Отже, Польща оголосила про передачу в Україну німецьких танків "Леопард" - у межах поки що однієї роти, тобто чотирнадцяти одиниць.
Щоправда, Німеччина, як країна-виробник танків, ще не підтверджувала, що схвалила це постачання (а без цього схвалення постачання неможливе).
Сьогодні віце-прем'єр уряду Німеччини Хабек висловився за те, щоб німецький уряд не перешкоджав постачанню танків з інших країн в Україну. З чого випливає, що поки що рішення не прийняте.
Але, судячи з різних сигналів, які останнім часом надходять, схвалення, швидше за все, буде.
І це відкриє постачання "Леопардів" до України з різних країн. Причому такого типу танків на озброєнні у європейських країн НАТО понад дві тисячі. І якщо всі з них "скинуться", то кількасот може набратися, навіть якщо Німеччина не запустить виробництво нових танків для потреб України.
Чим "Леопарди" відрізняються від російських машин, що протистоять їм, і чи зможуть вони переломити ситуацію на фронті на користь ЗСУ - розбиралася "Країна".
"Леопард" проти трьох "Т". Порівняння
Для порівняння візьмемо наймасовіший "Леопард" у польській армії – модель 2A4. З великою ймовірністю, Україні поставлять цю, а не нові моделі, які також є у польських збройних сил, але в меншій кількості.
До речі, 2A4 - це взагалі наймасовіша модель "Леопарду".
Порівняємо його, по-перше, із російським основним бойовим танком Т-90М ("Прорив"), про постачання якого на український фронт останнім часом регулярно пишуть російські ЗМІ.
І поки кількість "Леопардів", що передаються Україні, ймовірно, буде порівнянна з числом "Проривів" у противника. За різними даними, на момент початку "спецоперації" їх було в Росії близько ста одиниць, але в останні місяці повідомляється, що "Уралвагонзавод" почав їх активне виробництво і доставку на фронт.
Т-90М "Прорив" на параді у Москві
Скільки їх зараз у Росії – невідомо. Повідомлялося, що три такі танки Україна отримала як трофеї (тобто вони активно воюють). А 12 січня виробник - "Уралвагонзавод" - прозвітував про відправку в армію нових "Проривів", зроблених на замовлення міноборони. Крім того, регулярно з'являються дані про те, що нові Т-90М беруть участь у боях.
Також будемо порівнювати "Леопард" з двома російськими танками, які найбільше масово воюють в Україні - Т-72 і Т-80 в їх більш-менш модифікованих версіях.
Броня та захищеність. Захист від протитанкових засобів - особливо мін, гранат, запальних сумішей - одна з фішок даної моделі "Леопарда", який пройшов через війну в Афганістані, де ці засоби масово застосовувалися талібами (при цьому таліби все ж таки знищили 9 танків "Леопард").
У німецького танка автоматизована система пожежогасіння та вибухопридушення, покращена вежа, броньована елементами з вольфраму та титану.
Втім, російський Т-90М також, як стверджується, має від цього захист: корми та башта захищені від ручних гранатометів протикумулятивними гратчастими екранами. Точні дані про бронювання танка засекречені та не публікуються.
Що ж до Т-72 та Т-80 останніх модифікацій, у них застосовується динамічний захист із комбінованих матеріалів. Товщина броні від 450 до 500 мм. Це можна порівняти з німецьким танком, у якого лобове бронювання для обговорюваної нами моделі заявляється як 450 мм.
Серед російських танків захист лобової проекції кращий у танка Т-72. Т-80 також має багатошарове бронювання, але не має напівактивного бронювання. Найвразливіше місце обох танків - корми вежі (тобто позаду).
При цьому західні експерти називають, що Т-72 замість повноцінної броні отримав блоки динамічного захисту. А основною проблемою танка називається зберігання боєкомплекту всередині того ж простору, де знаходиться екіпаж - тобто при його детонації вища загроза загибелі екіпажу. Це підтверджують і джерела.
Втім, не варто переоцінювати і захищеність "Леопарду". Їх регулярно підбивали із переносних ракетних комплексів (російські ЗМІ стверджували, що це були радянські комплекси "Фагот") курдські ополченці, які воювали з турецькою армією у Сирії.
Маневреність. Бойова маса "Леопарду" – 55 тонн, "Прориву" – 48 тонн. Швидкість їзди шосе у обох моделей однакова - плюс-мінус 70 кілометрів на годину. І хоча у "Прориву" нижча потужність двигуна, за рахунок зниженої ваги швидкісні показники зрівнюються.
За запасом ходу на шосе у обох танків дані відрізняються. Т-90 їдуть на 550 кілометрів, заявляють на сайті міноборони РФ. Компанія-виробник "Леопардів" Krauss-Maffei на своєму сайті вказує 450 кілометрів для моделі 2A4.
