Опублікована стаття американського журналіста Сеймура Херша зі звинуваченнями на адресу Білого дому в організації підриву "Північних потоків" влітку 2022 року тягла на сенсацію.
Сеймур Херш - один із найвідоміших американських журналістів-розслідувачів, удостоєний Пулітцерівської премії за розслідування американських військових злочинів у В'єтнамі. Також із його статті розпочався скандал навколо жорстокого поводження американських військових з іракськими ув'язненими у в'язниці "Абу-Грейб". Щоправда, останніми роками Херша часто звинувачували у конспірології і його дедалі рідше цитували великі західні ЗМІ. Але, з урахуванням масштабу висунутих журналістом звинувачень на адресу керівників США, статтю про "Північний потік" все ж таки було важко проігнорувати. Тим більше, що версія про причетність країн НАТО до підриву газопроводу до того обговорювалася у ЗМІ.
Але поки що резонанс на Заході розслідування Херша викликала відносно невеликий. Американська влада назвала її брехнею. Уряд Німеччини заявив, що не має доказів достовірності викладеної інформації.
Провідні західні ЗМІ загалом пишуть про неї із сильним скепсисом.
Звичайно, багато про неї говорили в Росії. Звернув увагу на тему та Китай.
Однак ефект від розслідування Херша може бути відкладеним і позначитися в майбутньому.
По-перше, якщо почнуть з якоїсь причини наростати протиріччя між Німеччиною та США щодо політики щодо Росії та війни в Україні. І тоді звинувачення американців у підриві Північних потоків можуть стати одними з аргументів для коригування політики Берліна. Але поки цього не сталося, навряд чи будь-яка інформація про причетність американців до підриву трубопроводів зможе серйозно погіршити їхні стосунки з ФРН (навіть якщо німецьке керівництво дійде висновку про правдивість цієї інформації).
По-друге, якщо Росія ухвалить рішення піти на різку ескалацію у відносинах із США та НАТО, виставивши їм якийсь новий ультиматум, то підрив "Північних потоків" може стати одним із пунктів його обґрунтування (атаку на стратегічну інфраструктуру можна сприймати як акт війни, чим, до речі, пише у статті і Херш).
Докладніше про саму статтю та про перспективи розвитку скандалу – у статті "Страни".
Як американці підривали труби: версія Херша
Херш у своєму розслідуванні заявляє, що вибухівку під "Північні потоки" заклали американські водолази під прикриттям навчань НАТО, а активували норвежці. Рішення про підрив затверджував особисто Джо Байден після більш ніж 9 місяців секретних обговорень із командою з нацбезпеки. Автор стверджує, що під час обговорень у Вашингтоні диверсії на "Північних потоках" головне питання було - як не залишити доказів.
Також журналіст пише, що до підготовки плану диверсії на Північних потоках причетний радник президента США з нацбезпеки Салліван.
За версією Херша, планування цієї операції почалося ще наприкінці 2021 року - ще до вторгнення Росії в Україну. Встановлювали вибухівку з дистанційним керуванням водолази ВМС США, які діяли під прикриттям навчань НАТО, відомих як BALTOPS-22 у червні 2022 року. Через 3 місяці, 26 вересня 2022 року вибухівка, прикріплена до трубопроводів, спрацювала від сигналу з гідролокаційного бую, скинутого літаком спостереження P8 ВМС Норвегії.
За даними Херша, Салліван скликав нараду нещодавно сформованої цільової групи – Об'єднаного комітету начальників штабів, ЦРУ, Державного департаменту та Міністерства фінансів – та попросив дати рекомендації про те, як реагувати на майбутнє вторгнення Путіна.
Журналіст пише, що це була перша із серії надсекретних зустрічей у захищеній кімнаті на верхньому поверсі Old Executive Office Building, де також була Консультативна рада президента із зовнішньої розвідки (PFIAB). За словами його джерела, безпосередньо знайомого з процесом, учасникам стало ясно, що Салліван мав намір, щоб група розробила план знищення двох трубопроводів "Північний потік" у разі початку вторгнення РФ в Україну, і що він виконував побажання президента.
За версією журналіста, водолазів для завдання підриву потоків могли заздалегідь набирати в центрі ВМС США. Професійні нирці могли тренуватися в Панама-Сіті, де розташований другий за величиною критий басейн в Америці.
Вони, як пише журналіст, встановили вибухівку з дистанційним керуванням, яка через 3 місяці знищила три з чотирьох трубопроводів Nord Stream.
