Сьогодні, 21 лютого, президент РФ виступив із посланням до Федеральних зборів РФ. Промова Путіна чітко поділялася на дві частини.
Перша частина – приблизно 95% часу. Вона мало відрізнялася від його попередніх промов протягом останнього року війни: повторення вже багато разів озвучених мотивів війни, заяви про необхідність допомагати фронту та армії, про те, що НАТО веде війну з РФ, але "Росію перемогти на полі бою неможливо", подолання санкцій, критика "однополярного світу".
Деякі конкретні рішення в цій частині якщо і звучали, то стосувалися соціально-економічних питань: збільшення мінімальної зарплати до 19,2 тисячі рублів (9,5 тисячі гривень), податкові пільги, соцпідтримка та інше.
І цим темам було присвячено набагато більше часу, аніж війні в Україні.
Путін ніби намагається показати - незважаючи на війну, в Росії триває "нормальне мирне життя" і в ній не працює принцип "гармати замість олії". Мовляв, і гармати є, і олія. І війна під виглядом "спецоперації" триває. І економіка у більш-менш нормальному стані, а подекуди й розвивається. Безробіття скорочується, зарплати підвищуються.
Однак друга частина промови, яка зайняла останні десять хвилин, несла інший настрій.
У ній Путін оголосив, що Росія припиняє участь у головному договорі, який регулює кількість ядерної зброї РФ та США, а також встановлює механізми контролю за нею – СНО.
Причин призупинення було названо дві.
Перша – Путін звинуватив країни НАТО у сприянні українським ударам по місцях базування стратегічної авіації РФ (яка здатна нести ядерну зброю), а тому Росія більше не пускатиме на ядерні об'єкти американських спостерігачів.
Друга – з вимогою допустити спостерігачів до Росії виступив увесь альянс НАТО, де крім США є дві ядерні держави, які не є сторонами договору про СНО – Британія та Франція. Путін сказав, що Росія вважає за правильне тепер враховувати в цьому договорі ядерний потенціал усіх країн НАТО.
Таким чином Путін фактично запропонував повністю переглянути систему контролю за ядерною зброєю, що склалася ще в роки холодної війни. Зважаючи на напруженість відносин Заходу та РФ, далеко не факт, що на це погодяться країни НАТО, а отже ця система може просто припинити існування без заміни на нову.
Також Путін заявив, що підписав наказ про виведення на бойове чергування нових стратегічних комплексів наземного базування. А також сказав, що Росія відновить ядерні випробування, якщо їх поновлять США.
Що все це означає? З одного боку, заяви виглядають як характерна для Путіна гра на підвищення ставок у відносинах із Заходом: "Припиняйте підтримку України, якщо не хочете зіткнутися з ядерною загрозою миру". Тим більше, що найближчим часом Китай збирається озвучити свої мирні пропозиції щодо війни, які, за попередніми даними, виходитимуть із пропозиції укладання перемир'я за чинною лінією фронту, проти чого виступає і Україна, і Захід. І Путін як би показує американцям, що потрібно змінити позицію, інакше ставки можуть стати надто високі.
Як далеко готовий йти Путін у грі на підвищення ставок? В Україні та на Заході поширене скептичне ставлення до ядерних натяків та погроз з Москви за принципом "вони вже давно загрожують, але нічого не роблять, а тому й боятися не треба".
Водночас і нинішнє послання це ще раз показало, що Путін вважає основним противником не Україну, а "глобальний Захід". І через вирішення проблем із Заходом він бачить і вирішення своїх проблем в Україні (насамперед щодо постачання зброї з країн НАТО для потреб ЗСУ) та ширше – по всій системі міжнародних відносин.
Тому, теоретично, не можна виключати, що в якийсь момент Путін, якщо натяки не спрацюють, і особливо якщо ситуація на війні в Україні розвиватиметься для РФ негативно, може вивести конфлікт Росії з США на рівень ескалації часів "Карибської кризи" 1962 року, демонструючи готовність використовувати "останній аргумент" і, розраховуючи, таким чином, спонукати Захід піти на необхідні поступки.
І як на це відреагує Захід, а також нинішні партнери Росії (насамперед Китай) – питання поки що відкрите.
