Руйнівний землетрус у Туреччині, який вбив десятки тисяч людей і ще багато хто залишив без даху над головою, може вплинути на результати майбутніх президентських і парламентських виборів.
У країні зростає невдоволення повільністю екстрених служб, поганою координацією між ними та загалом непідготовленістю до подібних катаклізмів, хоч Туреччина перебуває в сейсмічно небезпечній зоні, і трясе її часто (хоч масштаби нинішньої катастрофи перевершили багато попередніх).
Багато хто нарікає на погане будівництво та неякісні технології, через що звалилося так багато будинків, які на папері вважалися сейсмобезпечними. Заговорили про масштабну корупцію у будівельній галузі, в якій може бути замішана і влада.
Президент Ердоган визнав "деякі проблеми" і те, що швидкість реагування Туреччини на землетрус "на жаль, не було таким швидким, як мав бути". Однак наразі, за його словами, ситуація під контролем. Опоненти не згодні.
"Якщо є одна людина, відповідальна за це, то це Ердоган", - заявив лідер найбільшої в країні опозиційної партії Кемаль Киличдароглу.
Часто обвинувачений в авторитаризмі Ердоган у відповідь закликав до єдності, а не до взаємних звинувачень.
"У такий період я не можу потерпіти, щоби хтось піарився на негативі у своїх політичних інтересах", - заявив він.
Тим часом у партії Ердогана заговорили про перенесення запланованих на 14 травня виборів (терміни перенесення називають різні – від кількох місяців до року). Формально єдина причина для відстрочки виборів за законом - лише війна (введений владою режим надзвичайного стану у постраждалих регіонах, та й навіть на всій території країни, такою причиною не є). Але прихильники перенесення аргументують, що за жертвами та руйнуваннями нинішня трагедія мало чим відрізняється від війни. Що може стати підставою для влади звернутися до Вищої виборчої комісії та Конституційного суду для винесення правової оцінки ситуації.
При цьому опозиція категорично проти перенесення виборів.
Дізнавались, чи може Ердоган зберегти владу в таких умовах і на що чекати Україні.
Закритий "Твіттер" та священик на чолі місцевого МНС
Економічна ситуація в Туреччині і до землетрусу була дуже тяжкою. Останні інфляція стрімко зростала, а турецька нацвалюта ліра і доходи населення падали.
Крім того, Ердогана звинувачували у переслідуванні опозиції, утиску прав людини свободи слова, ісламізації країни. У зовнішній політиці теж були проблеми, наприклад, із Грецією, спотикання з якою мало не дійшли до збройного зіткнення.
Водночас спроби посередницької ролі Ердогана та його нейтральна позиція у конфлікті Росії та України позитивно сприймалися у турецькому суспільстві.
І загалом шанси Ердогана на переобрання залишалися високими.
Однак після землетрусу ситуація в Туреччині ще може погіршитися.
Величезні території лежать у руїнах, як після бомбардування. Удома треба відбудовувати, налагоджувати життя у постраждалих регіонах, платити людям компенсації. Це все додаткове навантаження на економіку країни, яке й так мало дуже серйозні проблеми із дефіцитом бюджету.
Ердоган пообіцяв виплати по 15 тисяч лір (близько 30 тисяч гривень) на сім'ю та тимчасове житло на рік (переважно гуртожитки, готелі), поки не збудують нові будинки. А за фактом людям, що залишилися без даху над головою, не вистачає навіть їжі, наметів і ковдр.
Допомога у райони лиха доходить дуже повільно, якщо взагалі доходить. Опоненти критикують Ердогана за те, що він не задіяв армію для розбору завалів та порятунку людей (а це додаткові десятки тисяч пар рук), вважаючи, що він таким чином перестрахування від спроби військового перевороту як у липні 2016 року.
Також багатьох обурила штучне зниження швидкості роботи "Твіттера" (а за фактом припинення). Влада традиційно пояснює це бажанням перестати сіяти паніку (тимчасове закриття соцмереж та месенджерів у Туреччині - звичайне явище). Багато ж турків черпають новини саме з "Твіттера". І під час трагедії соцмережа давала їм можливість швидко дізнаватися інформацію з постраждалих районів та надавати допомогу.
