коментуючи та розмови з іншими лідерами.
Зазначимо, що 11 січня український президент у Львові зустрівся зі своїми польським та литовським колегами.
Що, власне, мають на увазі під формулою?
Це варіант завершення війни з Росією, запропонований українським президентом на останньому саміті країн Великої двадцятки, що відбувся 15 листопада.
Згідно з цим планом з 10 пунктів, Київ готовий припинити бойові дії в обмін на виведення військ РФ з усієї міжнародно визнаної території України плюс гарантії радіаційної, ядерної, продовольчої та енергетичної безпеки, а також повернення всіх полонених, створення спеціального трибуналу з військових злочинів в Україні та міжнародного механізму щодо відшкодування за рахунок російської сторони збитків, завданих війною. Як гарантія своєї повоєнної безпеки Україна пропонує підписати Kyiv Security Compact як договір, що передбачає переозброєння української армії та фінансову підтримку, а також можливість застосування превентивних заходів у разі загрози нової війни та санкцій за фактом агресії.
Детальний розбір цих пропозицій можна прочитати тут. Відразу скажемо, що Росія цю формулу відкидає і із захоплених українських територій йти доброю волею не має наміру. Більше того, вона висуває Україні зустрічні вимоги - піти з частин областей, що контролюються нині ЗСУ, про анексію яких РФ оголосила у вересні 2022 року.
Проте у зв'язку із "формулою світу" Зеленського готується спеціальний "саміт світу", де ця формула і обговорюватиметься.
І, мабуть, зараз це промовляється в дзвінках, що почастішали, західним і не тільки лідерам.
Як повідомив український посол у Туреччині Василь Боднар, "саміт світу" запланований на 24 лютого у штаб-квартирі ООН.
Час ще не настав
Чи варто вважати такі розмови Зеленського непрямим свідченням готовності поновити переговорний процес із Москвою?
Можливо, Київ хоче погодити свою позицію з союзниками та нейтральними країнами чи навіть заручитися їхньою підтримкою, яка стане в нагоді за столом переговорів?
На думку політолога Руслана Бортника, це негаразд. "Поки що обидві ворогуючі сторони використовують тему готовності до переговорів, причому тільки на своїх умовах, тільки з метою інформаційної війни. Зараз вони звинувачують один одного в зацікавленості продовжувати військові дії. Це гра в інформаційний футбол з метою переконати інші країни, що в продовженні війни винний противник", - коментує "Странє" експерт.
Ту ж мету, як вважає Бортник, переслідуватиме і саміт, який може провести Україна. "Це був би форум для посилення міжнародної позиції Києва та акцентування на відповідальності Москви за початок війни та її продовження. Приблизно з такою самою метою проводиться "Кримська платформа" - повернути увагу до проблеми Криму. І обидва форуми - це елементи нашого міжнародного позиціонування", - наполягає експерт.
При цьому він припускає, що Київ і Москва всерйоз замисляться про відновлення переговорів щодо вичерпання відведених на цю війну армійських ресурсів і бюджетів (це також стосується союзників України), або "сформується перелом у війні".
"До цього часу кон'юнктура для переговорів не складеться", - вважає Бортник.
Не вважає загальну ситуацію, сприятливою для поновлення переговорів і політолог Вадим Карасьов.
"Щоб виникли умови для офіціалізації переговорів, необхідна докорінна зміна військово-стратегічної ситуації. А вона як маятник, який може хитнутися і в один, і в інший бік. І в цьому випадку противник, чия позиція послабшає, міцно замислиться, що робити далі: або робити нові зусилля у спробі надолужити втрачене, або сідати за стіл переговорів зі "слабкими картами". Непростий вибір постане і перед західними союзниками, якщо ситуація буде не на користь України: або збільшувати масштаб та якість військової допомоги Києву, або таки вмовляти повернутися до Проблема для Заходу в тому, що деякі тамтешні групи впливу дозволяють собі певну гнучкість у плані поступок Москві, наприклад, висуваючи як один з варіантів повернення на лінію дотику станом на 23 лютого 2022. Україна ж відстоює повернення всієї її території в кордонах 1991 р. Декого на Заході цілком влаштує, якщо Україна, залишаючись у сфері його впливу, перетворює титься в добре захищений і озброєний форпост проти Росії. Якщо територія України буде трохи меншою, це не має значення. Але у Києві хочуть переустановити країну після перемоги, тут бачать повоєнну Україну державою із серйозним геополітичним потенціалом, важливим елементом Балто-Чорноморської системи. Якщо Україна перемагатиме на полі бою, вона зможе продавити свою позицію і на переговорах. Але в іншому випадку протиріччя із Заходом, які поки що ні на що не впливають, можуть зіграти не на користь Києва. Як би там не було, переговорна перспектива стане зрозумілою за результатами лютнево-квітневих наступів", - вважає політолог Карасьов.
Втім, у політколах звернули увагу, що дипломатична активність Зеленського, що посилилася, відбувається одночасно з турне заступника глави Адміністрації президента РФ Дмитра Козака, який нібито пропонує європейським елітам зупинити війну перемир'ям за "корейським сценарієм".
Тобто – з фіксацією нинішньої лінії фронту як де-факто нового кордону між Україною та Росією.
Про це заявив секретар Ради з питань нацбезпеки та оборони України Олексій Данилов. У такому разі переговори українського президента можуть мати і запобіжну спрямованість, що Київ готовий до припинення війни лише на своїх умовах, перерахованих у тій самій "формулі Зеленського".
До речі, у Кремлі вже спростували те, що хочуть домовлятися про "корейський сценарій", і всім виглядом показують, що жодні поступки щодо відходу з територій, про анексію яких оголосили в Москві, Росія не йтиме. І взагалі, як заявив учора Дмитро Пєсков, "перспектив мирних переговорів із Україною немає".
З іншого боку, примітно, що один із переговорних треків - щодо обміну полоненими, який взагалі ніколи не закривався, в останні дні також очевидно активізувався.
Як повідомляла "Країна" уповноважені з прав людини України Дмитро Лубинець та Росії Тетяна Москалькова провели в Туреччині кілька раундів переговорів на полях міжнародної конференції омбудсменів "Майбутнє прав людини в XXI столітті", причому один був у режимі тет-а-тет, судячи з фотографій.
"Обговорили широкий спектр гуманітарних проблем та кейсів, пов'язаних із наданням правозахисної допомоги громадянам двох країн. А також обмінялися конкретними пропозиціями", - написав Лубинець на своїй сторінці у Фейсбуці.
Пізніше вони зустрілися за участю турецького колеги та спікера парламенту Туреччини. Після першої зустрічі українського та російського обмудсменів турецька сторона заявила, що розраховує на відкриття "гуманітарного коридору" між РФ та Україною за посередництва Туреччини. Що мають на увазі, не уточнюється. Також повідомляється про домовленість про обмін понад 40 осіб з кожної сторони найближчим часом.
Раніше українська влада повідомляла про кілька відбулися обміни. Ця робота продовжується, незважаючи на загострення на фронті. І разом з іншими непублічними каналами комунікації дозволяє зберігати зв'язок між керівництвом обох країн, що теоретично дає можливість за необхідності розширити спілкування до повноцінних офіційних делегацій. Якщо до того складуться необхідні військово-політичні передумови.