Підбиваємо підсумки 368-го дня війни в Україні.
Ситуація на фронті
За даними Генштабу ЗСУ, за минулу добу відбито понад 70 атак супротивника.
На Авдіївському та Шахтарському напрямках – у районах населених пунктів Невельське, Красногорівка, Авдіївка, Північне, Водяне, Мар'їнка, Новомихайлівка, Вугледар.
Американський "Інститут вивчення війни" повідомляє, з посиланням на кадри від 25 лютого, що російські війська мали незначний поступ на південний захід від Авдіївки та біля села Перемога на південь від Мар'їнки.
На Куп'янському та Лиманському напрямках росіяни безуспішно атакували поблизу Майданчика, Невського, Кремінної, Діброви, Білогорівки, Спірного, Роздолівки, Федорівки, Васюківки, а також у районі Серебрянського лісництва.
"Інститут" уточнює, що російські війська помічені в Джерельному - за 15 кілометрів на захід від Сватового.
На Бахмутському напрямку росіяни атакували поблизу населених пунктів Оріхово-Васильівка, Берхівка, Ягідне, Бахмут, Іванівське та Північне Донецької області.
Нагадаємо, про захоплення Ягідного вчора заявляла ПВК "Вагнер", але, як бачимо, Україна цього не підтверджує. У той же час американський "Інститут вивчення війни" вважає, що "Вагнер", ймовірно, захопив це селище - судячи з опублікованої фотографії найманців, які позують біля в'їзду до населеного пункту.
При цьому досі немає кадрів, які б підтверджували захоплення росіянами сусідньої Берхівки (про що також заявляв Пригожин).
Російські телеграм-канали сьогодні також повідомляють про захоплення Дубово-Васильівки та вихід на південь від Берхівського водосховища. Підтверджень з боку України цьому немає, також немає повідомлень із "Вагнера".
Водночас українські військові визнають, що росіяни в Бахмуті за останні дні мають "ситуативні успіхи". Про це в ефірі телемарафону розповів командир роти батальйону "Свобода" (Нацгвардія) Євген Оропай.
За його словами, ворог посилює атаки з 24 лютого, і просунувся з півдня та півночі Бахмуту. Оропай пояснює це тим, що росіяни посилили артилерію.
"Ворог постійно атакує Бахмут з фронту і знищує всі будівлі, які там знаходяться. І потроху починає віджимати (територію - Ред.), тому що ми бережемо свої сили і відводимо наші війська на 15-20-30 метрів тому, щоб хоч якось то сховатися від артилерійських та мінометних обстрілів", - заявив військовий.
При цьому росіянам не дають закріплюватися на захоплених територіях, завдаючи по них артилерійські та танкові удари. Також Оропай вважає, що оборона Бахмута важлива для стримування російських сил та підготовки контрнаступу, яке розпочнеться "найближчим часом".
"Інститут вивчення війни", аналізуючи відео, що надходять з фронту, пише, що російські війська просунулися у східному Бахмуті.
Саме ж місто справляє гнітюче враження - від нього поступово залишаються одні руїни.
Але в цілому нині доля міста вирішується на лінії фронту на захід від нього - чи зможуть росіяни просунутися від Ягідного на південь, щоб перерізати головну дорогу, якою йде постачання українських військ у Бахмуті через Хромове (Артемівське). І чи росіяни зможуть прорвати фронт на південному заході від Бахмута біля села Красне. Якщо це станеться, місто фактично опиниться в оточенні. При цьому вже зараз усі дороги до нього (і це визнають і українські військові) прострілюються.
І якщо буде прорив за вказаними напрямками, то українське командування може наказати на відхід з Бахмута.
Але поки що його немає. І ЗСУ обороняють позиції.
Сьогодні білоруські опозиційні телеграм-канали повідомили про вибух на військовому летовищі в Мачулищах, звідки регулярно злітає російська авіація.
Вони припустили, що було скидання вибухового пристрою на російський літак далекого радіолокаційного виявлення А-50. Повідомляється, що борт міг зазнати пошкоджень.
Також йдеться про те, що після вибуху з Росії прибув транспортний "Іл", а підступи до аеродрому заблокували силовики.
Російські телеграм-канали після цього також повідомили про вибухи під Мінськом (де і знаходиться аеродром), натякнувши, що ситуація має схожість із ударом по авіабазі у Саратові (тобто удар був безпілотниками).
Офіційні джерела цієї інформації не коментували.
Але якщо це офіційно білоруська влада підтвердить, то стане питання - якою буде відповідь Мінська. По суті це перша подібна пряма атака на військові об'єкти в Білорусі з боку України.