ВМС запропонували використовувати підводний човен для прямого нападу на трубопровід. Також ВПС обговорювали можливість скидання бомб із запізнілими підривниками, які могли бути приведені в дію дистанційно.
ЦРУ стверджувало, що, хоч би що було зроблено, це має бути таємно. Усі учасники процесу розуміли, наскільки великі ставки. "Це не дитяча забава", - сказало джерело. Якби можна було відстежити причетності Сполучених Штатів до атаки, це був би акт війни.
Ідею непомітно здійснити було дуже складно. Води Балтійського моря посилено патрулювалися російським флотом, і там не було нафтових вишок, які можна було б використовувати як прикриття для водолазної операції.
"Деякі хлопці у ЦРУ та Держдепартаменті говорили: "Не робіть цього. Це безглуздо і буде політичним кошмаром, якщо це спливе", - описує коливання у керівництві США джерело Херша.
Проте, члени робочої групи ЦРУ таки почали розробляти план таємної операції, під час якої за допомогою глибоководних водолазів мав відбутися вибух трубопроводу. До операції було вирішено залучити норвежців, спецпідрозділи яких мали необхідні навички для здійснення цього акту.
"Вони ненавиділи росіян, а в норвезькому флоті було повно чудових моряків і водолазів, які мали досвід багатьох поколінь у високоприбутковій глибоководній розвідці нафти та газу", - сказало джерело. - "Їм можна було довірити збереження таємниці місії".
Американський журналіст так описав норвезький інтерес у підриві. "Знищення "Північного потоку" дозволило б Норвегії продавати до Європи набагато більше свого природного газу", - йдеться у статті.
7 лютого, менш як за три тижні до вторгнення Росії в Україну, Байден зустрівся в Білому домі з Олафом Шольцем, який після деяких вагань тепер був твердим на боці американців. Пізніше на брифінгу для преси Байден заявив: "Якщо Росія вторгнеться, "Північного потоку-2" більше не буде. Ми покладемо цьому кінець".
У березні кілька членів групи вилетіли до Норвегії, щоб зустрітися з представниками норвезької секретної служби та військово-морського флоту. Одне з ключових питань полягало в тому, де саме в Балтійському морі найкраще закласти вибухівку. Газопроводи Nord Stream 1 і Nord Stream 2, кожен із яких складається з двох комплектів, були розділені між собою на відстані трохи більше милі, оскільки вони ведуть до порту Грайфсвальд на крайньому північному сході Німеччини.
Норвезькі військово-морські сили швидко знайшли потрібне місце на мілководді Балтійського моря за кілька миль від датського острова Борнхольм. Трубопроводи проходили на відстані більше милі (миля - близько 1,5 км) один від одного морським дном, глибина якого становила всього 260 футів (близько 800 метрів). Це було б цілком у межах досяжності водолазів, які, діючи з норвезького мінного тральщика класу "Альта", повинні були зануритися із сумішшю кисню, азоту та гелію, що випливає з їхніх балонів, та встановити заряди С4 на чотирьох трубопроводах із бетонними захисними кришками. Це була б стомлююча, трудомістка і небезпечна робота, але води біля острова Борнхольм мали ще одну перевагу: тут не було сильних припливних течій, які б значно ускладнили завдання водолазів.
Водолази з Панама-Сіті встановили вибухівку С4 до кінця навчань BALTOPS22.
26 вересня 2022 С4, прикріплені до трубопроводів, спрацювали від гідролокаційного буя, скинутого літаком спостереження P8 ВМС Норвегії. Сигнал поширився під водою спочатку до Північного потоку 2, а потім до Північного потоку 1.
Через кілька годин спрацювали потужні вибухові пристрої C4 і три з чотирьох трубопроводів були виведені з ладу. За кілька хвилин на поверхні води можна було побачити скупчення газу метану, що залишився в зупинених трубопроводах, і світ дізнався, що сталася диверсія.
Реакція влади
У США звинувачення заперечують. "Це повна брехня і повна вигадка", - заявила Едріен Вотсон, представник Ради національної безпеки. А голова прес-служби Держдепу Нед Прайс назвав версію Херша "досконалим та цілковитим нонсенсом".
У Кабміні ФРН заявляють, що уряд ФРН не має даних, які б підтверджували висновки журналіста.
Щоправда, у Бундестазі ліва та права опозиція закликають розслідувати дані, наведені у статті. Про це заявив голова правої партії "Альтернатива для Німеччини" (АдГ) Тіно Хрупалла, а також представники партії "Ліві".
