Підбиваємо підсумки та аналізуємо головні події 374-го дня війни в Україні.
Ситуація на фронті
Генштаб фіксує знову велику кількість атак за минулу добу – понад 150 атак супротивника.
Найскладніше - Бахмутський напрямок. Там бої йдуть у районах Васюківки, Дубово-Васильівки, Хромово, Івановського та самого Бахмута, який росіяни намагаються оточити.
Одна з ознак складності ситуації – підрив мостів, про який стало відомо вчора. Україна каже, що це роблять росіяни. Спікер східного угрупування ЗСУ Сергій Череватий заявив, що "окупанти завдає шкоди інфраструктурі".
Водночас, телеканал CNN вчора заявляв, що це робить Україна, щоб уповільнити російську армію. Сьогодні аналогічне припущення висунув військовий оглядач Чак Пфаррер. На його думку, українські сили знищили мости у Хромовому (на захід від міста) та через річку Бахмутка (на сході міста), щоб уповільнити поступ Росії.
Також він становив загальну карту боїв за Бахмут. В описі йдеться, що ситуація у місті залишається нестійкою та важкою. "Україна почне залишати території на схід від річки Бахмутка", і, на його думку, прибуття українських підкріплень потрібне вже не для утримання Бахмута, а підтримки відступу на підготовлені позиції.
При цьому ЗСУ провели контратаку на південний захід від Івановського і увійшли до бойового зіткнення із противником у захопленої Кліщеївки, пише Пфаррер. Тобто відкинули супротивника від ділянки траси Бахмут-Костянтинівка.
За даними ряду телеграм-каналів, оскільки обидві основні траси, що підходять до Бахмута із заходу (через Хромово та з Костянтинівки) знаходяться під вогнем росіян, комунікація здійснюється по путівцях між ними. Хоча, через відлигу та бруду пересуватися там непросто.
Інші західні карти також показують підірвані мости в районі річки Бахмутки та під Хромово.
Ще одне західне аналітичне джерело - "Інститут вивчення війни" - також вважає, що мости підривають ЗСУ.
"Запобіжна руйнація мостів, ймовірно, вказує на те, що українські війська можуть спробувати перешкодити пересуванню росіян у східній частині Бахмуту та обмежити потенційні шляхи виходу росіян з Бахмуту на захід", - йдеться у звіті.
Але повернемось до українських оцінок ситуації. Сергій Череватий також визнав тяжкість ситуації, але вважає її контрольованою.
Також сьогодні ще один представник найвищого українського командування приїхав до Бахмута. Цього разу – командувач Сил спеціальних операцій Віктор Хоренко. Він заявив, що боротися доводиться у надзвичайно тяжких умовах, але завдання українські військовослужбовці виконують.
Метою візиту, як каже прес-служба СЗГ, була інспекція стану військ і перевірка комунікації між підрозділами в надзвичайних обставинах.
Напередодні Бахмут двічі відвідав голова Сухопутних військ Сирський. Низка цих візитів говорить про "хитке становище", в якому опинилися українські війська, пише New York Times. На думку газети, сили ЗСУ "чіпляються" за місто.
В останні тижні Москва досягла успіхів, які поставили під загрозу важливі дороги до Бахмута. За даними NYT, дорога з Бахмута до Часового Яру (через Хромово) зараз регулярно обстрілюється, і російські війська намагаються перекрити її.
При цьому, як повідомили журналістам українські військові, траса на Костянтинівку стала безпечнішою, оскільки "українська контратака дещо відкинула росіян" від цієї дороги (про що йшлося вище). Але "магістраль все ще перебуває під сильним обстрілом".
Українські командири кажуть, що хочуть триматися в Бахмуті якнайдовше, знищуючи сили противника, "навіть якщо вони зрештою не зможуть утримати місто".
За словами українського командування, цього тижня до Бахмуту направили підкріплення. "Але неясно, чи призначені вони для прикриття відступу або для того, щоб ще довше утримувати місто", - пише газета.