Примітно, що саме сьогодні (щоправда, ще до звістки про вибухи на аеродромі) у Мінську заявили, що готові мобілізувати півтора мільйона людей у разі оголошення військового стану. Держсекретар Ради безпеки Олександр Вольфович уточнив, що народні ополчення додадуться до мобілізованих у разі "руху країни до бойових дій".
Зазначимо, що населення Білорусі становить 9,3 млн. осіб. З них, за офіційними даними, понад 4,2 мільйони чоловіків, але це разом із неповнолітніми, а також пенсіонерами. Тобто мобілізувати у разі війни планують більшу частину чоловічого населення призовного віку.
При цьому відомо, що мобілізаційний потенціал країни та кількість підготовлених військ – це різні речі. Армія Білорусі, за відкритими даними, налічує близько 47 тисяч особового складу плюс 290 тисяч у резерві. Як показала практика, запровадити резерв у бій – також завдання не зі швидких. А навчити "нульових" мобілізованих – справа багатьох місяців.
Тобто півтора мільйона - це навряд чи кількість солдатів, які Білорусь зможе виставити і послати в бій (не кажучи вже про те, що їх треба якось навчити і озброїти).
Інше питання, що на тлі подій в Україні та Білорусь посилила військові приготування. Там постійно йдуть навчання військових, також формується "народне ополчення" – аналог української тероборони. Куди, як днями озвучила білоруська влада, планують прийняти 100-150 тисяч людей.
При цьому поки що влада країни лише обговорює ухвалення закону про створення таких формувань. Тобто, цей процес формально навіть ще не запущений.
Військові перспективи
Українська розвідка заявляє, що український контрнаступ розпочнеться навесні і матиме на меті перерізати сухопутний коридор до Криму.
Завдання - "вбити клин у російський фронт на півдні - між Кримом та материковою частиною Росії", - повідомив заступник начальника відомства Вадим Скибицький "Німецькій хвилі". А потім "звільнити усі окуповані території України, включаючи Крим".
Зазначимо, що росіяни нарощують оборону Криму, зокрема будують фортифікаційні споруди. Із Челябінської області прибули 150 солдатів-строковиків для виконання інженерних робіт, повідомив сьогодні Генштаб.
"Страна" вже називала південний напрям як найпріоритетніший для України: успіх на цій ділянці знаменуватиме стратегічний перелом війни. Але очевидно, що Росія це розуміє. І, за багатьма даними, зміцнює оборону по всій лінії сухопутного коридору до Криму.
Причому, судячи з сьогоднішнього повідомлення Генштабу, ця оборона буде ешелонованою в кілька ліній і після мобілізації насичена особовим складом. Крім того, логістично РФ має на Запоріжжі перевагу постачання по суші, чого не було на правобережжі Херсонської області.
Досвіду прориву таких позицій у ЗСУ у цій війні ще не було (під час прориву в Харківській області противник був не таким численним і не мав таких зміцнених позицій). Тобто успіх на цьому напрямі далеко не гарантовано. І битва (якщо український наступ справді там відбудеться) може бути дуже наполегливою.
Тим часом триває тема Придністров'я.
Сьогодні українське Оперативне командування "Південь" дало відповідь на звинувачення росіян у тому, що Україна має намір атакувати невизнану "республіку".
Судячи з цієї відповіді, ЗСУ на цій ділянці до наступів не готуються, а лише ведуть роботи з охорони кордону.
"Росіяни намагаються звинуватити Україну в тому, що вона готує якийсь напад кудись і просування своїх військ. Повірте, нам є куди просувати свої війська і у нас багато бойової роботи", - заявила речник ОК "Південь" Наталія Гуменюк.
Вона наголосила, що кордони України поблизу Придністров'я добре укріплені, і це було зроблено ще до 24 лютого минулого року.
"Ми усвідомлювали, що наявність там військового контингенту може передбачати певну загрозу, а те, що відбувається зараз – проста шкільна географія говорить про те, що на посилення їм чекати ні звідки і якась операція, повітряний десант... для них просто нереальні. Наявність наших сил угруповань та потужностей, вздовж кордону з Придністров'ям, абсолютно адекватні тій загрозі, яка гіпотетично ймовірна з того напрямку”, - резюмувала Гуменюк.
Тобто в Україні кажуть, що мають намір лише відбивати можливі атаки з боку "ПМР". У Росії ж, нагадаємо, стверджують, що Київ готує вторгнення під приводом нападу на ЗСУ з території Придністров'я.
Переговори потрібні, мир – ні
Як стало відомо сьогодні із статті New York Times, офіційні особи США закликають Зеленського показати відкритість до дипломатичного діалогу про закінчення війни. Як вважає видання, це потрібно для впливу на країни, які не приєдналися до антиросійських санкцій.