У МЗС Росії закликали Сполучені Штати відреагувати на інформацію про причетність Вашингтона до підриву Північних потоків.
"Усі ці факти тепер мають коментувати у Білому домі", - написала речник російського МЗС Захарова у своєму Telegram-каналі.
Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков назвав розслідування американського журналіста "дуже важливим матеріалом", який необхідно проаналізувати у рамках міжнародного розслідування.
За його словами, залишити без уваги публікацію Херша "як мінімум було б несправедливо".
"Особливо для такої країни, як Німеччина, яка внаслідок цього терористичного акту була позбавлена дуже важливого енергооб'єкта", - сказав Пєсков.
МЗС Китаю вимагало роз'яснень від уряду США.
"Якщо розслідування підтверджує реальні факти, з цим не можна так змиритися. За подібні дії необхідно нести відповідальність", - повідомила офіційний представник МЗС Китаю Мао Нін.
До речі, китайська державна газета Global Times так оцінює розслідування Херша: "З огляду на поведінку США в минулому, китайські експерти вважають, що стаття Херша найвищою мірою заслуговує на довіру, і, незважаючи на спростування Вашингтона, не можна перешкодити Росії знайти додаткові докази цінності звіту".
Реакція західних ЗМІ
Провідні західні ЗМІ неоднозначно сприйняли розслідування Херша, натякаючи на те, що журналіст працює на Кремль.
На доказ наводиться реакція Росії, де дуже швидко підхопили розслідування Херша відразу після його публікації.
Агентство Reuters пише, що це була "публікація у блозі", яку Білий дім спростував.
"Херш - колишній репортер New York Times і New Yorker, який отримав безліч нагород за свої журналістські розслідування, у тому числі про війну у В'єтнамі та скандал в Абу-Грейб у 2004 році після вторгнення США до Іраку. Зовсім недавно він викликав полеміку, опублікувавши звіт, в якому оскаржувалась версія адміністрації Обами про вбивство у 2011 році засновника "Аль-Каїди" Усами бен Ладена в ході операції спецназу США, а в іншій доповіді сирійські повстанці звинувачувалися в організації атаки нервово-паралітичним зарином у передмісті Дамаска в серпні 2013 року, внаслідок якого загинули сотні мирних жителів", - так описує діяльність журналіста Reuters.
AFP пише: "85-річний Херш вважається у США досвідченим журналістом-розслідувачем. Однак останніми роками його звинувачують у поширенні теорій змови".
Видання Insider назвало Херша "дискредитованим журналістом", а його заяви "бездоказовими", і вважає, що його стаття стала "подарунком Путіну".
"Херш отримав Пулітцерівську премію в 1970 році, але його пізніші роботи зазнали різкої критики. В останні десятиліття він піддався критиці з боку тих, хто називає його неякісним, конспірологічним і надмірно покладається на анонімні джерела. Розслідувальний портал Bellingcat розкритикував його репортажі про хімічні атаки в Сирії, а Vox поставив під сумнів його сумнозвісну заяву 2015 року про те, що президент Барак Обама насправді не керував убивством Усами бен Ладена. Проте Росія вхопилася за його заяву, швидко підтримавши його, незважаючи на те, що в даний час не існує доказів його істинності. Заступник міністра закордонних справ Сергій Рябков заявив державному агентству РІА Новости, що стаття Херша не стала несподіванкою для Москви і заявила, що вона матиме "наслідки" для США. Офіційний представник МЗС Марія Захарова схопилася за статтю, пославшись на те, що Росія неодноразово передбачала, що за нападом стоять США, також без доказів. Основні твердження статті Херша, мабуть, ґрунтуються на одному неназваному джерелі і не містять подробиць, які Insider чи інші ЗМІ змогли б перевірити”, - пише Insider.
При цьому видання зазначає, що офіційне розслідування інциденту залишається безрезультатним.
У грудні неназвані офіційні особи США та ЄС заявили Washington Post, що немає переконливих доказів того, що за атакою стоїть Росія. Офіційні особи Німеччини із цим погодилися.