Британська розвідка повідомила, що ці підкріплення – елітні підрозділи, оскільки оборона міста опинилася під загрозою.
Вона зазначає, що виступ, що утримується Україною, виявився вразливим для російських атак з трьох сторін, оскільки "вагнерівці" і регулярна армія просунулися далі на північні околиці міста. А маршрути постачання ЗСУ стають дедалі більш обмеженими.
"Інститут вивчення війни" у цьому контексті вважає, що Україна готує контрольований відхід з окремих районів Бахмута.
"Якщо українське військове командування визнає за необхідне відступити з Бахмута, воно, судячи з заяв та даних про дії України, ймовірно, здійснить обмежений і контрольований відхід з особливо складних ділянок східного Бахмута", - припускають фахівці.
Також продовжуються повідомлення про виведення окремих українських підрозділів із Бахмута. Колишній генпрокурор України Юрій Луценко, який зараз воює у Бахмуті, отримав наказ вийти з міста.
"Вчора отримав особистий наказ покинути підрозділ ЗСУ у Бахмуті та продовжити службу в ТРО.
Підрозділ, де я служив у напрямку Бахмута протягом 110 днів і ночей, також перевели на інший напрямок. Виконання обох наказів постійно контролюється в офісі президента", - повідомив Луценко.
На його думку, те, що трапилося, - "дрібна політична помста", а "місця в окопах не поспішають зайняти друзі президента".
Раніше про виведення свого підрозділу з Бахмута заявив відомий український командир із позивним Мадьяр. Напередодні в телеграм-каналі Мадьяра (справжнє ім'я - Роберт Бровді) вийшло відео, де бійці заявляли про високі втрати в Бахмуті та безглуздість боїв за місто.
Але чи пов'язаний із цим "політичними" моментами виведення підрозділів Мадьяра та Луценка - чи він здійснюється в рамках інших маневрів - невідомо.
Ще один напрямок фронту, до якого була сьогодні прикута увага – Вугледарське. Сьогодні туди, як стверджується, прибув Міністр оборони Росії Шойгу. Там він провів нараду з командувачем Східного військового округу Рустамом Мурадовим, який, за даними, відповідає саме за вугледарський напрямок.
До речі, там росіяни нещодавно зазнали втрат у техніці. Після чого російські військові блогери, пов'язані з ПВК "Вагнер", обрушилися з критикою на Мурадова. На тлі цих звинувачень Шойгу і наносить, як заявляє МО РФ, інспекційний візит на вугледарський напрямок.
Зазначимо, що воно для росіян - одне з найважливіших, оскільки це східна частина сухопутного коридору в Крим, який, як вважають багато експертів і ЗМІ, збирається перерізати українська армія в ході свого наступу.
На південно-східному фланзі цього коридору – у Маріуполі – українські джерела фіксують великий рух російської військової техніки у напрямку Мангуша та Бердянська. Про це повідомляє у своєму телеграм-каналі радник мера Маріуполя Андрющенко.
"28 одиниць військ транспорту у супроводі 6 цивільних авто з багажем та причепом. Більшість з них - жива сила, вантажівка з великим кулеметом ззаду. Позначки у більшості або відсутні або мають символіку v, v у квадраті, o та трикутники з колом", - пише Андрющенко.
Зброя для України
До Німеччини прибуло 90 бойових машин Stryker, які США направили для України. Головне призначення цієї машини – доставити на лінію вогню піхоту для контрнаступу та знищити броньовану техніку супротивника. Stryker за потужністю недотягує до танка, але сильніше БТР – це своєрідний баланс між ними.
Ще одна новина – Україна отримає від Британії не 14, а 28 танків "Челленджер" та 33 (замість 24) 155-мм самохідних артилерійських установок AS-90.