Багато хто вважає, що у президента в ці дні повинні бути важливіші справи, ніж закриття неугодної соцмережі, і що насправді так він намагається перешкоджати поширенню хвилі критики на свою адресу.
Ще одна претензія у частини суспільства – до роботи служби AFAD, аналога МНС. Катастрофа обнажила проблеми відомства - повільність і дірки в координації. А ще багато хто з подивом виявив, що на чолі "АФАД" стоїть лояльний до Ердогана імам (мусульманський священик), не професійного в службі порятунку. А колишнього начальника раніше направили служити у глибинку.
Газета Cumhuriyet вийшла зі статтею під заголовком "Завал однієї людини" (в оригіналі гра слів від "режим однієї людини") - про виявлені помилки і чому в цьому винна система, в якій всі рішення концентруються на одній людині.
"Не був створений кризовий центр, AFAD не був готовий до землетрусу, пошукові роботи були неефективні, допомога не доходила, громадяни залишилися голодними та в холоді, державні об'єкти зрівнялися із землею, до сіл допомога не дотяглася, армія пізно включилася в роботу", - пише видання.
Опозиціонер Киличдароглу записав відео, в якому розповів про свої враження після поїздки до зони землетрусу.
"Я побачив стан нашого народу. Я відмовляюся дивитися на те, що відбувається поза політикою і рівнятися на уряд. Цей колапс якраз і є результатом планомірного збагачення на рентуванні (отримання вигоди за допомогою маніпуляції законодавством). Я не вестиму діалог з Ердоганом, його палацом і тими бандами вигодонабувачів, які були частиною цієї системи. Я боротимуся разом зі своїм народом. До кінця", - сказав він.
У Ердогана - свої пояснення та аргументи.
"Незважаючи на те, що ми зібрали понад 141 тисячу рятувальників, з яких 30 тисяч - це чисельність навчених пошуково-рятувальних формувань, на такій великій території, на жаль, ми не змогли досягти бажаної швидкості порятунку людей. Нашим пріоритетом завжди була людина і життя. Ми не допустимо зловживань, наша щирість у цьому питанні ніким не може бути поставлена під сумнів", - заявив президент.
До речі, Ердоган прийшов до влади 20 років тому, 2002 року після перемоги на парламентських виборах його Партії справедливості та розвитку. Це сталося через три роки після іншого руйнівного землетрусу 1999 року в Стамбулі, який убив 18 тисяч людей. Катастрофа тоді сильно вплинула на економіку та настрої народу, звівши тодішнє уряд. За однією з версій, схоже може статися і зараз - мовляв, Ердоган прийшов із землетрусом і піде із землетрусом.
"Ні, він не прийшов у владу лише із землетрусом, і якщо він програє вибори, він піде не лише через землетрус. Сотні крапель наповнюють склянку, але переливається остання", - пише популярний турецький колумніст Мурат Йєткін.
Шанси Ердогана
Як трагедія вплинула на рейтинг Ердогана, поки що неясно. До землетрусу, за одними опитуваннями, за нього готові були голосувати близько 40-45 відсотків населення Туреччини, за опозицію - близько 45-47 відсотків.
До речі, цікаво, що зруйновані регіони традиційно голосують переважно за Ердогана. За результатами місцевих виборів 2019 року, а також минулої парламентської та президентської кампаній, які постраждали від землетрусу провінції, окрім Діярбакир, де сильні позиції курдів, віддавали Ердогану та його партії від 50 до 74 відсотків голосів. Якщо мешканці цих провінцій не зможуть брати участь у виборах, то Ердоган втратить частину підтримки свого вірного електорату.