"Однак бездоказова версія про те, що президент Джо Байден організував вибухи, вже давно циркулює між вкрай правими американськими ЗМІ та російськими пропагандистами, і її підтримують російські офіційні особи. Вона багато в чому заснована на зауваженнях Байдена, зроблених на початку лютого 2022 року, та теорії Байден заявив, що виступає проти відкриття газопроводу "Північний потік-2" і заявив, що США можуть "покласти край" цьому, якщо Росія вторгнеться в Україну. Мабуть, засновані на одному джерелі, яке описується тільки як "безпосередні знання про оперативне планування". На питання ТАСС про своє джерело Херш відмовився назвати ім'я, але сказав: "Це людина, яка, здається, багато знає про те, що відбувається". Херш відмовився від коментарів, коли з ним зв'язався Insider", - пише видання.
Британська Times переповіла зміст статті, але також зазначила, що стаття Херша з'явилася після того, як минулого тижня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що атака була здійснена Вашингтоном у спробі забезпечити своє глобальне панування.
"Москва раніше звинувачувала британський Королівський флот у вибуху трубопроводів, але не надала доказів", - зазначає видання.
Минулого тижня Times повідомила, що німецькі слідчі також розглядають версію про те, що одна із західних держав здійснила вибух з метою покласти провину на Росію.
"Деякі західні чиновники спочатку підозрювали Кремль, хоча й не стали офіційно звинувачувати Москву. Проте 23 представники дипломатичних і розвідувальних служб у дев'яти різних західних країнах нещодавно заявили Washington Post, що їм ще доведеться побачити докази зв'язку Росії з нападом, а деякі заявили, що не вірять, що Росія винна. Прес-секретар президента Путіна назвав твердження про те, що Росія виведе з ладу власні трубопроводи, "дурними та абсурдними", - пише Times.
Німецьке агентство друку (dpa) пише про статтю: "Звіт про Nord Stream, схоже, значною мірою заснований на анонімному джерелі. Авторитетні американські ЗМІ спочатку не відреагували на повідомлення".
Tagesschau докладно переказує статтю та розмовляє з Юліаном Павлаком з Університету бундесверу в Гамбурзі, який звинувачує Херша у вибірковості фактів.
Павляк вважає, що той факт, що труба трубопроводу залишилася неушкодженою після підриву і що газ все ще можна було постачати до Німеччини, принаймні теоретично говорить "більше проти провини в цьому США".
"У всьому цьому є кілька невідповідностей", – сказав Павляк Tagesschau.
"Зрештою, до вересня 2022 року газ трубопроводами майже не йшов, і НАТО рідко стояли разом так тісно, як раніше. І тоді я запитую, як два члени альянсу в особі США та Норвегії такою дією поставили б союз під загрозу. Напад на Німеччину, іншого партнера щодо альянсу, торпедував би всю згуртованість", - сказав Павлак Tagesschau.
Видання робить висновок, що "багато питань залишаються без відповіді".
Про самого Херше Tagesschau пише, що це знаменитий журналіст, але останнім часом його розслідування були "сумнівними".
"Серед іншого він неодноразово заявляв, що атаки з отруйними газами в Сирії були інсценовані. Критики звинувачують його в поширенні конспірологічних історій. Також він поширює проросійську версію про те, що в загостренні відносин між Росією і Заходом винне розширення НАТО на схід", - пише видання.
Berliner Zeitung пише, що в урядових колах Осло їм заявили, що стаття містить численні фактичні помилки. Наприклад, неправильно дано опис функції човна (норвезькі ЗМІ, до речі, дуже мало писали про статтю Херша).
Welt натякає, що не все так однозначно, наголошуючи на тому, що всього кілька днів тому генеральний прокурор Пітер Франк заявив в інтерв'ю, що немає жодних доказів того, що автором підриву є Росія.
"Фоном для статті Херша послужили заяви президента США Джо Байдена, зроблені в лютому 2022 року під час візиту до Вашингтона канцлера Олафа Шольца. За кілька тижнів до початку агресивної війни Росії проти України Байден попередив, що якщо Росія вторгнеться в сусідню країну, "тоді не буде Північного потоку-2". Він це "обіцяє", підкреслив президент, не вдаючись у подробиці. "Ми покладемо цьому кінець". Тоді питання полягало в тому, чи можуть США спробувати ввести санкції проти компанії-оператора Nord Stream 2, щоб Саме тоді федеральний уряд поклав край "Північному потоку-2": незадовго до початку агресивної війни Росії проти України Берлін призупинив проект", - нагадує Welt.
"Херш – легенда, але доказів у статті мало"
У США вважають, що ігнорувати сенсаційну статтю не вийде, хоча й вибухового ефекту не слід чекати.
