В Україні вже з 1 січня 2023 року зростуть тарифи на холодну воду та водовідведення.
Нові розцінки для обласних водоканалів (виняток — водоканали у прифронтових регіонах, зокрема Миколаївській, Херсонській, Харківській областях) містяться в ухваленій сьогодні постанові НКРЕ. Там також подано розрахунки собівартості води та послуг з водовідведення, зростанням якої пояснюється перегляд тарифів.
"У структурі тарифу на водопостачання та водовідведення враховуються супутні витрати, що змінюються. Сюди входить вартість електроенергії, витрати на оплату праці, податки, амортизація обладнання. Цього року мінімальна зарплата зросла з 6500 до 6700 гривень. Подорожчали й інші витрати", - пояснюють у Спілці споживачів комунальних послуг.
"Питання з тарифами складне. З одного боку, водоканали збиткові, з іншого - підвищення розцінок призведе до зростання неплатежів від населення", - каже експерт ринку комунальних послуг Олег Попенко.
Є ще один нюанс – на тлі масових перебоїв із електроенергією вода в українців є далеко не завжди. Адже, якщо немає світла, не працюють і насоси на воду. Тому багатьом споживачам незрозуміло: якщо води немає, то за що тоді платити за підвищеними рахунками?
Зазначимо, що влада на цей рік ввела мораторій на підвищення тарифів на комунальні послуги.
Однак на холодну воду він не поширюється, чим, як бачимо, і скористалася влада.
"Мораторій поширюється лише на електроенергію, опалення, гарячу воду та газ. Вода, водовідведення, а також прибирання прибудинкових територій, цінник на яку у багатьох містах, до речі, теж зростає, до цього списку не входять", - зазначає Олег Попенко.
Розбиралися, яка зараз ситуація по воді і скільки за неї доведеться платити.
10% із січня та новий перегляд у травні
На 2023 рік НКРЕ спочатку планувала досить суттєве зростання тарифів на воду та водовідведення — за деякими ліцензіатами (водоканалами) майже вдвічі.
Цінник хотіли підвищувати у два етапи – спочатку з 1 січня, а потім – з 1 липня 2023 року.
Нацкомісія формувала тарифи, виходячи із пропозицій регіональних водоканалів, які подали також розрахунки щодо структури собівартості своїх послуг.
Але на фінальному засіданні регулятора усі переграли. Вирішили підвищити тарифи із 1 січня. У НКРЕ зазначили, що середнє збільшення вартості становитиме приблизно 10% (але це середній показник, у Києві, наприклад, зростання буде майже 30%).
Потім до питання тарифів знову повернуться у травні. І вже тоді вирішуватимуть, чи буде літнє підвищення цінника і наскільки суттєве. У Нацкомісії пояснили це рішення тим, що витрати водоканалів (які впливають на тариф) у час прогнозувати складно. Тому сказати зараз, якою буде собівартість води влітку 2023 року, практично нереально.
Втім, не виключено, що регулятор просто не наважився одразу оголошувати дві хвилі подорожчання води. Тим більше, що навіть "одну хвилю" вже активно критикують.
Народний депутат, екс-міністр ЖКГ Олексій Кучеренко, який включився онлайн до обговорення питання щодо води, каже, що з 2014 року тарифи на воду зросли у 5-6 разів. При цьому незрозуміло, що змінилося у галузі і куди йдуть гроші. Скажімо, немає даних, наскільки підвищилася енергоефективність обладнання, що зробили, щоб зменшити частку електроенергії у виробничих процесах тощо.
Також він поставив запитання представнику "Львіводоканалу" (єдиного з водоканалів, який зміг підключитися до обговорення. Інші так і не вийшли в ефір, хоча їх виступи анонсували) — чи були громадські слухання за тарифами і чи справді і місцева влада, і городяни підтримують нові цінники.
На що у "Львіводоканалі", природно, відповіли ствердно, заявивши, що компанія, хоч і монополіст, ціни намагається не задирати. Але зрозуміло, що на масову підтримку тарифних перегонів по всіх регіонах віриться важко. Тим більше, що й у минулі роки громадські обговорення найчастіше перетворювалися на формальність.
Тому НКРЕ вирішила пригальмувати та не оголошувати одразу дві хвилі підвищення тарифів.
Як підвищили тарифи
Отже, повернемось до тарифів. Зазначимо, НКРЕ ухвалила рішення щодо цінників на воду лише для своїх ліцензіатів. В основному це обласні водоканали, а також деякі водоканали у райцентрах (Умань, Краматорськ, Новомосковськ та ін.). Багато водоканали не є ліцензіатами Нацкомісії, і тарифи для них регулюють місцева влада.