"Землетрус не стане вирішальним фактором, який визначатиме майбутнє Ердогана. Хоча цей фактор, звичайно, активно використовуватиме опозиція для критики влади. Визначальним тут швидше стануть лідерські якості Ердогана, його здатність утримати кермо влади та контролювати ситуацію (а цим він володіє, що довели і витримані ним корупційні скандали в його оточенні, і пригнічена спроба військового перевороту, і боротьба з курдськими сепаратистами. Також скоріш за все продовжаться пошуки зовнішнього ворога, які згуртують навколо себе прихильників Ердогана, наприклад, зараз на близьких до влади ресурсах і в соціальних мережах є версія, що землетрус нібито спровокувала Америка, щоб прибрати Ердогана з влади. Мовляв, неспроста західні держави закрили свої посольства наприкінці лютого, а за два дні до землетрусу до Стамбула зайшов американський військовий корабель, як, до речі, і перед трагедією 1999 року. Зараз у Туреччині думки розділилися: одні вважають, що це була природня катастрофа, при цьому частина з них звинувачує в наслідках владу, інші - що спровокована зовнішніми "ворогами" Ердогана", - розповідає турецький журналіст Аріф Арслан.
У соцмережах розганяють версію (у тому числі англійською мовою) про нібито підозрілий захід у порт Стамбула корабля США напередодні землетрусу
Частина ресурсів, наприклад, автор ісламської dikGAZETE Омюр Челікденмез, у зв'язку з цим пишуть про якусь технологію "HAARP" (у перекладі високоенергетична передача при низькочастотному електромагнітному випромінюванні), розроблену свого часу американським ученим і винахідником сербського походження Нікола Теслой і нібито реалізовується в США.
Мовляв, ця програма може змінювати клімат, розтоплювати льоди на полюсах і переміщувати їх, грати з озоновим шаром, викликати землетрус, керувати океанськими хвилями, маніпулювати енергетичними полями землі, контролювати людський мозок, створювати термоядерний вибух без поширення радіації.
І що нібито військові кораблі є елементом секретної програми США з дослідження іоносферного розсіювання радіохвиль HAARP.
Також говорять про дивні спалахи в небі в ніч землетрусу і згадують, що ще 18 років тому в мультику "Сімпсони", відомому своїми прогнозами і прогнозами, що збулися, показали, як корабель поплив у Кахраманмараш (епіцентр катастрофи), про який мало хто чув, навіть живучи у Туреччині (16 сезон, 13 серія). Там було сказано: "Ми маємо привезти DVD з першим сезоном до Кахраманмарашу", потім діти на кораблі кричать: "Допоможіть!".
Втім, офіційних підтверджень версії про нібито штучне походження землетрусу немає, а багато хто сприймає подібні чутки як конспірологію, а на ситуацію перед виборами впливатимуть інші чинники.
"Ситуація непередбачувана. З одного боку, на Ердогана обрушилася хвиля критики через землетрус і те, як влада справляється з його наслідками, його репутація підкосилася. Непрямо це може вплинути на його популярність. Але з іншого боку, він як досвідчений політик може повернути ситуацію на свою користь і стати рятівником нації, адже зараз влада, як би їх не критикувала, надає реальну допомогу людям, водночас багато допомоги йде з-за кордону, вся Туреччина згуртувалася, багато робить і опозиція, яка відправляє фахівців з мерій. Туреччина найближчими роками зосередиться на вирішенні внутрішніх проблем, ліквідації наслідків землетрусу, а зовнішня політика відійде на другий план, у тому числі й ситуація в Україні та спроби активізувати переговорний процес", - каже "Страні" турецький політолог Ердіндж Челікан.
Про те, що землетрус вплине на зовнішню політику Туреччини, пише колумніст Yeni Safak Недрет Ерсанель (він, до речі, з великим скепсисом відгукується про версію з військовим кораблем і "провокування" землетрусу, називаючи це теорією змови).
"Землетрус вплине на зовнішню політику Туреччини, особливо на її роль у війні в Україні, а точніше на її відносини з Москвою. У той же час відносини Анкара-Вашингтон, і без того напружені напередодні землетрусу, загострилися", - пише Ерсанель.