"Херш - це легенда журналістики, працював у престижних ЗМІ, таких як New York Times, New Yorker, CBS, Associated Press. Він також є автором у London Review of Books. У той же час Херш - відомий критик зовнішньої політики США, починаючи з війни У В'єтнамі, закінчуючи вбивством Бен Ладена, він є відомим прихильником концентрації Америки на внутрішніх справах, і очевидно, що ця стаття дасть козирі опозиції Байдена. Хершу 85 років і він досі не втратив хватки. Що стосується мотивів Вашингтона в такій ризикованій таємній диверсійній місії, Херш вважає, що поки Європа залишалася залежною від трубопроводів з дешевим природним газом, Білий дім побоювався, що такі країни, як Німеччина, не захочуть постачати Україну грошима та зброєю, яких вона потребує. При цьому не секрет, що США таким чином хотіли не допустити навіть теоретичної можливості відновлення економічних зв'язків Європи та Росії, а також посилити залежність ЄС від імпорту американського газу. До речі, подібні диверсії США вже намагалися проводити, наприклад, напередодні Карибської кризи - висадка в затоці Свиней у квітні 1961 року з метою повалення уряду Фіделя Кастро на Кубі. Тоді Кеннеді запропонували провести операцію під хибним прапором по всій Флориді, націлену на цивільних осіб, та залишити "докази" причетності Кастро, що дало б США виправдання для вторгнення на Кубу. Є думка, що і зараз Байдену доводилося використовувати секретні операції, щоб виправити свої серйозні провали в політиці", - розповів американський журналіст Джонатан Кук.
Сеймур Херш
Інші наполягають, що оскільки Герш не надав у своїй статті фактичних доказів, вона втрачає свою вагу.
"Можна припустити, що це зробили США, але жодних реальних доказів, що перевіряються, їм опубліковано не було. Херш у своїй статті спирається на єдине джерело, і то анонімне. Він опублікував її у своєму блозі, а не у великому американському ЗМІ. Не применшуючи його колишніх заслуг, по суті він написав статтю під назвою "Теорія змови". Колись Херша проголосили "найбільшим американським репортером-розслідувачем", але його пізніші розслідування були поставлені під сумнів. До них входили статті про те, як США знайшли Усаму бен Ладена, які піддають сумніву застосування сирійським режимом хімічної зброї проти мирних жителів Сирії. Ці статті критикували за активне використання анонімних джерел та відсутність вагомих доказів", - сказав у розмові зі "Страною" інший американський журналіст Марк Міклетт.
До речі, у зв'язку з виходом статті Херша багато хто згадує твіт колишнього глави МЗС Польщі Радека Сікорського відразу після підриву, який подякував США за аварію "Північних потоків". У Твіттері він опублікував відоме фото з газом, що піднімається з моря, і написав "Спасибі, США" (правда, після скандалу він спішно видалив твіт).
"Німеччина може відтягувати відправку допомоги Україні"
Щодо можливих наслідків скандалу, то теоретично вони можуть стосуватися відносин Німеччина (яка, по суті, постраждала від підриву газопроводу) та США.
Але поки в Берліні офіційно, як ми писали вище, цю тему намагаються не педалювати і наголошують на відсутність доказів про причетність американців до диверсії.
Поки що реагує, в основному, лише опозиція.
"Було скликано спеціальне засідання Бундестагу. Частина фракцій - як права "Альтернатива для Німеччини" ("АдГ"), так і ліві - хочуть, щоб відкриті питання про вибухи на газопроводі "Північний потік" були прояснені комісією з розслідування Бундестагу. Лідер фракції" АдГ" Тіно Хрупалла в четвер зробив такий запит, ґрунтуючись на розслідуванні Херша. Він сказав, що питання полягало в тому, "чи здійснила провідна держава НАТО атаку на життєво важливу інфраструктуру нашої країни в європейських водах". Якщо це виявиться правдою, то, за його словами, американські війська більше не зможуть залишатися у Німеччині", - сказав "Страні" журналіст Berliner Zeitung Майкл Майєр.
