Перемога на виборах у Чехії екс-голови військового комітету НАТО, 61-річного відставного генерала Петра Павела означає закріплення курсу країни з надання масштабної, зокрема й військової підтримки України, вважають експерти.
Павел обійшов у другому турі екс-прем'єра Чехії Андрія Бабіша на понад 15%, той уже визнав поразку, а Павела з перемогою привітав місцевий прем'єр Петро Фіала.
Першим президентом, якому зателефонував Павел, став Зеленський, що говорить про можливі пріоритети у зовнішній політиці нового лідера Чехії.
Також, за даними чеських ЗМІ, новообраний президент перший закордонний візит Павел здійснить до Києва разом із лідером Словаччини Зузаною Чапутовою. Цю подорож вони обговорювали в суботу, коли Чапутова привітала Павела з обранням у його виборчому штабі.
"Чехія та Словаччина залучені на підтримку України, і, безперечно, було б добре, щоб Україна знала, що нове керівництво держави продовжить цю політику", - сказав Павел.
У першому турі два тижні тому Павел зовсім ненабагато обійшов Бабіша: обидва набрали майже по два мільйони голосів, а різниця між ними становила лише 23 тисячі. Однак після першого туру Павела підтримали троє з кандидатів, що вибули, у тому числі Дануше Нерудова, яка посіла третє місце.
У Чехії президент відіграє церемоніальну роль. Однак він також відповідає за призначення уряду та є верховним головнокомандувачем.
Дізнавались, що відомо про Павела і як його перемога позначиться на Європі та Україні.
Розвідник часів Варшавського договору
"Штаб Павела реалізував класичну кампанію "наш елітний генерал - простий хлопець" і змінив його імідж "солдафона" на "нарешті президентом буде людина слова". А загалом багато хто проголосував за нього, вважаючи, що в такий неспокійний у всьому світі час" генерал при владі може захистити країну у разі небезпеки. Але є й інша думка, що президент-військовий може, навпаки, збільшити ризик втягування у війну", - каже "Страні" чеський журналіст Ян Копаш.
Павел починав служити ще в армії соціалістичної Чехословаччини, пішов стопами батька, який теж був професійним військовим.
Після Оксамитової революції 1989 року в Чехії зробив блискучу кар'єру - в 1991 році перейшов у військову розвідку, в 1993 році відіграв важливу роль у порятунку групи французьких миротворців під час війни в Хорватії, в 2002 році став бригадним генералом і командувачем спеціалістів генштабу армії Чехії.
У 2015-2018 рр. був першим представником посткомуністичної країни на чолі військового комітету НАТО. Це найвища військова посада в альянсі (генсек НАТО – це політична посада).
Загалом він має 40 років військового досвіду - від розвідника, спецназівця до національного представника в центральному командуванні Збройних сил США в Тампі (США) та Катарі.
Дружина Павела також кадрова військова. Єва Павлова – підполковник у відставці.
Новий президент Чехії був ініціатором "гарячої лінії" з Генштабом РФ і контактував із начальником російського Генштабу Герасимовим у 2017 році. Зокрема, обговорювали Крим ситуацію на Донбасі. Павел підтримує військову допомогу Україні та сам збирав для цього кошти за своєю ініціативою.
Бабіш водночас розвісив по всій країні плакати з обіцянкою не дати втягнути Чехію у війну.
Війна в Україні очікувано була головною темою фіналу президентських перегонів. У ході теледебатів Бабіш заявив, що у разі нападу на Польщу або держави Балтії Чехія не надішле свої війська для участі у відкритому конфлікті.
"Я хочу миру. І в жодному разі не став би посилати наших дітей та дітей наших жінок на війну", - сказав Бабіш, позиціонуючи себе як прихильника миру.
Відповідь Павела була іншою. Він зазначив, що 5 стаття Статуту НАТО зобов'язує всіх членів альянсу надати допомогу будь-якому з його учасників у разі нападу на нього.
"Війна в Україні – це і наша війна, тому що стосується нас", – заявляв він.
Також Бабіш розповів, що Павел, котрий починав служити за часів соціалістичного Варшавського договору, проходив підготовку на курсах військової розвідки. На цій підставі Бабіш порівняв Павела з Путіним. Щоправда, сам Бабіш, як пишуть чеські ЗМІ, член Компартії Чехії з 25 років, який працював закордонним представником державної компанії останніми роками соціалізму, фігурує у списку агентів таємної поліції чехословацької, оприлюдненому словацьким Інститутом національної пам'яті.
Курс генерала
Про російську владу та про росіян взагалі Павел висловлюється жорстко.
"Жодної демократичної революції в Росії в найближчому майбутньому не буде. Не тільки через міцність режиму, а й через ментальність багатьох росіян, - говорив Павел в жовтні в інтерв'ю виданню Politico. - У Росії немає простору для виникнення справжнього опозиційного руху. Навіть Олексій Навальний насправді - не справжній опозиційний лідер. Він безперечно не ліберальний демократ, він просто іншого типу російський націоналіст. Хоча, звичайно, як партнер на переговорах він був би кращим, ніж нинішнє керівництво".
Експерти, втім, побоюються, що прихід до влади генерала НАТО може негативно вплинути на чеську економіку і не виключають втягування Чехії у велику війну в майбутньому.
"Багато хто бачать у Павелі сильного політика із залізним генеральським характером, але який не здатний вести господарський та економічний напрям країни (на відміну від Бабіша). Є думка, що коли при владі не дипломати, а генерали, то шанси отримати війну багаторазово виростають. Вибори у Чехії можуть змінити курс Європи ще у більш войовничому напрямі. Павел як мінімум не буде дипломатом щодо Кремля", - каже "Страні" Копаш.
Джерело у політичних колах Чехії каже, що перемога Павела закріплює жорсткий курс Чехії на протистояння Росії та підтримку України, розворот до якого розпочався ще два роки тому після відомого шпигунського скандалу з підривом військових складів у Вребтицях, у яких звинуватили росіян.
"У Чехії традиційно був сильно російський вплив через економічні зв'язки двох країн. На цій основі свого часу до влади прийшли такі політики як президент Мілош Земан та екс-прем'єр Бабіш, які заявляли, що з Москвою потрібно дружити, бо це вигідно. Вони просували приблизно таку ж політику, яку зараз веде прем'єр Угорщини Орбан, хоч і в набагато більш помірному і менш конфронтаційному стосовно керівників ЄС ключі, але після подій 2014 року вектор почав поступово змінюватися. вибухів на військових складах у Вребтицях. Далі до влади прийшов жорстко антиросійсько налаштований прем'єр Петро Фіала. Ну а після вторгнення РФ в Україну навіть Земан вже перестав підтримувати Москву. Однак все одно була течія, яка, засуджуючи вторгнення Росії, говорила, що Чехії не потрібно сильно втягуватися у війну в Україні і рвати всі зв'язки з РФ, його представником був Бабіш, але він програв вибори. І тепер колишній курс закріплений остаточно. Чехія відіграє важливу роль у західному альянсі з надання військової допомоги Україні, оскільки саме тут, як випливає із заяв офіційних осіб та інформації ЗМІ, планується розмістити виробництво зброї та боєприпасів радянських калібрів для потреб української армії. І у напрямі цієї програми після перемоги Павела рух продовжиться", - каже джерело.