"Леопарди" на порядок важчі і старіші за російські моделі (55 тонн проти 46 тонн у Т-80У і 44,5 тонн у Т-72), але компенсують це потужнішим двигуном (1500 к.с. проти 1250 і 840 відповідно).
За рахунок цього заявлена максимальна швидкість у них однакова – близько 70 км/год. Натомість найкращий запас ходу у найлегшого з них - Т-72 (500 км проти 450 км у "Лепорадів" та 400 у Т-80У).
При цьому в американському журналі Popular Mechanics називають головним недоліком Т-80 ненадійний газотурбінний двигун, який вимагає при цьому занадто багато палива, що створює логістичні проблеми.
Вогнева міць. У всіх трьох російських танків 125-міліметрова гладкоствольна гармата проти 120-міліметрів у "Леопарда". При цьому в німецькій моделі на два снаряди більше, ніж у "Прориву" (42 проти 40), а експерти називають кумулятивний боєприпас для гармати L44 найкращим у своєму класі.
Гармата "Леопарда" пробиває до 560 мм танкової броні на відстані двох кілометрів. При цьому вважається, що російський передовий танк має більш далекобійну зброю - до 4 кілометрів (за іншими даними - 5 кілометрів), тоді як у "Леопарда" - 3,5.
Обидва танки мають на озброєнні кулемети. А Т-90 оснащений і керованими ракетами, здатними вражати будь-які цілі (від бронетехніки до вертольотів і окопів) на відстані п'яти кілометрів.
На "Леопардах" також можуть установлювати ракетні системи. Наприклад, із 2005 року на цей танк ізраїльтяни встановлювали свої протитанкові ракети LAHAT.
Крім того, в 2А4 було додано тепловізійні приціли та впроваджено повністю цифрову систему управління вогнем.
Якщо порівнювати з Т-80 та Т-72, то вони, як заявляється, мають вражаючі характеристики снарядів, аналогічні "Леопарду" - пробиваючи 560 міліметрів броні на відстані до двох кілометрів. Але, на відміну від німецької машини, Т-72 не має автоматизованої системи керування вогнем (у Т-80, як і Т-90 вона вже є).
Як змінить "Леопард" ситуацію на фронті
У світових рейтингах танків "Леопарди" традиційно стоять на першому місці. Це вважаються найкращими танками у світі. Втім, російські експерти із цим часто сперечаються і стверджують, що вони поступаються Т-90. Зрештою, результат цієї дискусії стане зрозумілим на полі бою.
Однак однозначно, що "Леопарди" - це значно потужніша зброя, ніж ті танки, які є на озброєнні ЗСУ (переважно це Т-64, Т-72 та їх модифікації). Тому для української армії німецькі танки – безумовне посилення.
Однак, як і в історії з поставкою бойових машин піхоти, питання тут у кількості танків, що поставляються, і термінах їх поставки.
Кількість танків важливо. Тому що росіяни мають достатньо систем для поразки "Леопардів" (насамперед протитанкові ракети різних систем) і при використанні на полі бою їх підбиватимуть. Так, зробити це буде важче, ніж у випадку з Т-64 та Т-72, але, як показує досвід Афганістану та Сирії – можливо. І у російської армії для цього значно більше можливостей, ніж у талібів та сирійських курдів.
Тобто втрати потрібно буде оперативно відшкодовувати (окреме питання – чи зможуть організувати бази для ремонту пошкоджених "Леопардів" в Україні, щоби не везти їх до країн НАТО).
Залужний свого часу заявляв, що для наступу на одному напрямку ЗСУ потрібно кілька сотень танків. І теоретично така кількість може бути поставлена навіть із існуючих запасів (як писалося вище, у Європі "Леопардів" на озброєнні понад 2000 тисяч). Але лише за умови, якщо в цьому процесі братимуть участь якнайбільше країн, а не одна Польща, яка пообіцяла передати 14 танків, які, зрозуміло, погоди не зроблять.
Але тут не зрозуміло, якою мірою країни НАТО готові будуть ділитися своїми танковими запасами. Німецькі ЗМІ пишуть про те, що у Німеччини "Леопардів" не так багато, щоб передати Україні - і єдиним виходом бачать постачання застарілих моделей, що знаходяться на зберіганні.
Терміни постачання постачань "Леопардів" та навчання роботі на них українських екіпажів також важливі. Якщо процес розтягнеться на півроку, то за цей час росіяни зможуть як мінімум ще сильніше зміцнити свої оборонні позиції на тому ж Мелітопольському напрямі (де багато хто чекає на головний удар ЗСУ). Або навіть розвинути наступ.
Всі ці змінні і визначатимуть, який ефект матиме танкова допомога Заходу Києву.
Реальну диспозицію, ймовірно, визначити "танковий Рамштайн" (нарада щодо постачання зброї Україні), яка відбудеться в Німеччині наступного тижня 20 січня.