У кожному регіоні тарифи різняться.
Наприклад, на Вінниччині з 1 січня тариф на централізоване водопостачання для суб'єктів господарювання становитиме 11,81 гривні за куб (без ПДВ), для населення — 20,48 гривень. З 1 липня тарифи мали зрости до 13,52 та 22,88 гривні відповідно. Але зараз ці цифри варто сприймати як орієнтир, наскільки вода може подорожчати влітку.
На водовідведення з 1 січня тариф встановлено на рівні 5,86 гривні за куб для юросіб та 10,6 гривні для побутових споживачів. З 1 липня цінник має зрости до 6,23 та 11,71 гривні (без ПДВ) відповідно.
Тобто загалом мешканці Вінницької області платитимуть за воду та водовідведення після підвищення тарифів понад 30 гривень за куб (з урахуванням податків). Приблизно на тому ж рівні розцінки у Дніпропетровській області. Для "Луцькводоканалу" встановлено тариф на воду та водовідведення для населення у 26,44 гривні за куб.
Для споживачів "Дніпроводоканалу" з 1 січня вода дорожчає до 18,81 гривні, водовідведення - до 12,33 гривні, тобто всього - 31,14 гривні за куб без ПДВ (а це ще 20% або більше 6 гривень на кубі).
Для "Житомирводоканалу" тариф на воду з 1 січня - 20,81 гривні, на водовідведення - 22,36 гривні без ПДВ. Загалом понад 50 гривень за куб з урахуванням податків. Це один із найвищих тарифів по країні.
В Ужгороді ще дорожче: вода коштуватиме 25,63 гривні, водовідведення — 16,26 гривні без ПДВ.
У Запоріжжі цінник на воду – 17,54, на водовідведення – 10,67 гривні за куб.
Для "Ірпіньводоканалу" регулятор встановив тариф на воду 12,15 гривні, на водовідведення - 18,87 гривні за куб.
У Білій Церкві вода буде по 16,72, водовідведення – по 19,62 гривні за куб.
У Львові тариф на воду – 16,2 гривні, на водовідведення – 8,07 гривні за куб.
У Полтаві -18,54 та 16,57 гривні відповідно.
Для "Київводоканалу" розцінки на воду з 1 січня - 18,08 гривні, на водовідведення - 14,66 гривні за куб. Усього з урахуванням ПДВ 39,29 гривні за куб, тоді як колишній тариф - 30,34 гривні за куб.
У НКРЕ зазначили, що перший етап подорожчання – з 1 січня – призведе до зростання середнього цінника на воду та водовідведення по країні на 10%. Але, очевидно, за Києвом цифра набагато вища — майже 30%.
Та й іншими регіонами, як зазначив Кучеренко, "подорожчання більше 10%". І це, повторимося, лише "перший етап". Якщо буде друге, цінники на воду в деяких регіонах можуть подвоїтися.
Звідки взялися нові ціни на воду
НКРЕ доводить тарифи розрахунками самих водоканалів, які подають регуляторам структуру собівартості власних послуг.
Наприклад, у "Вінницяводоканалі" оцінили виробничу вартість централізованого водопостачання у 18,04 гривні за куб, а водовідведення - у 10,04 гривні за куб (без ПДВ). Разом - 28,08 гривні без податку на додану вартість. Для населення вже після другої хвилі підвищення тариф без ПДВ становитиме 34,59 гривні. Тобто водоканал заробить за 6,51 гривні на кубі.
У структурі собівартості, яку представив "Вінницяводоканал", одна з найвагоміших складових - електроенергія. За собівартості централізованого водопостачання 18,04 гривні за куб, електроенергія тягне майже на 6,23 гривні, або більше 30%. Також досить значні витрати на реагенти — близько 6 гривень за куб. Зарплати, амортизація обладнання, ЄСВ, податки загалом дають трохи більше 3 гривень за куб.
За водовідведенням частка електроенергії ще більша: при собівартості послуги в 10,04 гривні за куб електрика — близько 5,8 гривні, тобто більше половини.
Подібні розрахунки і з інших водоканалів. Але, що цікаво, частка електроенергії скрізь відрізняється, що у результаті впливає загальний цінник. Наприклад, якщо по Вінниці електроенергії на куб води йде на 6,23 гривні, то Луцьком — лише на 4,6 гривні (в результаті собівартість куба води там 10, 6 гривні проти 18,04 у Вінниці).