Але у ЗСУ не вистачає снарядів до гармат. Україна просить по 250 тисяч артилерійських снарядів від ЄС щомісяця, пише газета Financial Times з посиланням на лист міністра оборони Олексій Резнікова, який потрапив у розпорядження видання.
У ньому йдеться про те, що ЗСУ використовують у п'ять разів менше снарядів через обмеження поставок. Через проблеми з постачаннями українські військові вистрілюють лише п'яту частину снарядів, які вони могли б застосувати. За його словами, в середньому Україна випускала 110 000 снарядів калібру 155 мм на місяць — це чверть від кількості, яку використовувала РФ.
Але західної військової промисловості поки не вистачає, щоб покрити потреби України за нинішньої інтенсивності конфлікту. Причому не лише по снарядах. Німецький збройовий концерн Rheinmetall веде переговори щодо будівництва танкового заводу в Україні.
Орієнтовна вартість проекту – 200 мільйонів євро. Потужність – до 400 танків на рік. Рішення можуть ухвалити протягом найближчих двох місяців. За оцінками компанії, для перемоги у війні Україні необхідно від 600 до 800 танків і для задоволення цієї потреби виробництво має бути налагоджене в оперативному порядку.
"Навіть якщо Німеччина передасть усі 300 танків Leopard 2 із запасів бундесверу, їх буде надто мало", - заявив глава компанії Армін Паппергер.
Співрозмовник видання визнав, що концерн працює "на повну силу". "Ми вже ввели в дію понад 40 бойових машин піхоти Marder, до кінця року їх буде близько 100. Із замовлених 50 Leopard 2A4 готові близько 30 танків. Крім того, є близько 100 Leopard 1 старої конструкції, з яких ми на сьогоднішній день можемо зробити придатними до експлуатації 88", - зазначив генеральний директор Rheinmetall.
Щоправда, не зовсім зрозуміло, як цей завод будуватимуть в Україні під час війни та в умовах російських ракетних ударів, які далеко не завжди вдається перехопити.
У Росії приблизно в такому ключі це прокоментували. "Чекаємо з нетерпінням. Ця подія буде належним чином відзначена салютом з "Калібрів" та інших піротехнічних пристроїв", - написав заступник голови Ради безпеки Дмитро Медведєв у своєму телеграм-каналі.
Але повернемось до проблеми нестачі озброєнь для України. Про неї заявив сьогодні і екс-командувач сил НАТО в Європі генерал Річард Ширрефф.
"Досі ми бачимо з боку Заходу і країн НАТО свого роду дробові, покрокові поставки. Вони мають крапельний характер, замість того, щоб чинити концентрованим чином. Якби все те, що потрібно ще багато місяців тому, було поставлено, ймовірно, ми би не опинилися в тій ситуації, в якій зараз перебуваємо", - заявив Ширефф, маючи на увазі важку ситуацію під Бахмутом.
Тим часом у російських військових пабликах з'явилися кадри ешелону з броньованими тягачами-транспортерами МТ-ЛБ, із встановленими на них корабельними зенітними установками 2М-3М із 25-мм автоматичними знаряддями.
Це бронетранспортер ще радянського виробництва, також відомий під назвою "мотолига".
Росіяни використовують МТ-ЛБ у різних цілях. Наприклад, нещодавно писали, що їх переоснастили як камікадзе: начинили фугасними авіабомбами та кабелем-детонатором від встановлення дистанційного розмінування "Змій Горинич" та відправили на українські позиції, поблизу яких здійснили підрив. Таку операцію провели, наприклад, під Сватово.
Росія також намагається налагодити військове провадження в умовах санкцій і знаходить способи купувати в обхід них електроніку необхідну для виробництва зброї. Про це пише Bloomberg із посиланням на джерело в дипломатичних колах ЄС.
Як стверджує співрозмовник агентства, російський імпорт у цьому сегменті значною мірою повернувся до рівня 2020 року.