"Хоча жоден європейський лідер не посміє публічно звинуватити США у проведенні терактів, але майже напевно в Берліні приватно роблять висновки. І найімовірніше головним підозрюваним у цій справі є США. В урядових колах, у німецькому істеблішменті версія про можливу причетність США до Стаття Херша прямо не позначиться на відносинах Німеччини та США (адже вони один для одного - головні політичні та торгові партнери), але посилить голоси тих, хто виступає за велику незалежність Берліна від Вашингтона, а також може вплинути на позицію Німеччини щодо надання військової допомоги Україні (адже на наданні танків наполягли США), не виключено, що її відтягуватимуть, а натомість стимулюватимуть дипломатію та переговори, розслідування про "Північні потоки" дає аргументи тим представникам істеблішменту, хто в кулуарах просував теорію про те, що США вибухами труб надіслали Німеччині сигнал, що їй не варто навіть думати про формулювання власної незалежної зовнішньої політики України. Інша частина німецьких еліт може не захотіти припустити, що їхній союзник по той бік Атлантики може поводитися по відношенню до них настільки жорстоко, навіть заради збереження глобального панування. А ще хтось вважатиме, що це акт війни США проти Німеччини, перекривши дешевий російський газ, щоб покласти край конкурентоспроможному виробництву Німеччини та зробити її залежною від імпорту зрідженого газу з Америки. Розбіжності щодо американського питання лише можуть посилити розкол серед німецьких еліт", - сказав "Страні" німецький політолог Клаус Каспер.
"Для альянсу з демократичними країнами Байдену потрібна Німеччина як союзник, а не як непокірний попутник, а тим більше не як противник. Тому зараз робитиметься все для того, щоб нівелювати резонанс від статті, хай навіть вона й вийшла не в авторитетному виданні, а в особистому блозі, але у журналіста з ім'ям, та й без цієї статті у Німеччини та США багато протиріч, у тому числі й щодо України, наприклад, вступ України до НАТО сприймається як американська ідея, за допомогою якої Вашингтон хоче посилити вплив. у Старому Світі, а тому неформально Берлін може їй чинити опір. Безвідносно до справи про підрив, Німеччина вибудовуватиме свої лідерські позиції всередині ЄС і реалізовуватиме їх навіть усупереч США", - додав у розмові зі "Страною" німецький журналіст Ульріх Седлер.
Джерело в європейських дипломатичних колах вважає, що на цьому етапі навіть появи будь-яких доказів причетності Вашингтона до підриву газопроводу навряд чи зможуть зруйнувати союз Німеччини та США.
"Давайте уявимо, що Білий дім офіційно заявить - так, це ми підірвали газопроводи тому що потрібно зупинити агресію Росії і позбавити її можливості заробляти на постачаннях енергоресурсів (хоча він так, звичайно, ніколи не заявить). І що станеться? Будуть обурення у ЗМІ і окремих німецьких політиків, опозиції, але у відносинах Німеччини та США і щодо Берліна до війни в Україні нічого принципово не зміниться, бо з точки зору Німеччини та в цілому Європи Росія, здійснивши акт агресії проти України, вивела себе за межі будь-яких цивілізованих. відносин, а тому до неї можна застосовувати, скажімо так, сильні заходи впливу як покарання.Інше питання, якщо в Німеччині візьмуть гору сили, які вважають, що потрібно з Москвою нормалізувати відносини і вести іншу політику, ніж Штати, то тема з підривом газопроводу ними буде використовуватися дуже активно для обґрунтування необхідності зміни курсу, але я бачу й інший можливий наслідок Атака на критичну інфрастрію уктуру це, власне, акт війни. А Росія вже давно каже, що НАТО веде із нею війну. Поки що це лише риторика. Але не можна виключати, що у якийсь момент РФ може висунути ультиматум, де підрив газопроводів буде одним із пунктів", - каже джерело.
Політолог Руслан Бортник вважає, що стаття Херша використовуватиметься російською стороною та проросійським лобі для атаки на позиції США в Європі, для виклику та посилення розбіжностей між європейськими союзниками.
"Статтю активно використовуватимуть республіканці, критики української політики Байдена, його допомоги та стратегії щодо України. Як демонстрація того, що адміністрація Байдена йшла не тільки на шкідливі кроки для США, а й на кроки, що лежать за рамками законодавства та справжнього партнерства з союзниками в Європі Ця стаття може посилити поляризацію всередині німецької та всієї європейської політики щодо США.Американоскептики використовуватимуть її для своєї риторики, прихильники євроатлантичної інтеграції будуть ігнорувати це розслідування або вважати його вигадкою.Ті ж, хто був переконаний, що США і Великобританія причетна до підриву газопроводу, посилить свою переконаність: ті люди, які були переконані в тому, що за ним стояла Росія для створення дефіциту, залишаться на своїй думці Європа поляризована, і ось цієї середньої частини людей, які шукають аргументи та факти для формування своєї позиції залишилося мало, і тільки позицію цих людей потенційно могла б похитнути ть ця стаття", - каже "Страні" Бортник.