У "Дніпроводоканалі" у структурі собівартості централізованого водопостачання частка електрики ще нижча — 3,6 гривні. При цьому вищими, ніж в інших містах, є витрати на зарплати (більше 4 гривень на куб води), що у результаті формує досить високу загальну цифру за собівартістю води — близько 17,4 гривні за куб.
У "Новомосковському водоканалі" витрати на електроенергію взагалі мінімальні - близько 1,9 гривні за куб води. Проте рекордні витрати на придбання води в інших суб'єктів господарювання та очищення — близько 13,5 гривні за куб. У результаті загальна собівартість куба води – понад 20 гривень за куб. Для місцевих жителів вода після другої хвилі подорожчання у липні коштуватиме понад 50 гривень за куб.
В Ужгороді, де нові тарифи на воду будуть просто "золотими", собівартість централізованого водопостачання оцінили у 24,8 гривні за куб, з яких електроенергія — майже 10,6 гривні, а прямі витрати на оплату праці — близько 5 гривень за куб.
За словами Попенка, цінник на воду залежить також від кількості споживачів — чим їх менше, тим вища собівартість послуг. З урахуванням хвилі біженців та переселенців цей фактор для багатьох водоканалів став дуже суттєвим.
Також важливим є стан мереж, глибина, з якої піднімають воду, плюс — енергоефективність обладнання. "З останнім великі проблеми. У багатьох містах встановлені насоси, яким по 15-20 років. Зрозуміло, що вони тягнуть електроенергії вдвічі більше за нове обладнання", — каже експерт.
Водоканали також включають у собівартість борги за розрахунками із споживачами за минулі періоди. Тобто, заборгованості автоматично підвищують майбутні тарифи.
Зазначимо, що вже давно цифри в "обґрунтуваннях" критикували у профільному середовищі. Експерти казали, що їх часто не перевіряють, а намалювати, мовляв, можна що завгодно.
Втім, за словами Попенка, зараз багато водоканали справді у складній ситуації. Є збитки, що покриваються та рахунок прямих вливань із місцевих бюджетів.
У "Львівводоканалі" наголосили, що навіть підвищені тарифи повністю не покривають усі витрати. Тобто, потрібно підвищувати ще більше.
Води немає, тариф є
Але у водоканалів своя правда, а у людей своя.
Платити за підвищеним цінником мало кому хочеться, особливо якщо з водою — хронічні перебої.
У блекаути вимикається не тільки електрика, але й вода (оскільки не працюють електричні насоси), а також каналізація.
І якщо ті, хто платить за лічильником на воду, розраховуються за реально спожиті обсяги, то споживачі у квартирах без лічильників платять "за норми".
"Без лічильників на воду в Україні ще як мінімум 25% домогосподарств. І вони будуть змушені платити за підвищеним тарифом за нормами споживання, які завищені щонайменше вдвічі. А чи є вода і каналізація насправді — питання десяте", — зазначає Попенко.
За нормами — якщо немає лічильника, на кожного, хто проживає у квартирі, нараховують плату за 4,5 куба на місяць. Тобто столична родина із 4 осіб платить за 18 кубів. І до війни це було багато (реальне споживання — до 10 кубів), а коли води немає цілодобово, обсяги просто фантастичні. Але заплатити за них 707,22 гривень за новим тарифом все ж таки доведеться.
Втім, деякі канали роблять коригування, що знижують, з урахуванням часу відсутності води.
Зазначимо, що на низку ключових послуг – електроенергія, газ та його транспортування, опалення, гаряча вода – в Україні діє мораторій на підвищення тарифів. Але холодної води, каналізації, а також прибирання прибудинкової території та вивезення сміття ці обмеження не стосуються.
Щодо води розклад зрозумілий — подорожчання з 1 січня, а потім, швидше за все, і влітку.
"За прибудинковою територією рішення щодо тарифу приймає ОСББ або ЖЕК, щодо вивезення сміття — місцева влада. Але там дуже висока частка вартості палива. Ці тарифи в багатьох містах вже підвищилися, і, швидше за все, зростатимуть і далі. Тому і загальна платіжка за комуналку зросте, незважаючи на мораторій", - підсумував Попенко.
Нагадаємо, раніше ми розповідали про те, що українці масово обзаводяться власними свердловинами, і розбиралися, скільки це коштує та які є нюанси.