За його словами, аналіз даних з торгівлі показує, що передові мікросхеми, зроблені в ЄС та інших західних країнах, поставляються до Росії через треті держави, такі як Туреччина, Об'єднані Арабські Емірати та Казахстан. Постачання з Китаю до Росії також зросли, оскільки Пекін відіграє дедалі важливішу роль у постачанні Москви, додав європейський дипломат.
Дані, отримані Bloomberg, показують, що Туреччина, Сербія, ОАЕ та півдюжини інших країн Східної Європи та Центральної Азії допомогли Росії заповнити дефіцит. Тим часом постачання високотехнологічних компонентів до цих країн з країн НАТО зросло на аналогічну суму. За словами дипломата, такі ж закономірності виявляються у сотнях товарних категорій, але особливо чітко вони простежуються, коли йдеться про чіпи та інтегральні схеми, які можна використовувати у військових цілях.
Нарощування військових зусиль з обох боків свідчить про те, що війна в Україні може затягтися. Водночас у Києві так не вважають.
Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк на зустрічі з блогерами заявив, що війна в Україні закінчиться цього року.
Блогер Саша Бо поцікавилася у Подоляка про терміни закінчення війни, на що він відповів так: "Пояснюю прямо. 2023 рік. Все закінчиться". Після цього хтось із блогерів попросив Подоляка "дати слово пацана", у відповідь на це він засміявся.
Така відповідь Подоляка та сам формат зустрічі вже викликав неоднозначну реакцію у користувачів соцмереж.
"А США так не вважає, НАТО так не вважає. Вони думають, що це ще два три роки буде. Я просто не розумію, нам хочуть локшини навішати? Або вони вже такий хейт упіймали від народу, що вже потрібно додатково якось на нас впливати", - каже одна з українських тик-ток блогерів Sania Woman.
Раніше генсек НАТО Єнс Столтенберг висловив свою думку, що війна в Україні скоро не закінчиться. А заступник міністра оборони США Колін Каль заявив, що війна в Україні може тривати протягом наступних трьох років.
Казус Нікітіна
Сильний і досить негативний для України резонанс на Заході набула акція в Брянській області, де "Російський добровольчий корпус", що воює на боці ЗСУ, увійшов до одного з сіл і розгорнув там свій прапор. А, за твердженнями РФ, вони застрелили двох цивільних та поранили дитину (ні Україна, ні "РДК" цього не підтверджували).
Українська влада заявляє, що не має до цієї акції жодного відношення.
Але їхні заяви прямо спростував лідер РДК Денис Нікітін-Капустін.
"Так, звичайно, ця акція була узгоджена, інакше вона не могла б відбутися. Як ти собі уявляєш, що я пройшов там крізь темряву ночі? Є заміновані мости, є камери, дрони з тепловим наведенням, є приховані відкриті наглядові пункти. Якби я ні з ким не погоджував... Думаю, нас би просто знищили", - сказав Нікітін в інтерв'ю Financial Times.
FT характеризує Нікітіна як "сумно відомого екстреміста, який очолює "Російський добровольчий корпус".
"38-річний Нікітін, також відомий під ім'ям Денис Капустін та псевдонімом Рекс на честь назви свого білого націоналістичного угрупування White Rex, колишній боєць змішаних бойових мистецтв, пов'язаний з неонацистами та білими націоналістами у західному світі", – пише видання.
"Російська влада заявила, що в результаті рейду двоє мирних жителів загинули і отримала поранення дитина. Нікітін у своєму першому інтерв'ю після вторгнення сказав, що в одному з двох сіл, на які напали його люди, сталася стрілянина, але він не знав про жертви", – йдеться у статті.
"Нікітін народився в Росії, жив у Німеччині у підлітковому віці і переїхав до України у 2017 році. У Києві він організував бійцівські клуби для росіян, українців та західних неонацистів. Ця ультраправа діяльність принесла йому 10-річну заборону в'їзду до Шенгенської зони у 2019 році, але він залишається активним в Європі", - пише видання.