Ефективність самих переговорів про світ газета ставить під сумнів – оскільки сторони висунули взаємно неприйнятні умови закінчення війни. Але готовність до дипломатії "багато в чому має стратегічний характер".
Переговори потрібні, щоб "заспокоїти союзників" і "придушити зростаюче бажання західних країн знайти кінець дорогої війни".
Росія зараз демонструє готовність до переговорів, щоб не відштовхнути країни "глобального півдня", які не приєдналися до санкцій, але виступають за якнайшвидше закінчення конфлікту, оскільки несуть витрати від війни. І таке закінчення зараз залишило б Росію з частиною українських територій, тобто для Москви цей варіант є вигідним.
Путін пояснює своїм партнерам, що західні санкції призвели до зростання світових цін на продовольство. І Захід міг би вирішити цю проблему, домовившись із Москвою.
У США зараз побоюються, що "Путін може взяти гору" у цій риториці. А підтримка активніших миротворчих зусиль зростає навіть у самих США, де половина опитаних соціологами виступила за дипломатію. У Німеччині ця цифра ще вища – 58%.
Тому "Зеленському говорять бути дипломатичним", пише газета. "Але я думаю, що його інстинкт - боротися на полі бою", - сказала Андреа Кендалл-Тейлор, експерт із Росії в Центрі нової американської безпеки, який консультував команду Байдена.
Водночас, як бачимо, скидати з рахунків позицію країн, які відмовилися від санкцій, Заходу стає дедалі важче. Неформальним лідером цього руху зараз стає Китай, який нещодавно висунув свої мирні ініціативи, які співзвучні з тим, про що звучать побоювання у статті New York Times (швидке закінчення конфлікту без обов'язкового відходу Росії із захоплених територій).
Американці активно торпедують китайські пропозиції, заявляючи, що Пекін - без п'яти хвилин військовий союзник Москви, тому не може бути "над сутичкою". Сьогодні із цього приводу шеф ЦРУ Бернс заявив про впевненість, що Китай "розглядає можливість" відправки летальних озброєнь до Росії. І схожі повідомлення йдуть через океан у щоденному режимі.
З іншого боку, Європа такого однозначного негативу не висловлює. Учора про плани відвідати Пекін заявив президент Франції Макрон. А сьогодні стало відомо, що в КНР збираються голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн та голова Євроради Шарль Мішель.
Підготовка до візиту двох вищих посадових осіб ЄС триває повним ходом, і очікується, що найближчим часом розпочнуться "дуже часті взаємні візити на високому рівні" між ЄС та Китаєм, заявили китайські урядовці.
Проте очевидно, що мова буде не про те, щоб Європа прийняла китайський план. А про якісь зустрічні пропозиції, в яких Китаю приділятиметься роль елемента переконання Росії змінити позиції щодо України.
Так, агентство Reuters зазначає, що після того, як МЗС КНР опублікувало документ із викладом своєї позиції щодо війни, представник ЄС у Китаї Хорхе Толедо висловив занепокоєння, що "там немає згадки про агресора" - тобто про Росію.
А уряд Німеччини сьогодні спростував, що Лондон, Париж і Берлін мають плани щодо укладання "оборонного пакту" з Україною в обмін на згоду Зеленського вести переговори з Росією (раніше про це повідомляв The Wall Street Journal).
У той же час, певний дипломатичний процес явно триває. Сьогодні, вперше із встановлення дипломатичних відносин між Україною та Саудівською Аравією, до Києва відвідав міністр закордонних справ цієї країни - принц Файсал бін Фархан Аль Сауд. З ним зустрілися Зеленський, а потім тет-а-тет – Єрмак.
"Королівство хотіло б зробити все можливе, щоб зменшити гостроту бойових дій. Як відомо, будь-яка війна завершується діалогом за столом переговорів. Але, звісно, все це має бути з повагою до міжнародного права", - заявив принц у Києві.
Він також заявив, що план Зеленського після закінчення конфлікту може стати основою мирного врегулювання.
Проте візит виглядає особливо цікаво у світлі того, що Саудівська Аравія після початку російського вторгнення підтримує активні відносини з РФ та Китаєм. При цьому відносини з адміністрацією Байдена переживають не найкращі часи.
Нещодавно в арабській країні вперше за шість років приймали голову КНР Сі Цзіньпіна. Лідери Китаю та Саудівської Аравії закликали до якнайшвидшої деескалації в Україні - до чого знову закликав нещодавно і сам Пекін.
Також відомо, що через Ер-Ріяд вже велися посередницькі місії між Києвом та Москвою - зокрема, щодо звільнення захоплених у полон іноземців, які служили у лавах ЗСУ. Загалом досить цікавий візит у світлі ажіотажу, який викликав китайський план з припинення війни в Україні.