"Він все ще бере активну участь в ультраправій діяльності в Німеччині, Франції, Болгарії та інших країнах, хоча він сам не їде в ці країни", - сказав FT Майкл Колборн, журналіст і дослідник Bellingcat, що спеціалізується на ультраправих рухах.
На ультраправий бекграунд лідера РБК зауважили й інші західні ЗМІ.
Ведучий CNN Джон Воуз заявив у телеефірі, що Денис Капустін – "російський неонацист, який багато років жив у Німеччині, навчав молодих членів ультраправої Національної демократичної партії Німеччини та інших. Він також мав зв'язки з "Азовом", тобто з бригадою "Азов", яка також є українською екстремістською ультраправою групою. Тому, коли Путін виступає публічно і наполягає на тому, що напад був скоєний неонацистами, у цьому твердженні є частка правди".
Використовуючи ультраправих у боротьбі проти Росії, Київ дає привід Кремлю говорити про існування нацизму в Україні, вважає російський опозиційний політолог, соратник Навального Федір Крашенінников. Його думку публікує "Німецька хвиля" у контексті подій у Брянській області.
"Якщо раніше міркування про жахливих неонацистів, які вдерлися б у мирні російські села, не почни Путін свою "спецоперацію", були лише марнослів'ям, то тепер отримані докази: ось вам неонацисти, прийшли з України, все як за писаним", - пише Крашенинников..
Українська влада свою причетність до цього спростовує та звинувачує РФ у провокації. Але Крашенинников піддає цю позицію сумніву.
"В умовах війни громадяни Росії можуть перебувати на території України, тим більше в її прикордонній зоні, та ще й зі зброєю в руках, лише за згодою та під контролем української влади", - пише Крашенинников.
За його словами, "готовність Києва використовувати проти Росії тих, хто може взяти в руки зброю, в умовах жорстокої війни цілком зрозуміла. Як і бажання побачити в тилу російської армії партизанський рух, що завдає реальної шкоди путінському режиму. Проблема в тому, що засвітилися в медіа" Бійці РДК - це ультраправі російські націоналісти, які раніше перебували у різних одіозних угрупованнях, котрі займалися аж ніяк не боротьбою свободу і демократію ".
"Жодної особливої шкоди Путіну та його режиму своєю акцією вони не завдали. Сподіватися, що позування біля пошти в прикордонному селі викличе повстання проти влади в Росії - наївно і дивно. Позиціонування себе як визволителів Росії і зовсім виглядає комічно, з урахуванням того, що згодом кілька годин "визволителі" залишили територію російського прикордоння", - вважає політолог.
Окрема тема, на його думку, як сприймається російський ультраправий Нікітін-Капустін, що позує зі зброєю в Європі і особливо Німеччини, "яка надає величезну допомогу Україні, що бореться, але при цьому вкрай нетерпима до будь-яких проявів расизму і неонацизму".
"Багато років путінська пропаганда буквально на рівному місці виставляла всіх своїх супротивників і критиків, насамперед політиків з демократичними, ліберальними та проєвропейськими поглядами, спадкоємцями генерала Власова (колаборант, під час Другої Світової війни - командувач так званої "Руської визвольної армії") осторонь нацистів (Ред.) і неонацистами, готовими зі зброєю в руках служити чужим урядам.І ось, у розпал очевидно невдалої війни з Україною, пропагандистська карикатура буквально ожила: у прикордонні російські села прийшли одіозні персонажі, які дійсно вважають Власова героєм і охоче позують із символікою РОА. Прийшли, постріляли, зняли ролики та пішли", - пише політолог.
Російські ЗМІ, коментуючи особистість Нікітіна-Капустіна, пишуть, що виявився онуком знаменитого радянського циркового режисера і ветерана Другої світової війни. При цьому, як пише інформагентство Regnum, "мати давно відмовилася від сина і навіть виписала його із квартири".
