Учора вночі росіяни завдали нового удару українській енергосистемі. Перший після тривалої перерви.
За даними Укренерго, були прильоти на ТЕС, а також підстанції Укренерго. Відразу почалися обмеження енергопостачання у Житомирській, Харківській, Одеській, Київській, Дніпропетровській та інших областях.
При цьому до сьогодні не відновлено повністю енергопостачання у Житомирській та Харківській областях (діють графіки відключень), а після ударів по енергосистемі вчора ввечері було запроваджено аварійні відключення у Запорізькій та Дніпропетровській областях. За розрахунками ДТЕК на відновлення енергопостачання Харкова може піти тиждень.
У Києві значна частина жителів залишилася без тепла.
При цьому, до того, вже кілька тижнів, українська енергосистема не відчувала дефіциту і не застосовувалися графіки відключень.
На це вплинуло багато чинників. Крім припинення регулярних обстрілів, це і різке скорочення споживання електроенергії (у тому числі і через зупинку багатьох промислових підприємств і бізнесів під час аварійних відключень), і паводок, що дозволив збільшити гідрогенерацію, і в цілому тепліша погода.
Крім того, енергосистема спромоглася значною мірою адаптуватися до постійної загрози ракетних ударів, а ліквідація їх наслідків прискорилася.
"Наприклад, під час останнього удару пошкоджено 7 підстанцій "Укренерго", але харчування було оперативно перекинуто на резервні лінії. За рахунок того, що у грудні-січні там змінили трансформатори більш потужні та оновили лінії електропередач, резервні лінії зараз можуть повноцінно використовуватись. Справа в тому, що раніше, через те, що "резерв" довго стояв без діла, трансформатори там були встановлені на меншу потужність, ніж потрібно. -150. Зараз проблему вирішено, і поки споживачі запитані від резервних ліній, є можливість проводити ремонтні роботи на пошкоджених об'єктах", - говорить аналітик Інституту стратегічних досліджень Юрій Корольчук.
У той же час, як бачимо, хоч тотальні блекаути з відключенням від енергопостачання майже всієї країни після ракетних атак більше не повторюються, суттєвої шкоди енергетиці завдається. І в деяких регіонах наслідки ліквідуються досі.
Крім того, на думку Корольчука, остання ракетна атака показала, що "ворог змінив свої цілі".
"Намагалися бити по об'єктах, які забезпечують енергоживлення військових об'єктів та "Укрзалізниці", що, швидше за все, пояснюється спробами ускладнити доставку озброєнь залізницею", - вважає Корольчук.
Все це вказує на те, що стратегічно загроза для енергосистеми України не минула.
Що визнають і в "Укренерго".
За словами голови правління компанії Володимира Кудрицького, багато залежить від того, чи будуть ще ракетні удари і наскільки регулярно.
"Ми не знаємо, чи будуть і в якому масштабі нові ракетні атаки. Вони можуть сильно переформатувати ситуацію в енергосистемі. Буфер безпеки – він не такий великий, щоб ми могли видихнути та розслабитися. Енергосистема вже не в гострій фазі хвороби, але ще й не здорова. Вона все ще слабка, і їй потрібна терапія у вигляді ремонтів. "Шахеди" або ракети конкретно цілили в інфраструктуру навколо великих міст. Тому що великі міста, якщо на них дивитися з погляду енергетики, - це гирі, які висять на тоненькій мотузці. Міста є нетто-споживачами - вони споживають більше, ніж виробляють. Тому вони харчуються з мережі навколо них", - сказав в інтерв'ю ЗМІ Володимир Кудрицький.
Питання - чи будуть нові ракетні удари і як часто дискусійне. В Україні влада регулярно заявляє, що в Росії дефіцит ракет, а тому вона не може завдавати масованих ударів і тому і проводить їх дедалі рідше. У РФ дискусія йде наскільки взагалі має сенс завдавати ударів по українській енергетиці, якщо вони навіть у розпал зими не призвели до повного краху енергосистеми, а в теплий час ефект буде менший тим більше.
Проте, як бачимо, удари продовжуються.
І, незважаючи на стабілізацію ситуації в енергетиці, з початку лютого ситуація для бізнесу залишається дуже непростою.
До того ж, повторимося, сама по собі ця стабілізація сталася багато в чому, через падіння споживання електроенергії. Насамперед - з боку бізнесу.
Для ілюстрації впливу ракетного обстрілу на українську економіку можна навести такі цифри: у лютому 2023 року, коли ситуація на ринку вже більш-менш стабілізувалася, обсяг електроенергії, проданий на ринках на добу вперед та внутрішньодобовому, а також за двосторонніми договорами становив 3,3 мегават-годин. Для порівняння, показник вересня (коли вже йшла війна, але ще не було масованих обстрілів енергетики) – понад 5,3.
Як почувається в таких умовах, український бізнес розповідає "Страна".
"Світло є, але замовлення зникають"
Ми вже писали, як сильно вдарили по бізнесу проблеми з електроенергією. Компанії були змушені швидко закуповувати генератори, адже по-іншому працювати просто не могли.
Для багатьох, особливо енергоємних підприємств, відключення світла фактично означали перебої у роботі та простої. "Генератори можуть "потягнути" офіси чи магазини, виробництво вимагає надто великих потужностей, ставити там генератори невигідно", - розповідав тоді Сергій Доротич.
"Генератори дозволяють лише завершити вже розпочаті технологічні процеси", - додав керівник "Молочного альянсу" Сергій Вовченко.
Проте, всі запаслися генераторами, і стали підвищувати цінники на продукцію, пояснюючи це тим, що генераторна електроенергій утричі дорожча за мережеву - коштує до 15 гривень за кіловат.
Що змінилося за час, коли світло перестали відключати?
У базовому сценарії від Нацбанку втрати економіки через дефіцит електроенергії у 2023 році оцінено у 2 млрд доларів. Але з початку лютого дефіцит електроенергії пішов на спад, а потім зовсім зник (аж до останніх ракетних ударів).
"Почали нарощувати виробництво хімічні заводи (вони готуються до весняної посівної, тому збільшують обсяги виробництва добрив). Відновили роботу харчові підприємства, зокрема, молоко- та хлібозаводи, м'ясокомбінати", - каже голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.
У прес-службі DF Group (входять підприємства хімпрому) зазначили, що "блекаути були дуже болючими для азотного виробництва". Але компанія вже поновила роботу всіх підприємств до планових показників.
"Ми мали просідання виробництва, але вже все відновили. 100% контрактів виконано", - констатує представник компанії Олег Арестархов.
Але річ не лише в тому, що перестали відключати світло.
"Швидко відновити роботу вдалося за рахунок того, що наші заводи Ostchem запустили на повну потужність свої когенераційні установки, які на 10-15% забезпечують власною електроенергією. За рахунок когенерації у нас було менше зупинок та збитків, адже кожна зупинка аміачного цеху – це мільйонні збитки. Ми не сиділи і не чекали", - каже Арестархов.
Голова концерну "Ярослав" (входять підприємства легпрому та харчопрому) Олександр Барсук каже, що робота текстильних підприємств фактично відновилася.
"Але по макаронах все набагато гірше. Збут продукції різко знизився, виробники почали демпінгувати, знижки можуть досягати 20-30%, це вже зовсім на межі рентабельності. Збитки від блекаутів швидко компенсувати не вдасться. Тим більше, що посилилися інші кризові явища, зокрема, зниження попиту на продукцію", – каже Барсук.
Концерн "Ярослав" у період проблем із електроенергією витратив сотні мільйонів на генератори, а потім почав встановлювати ще й сонячні панелі.
"Робота підприємств покращилася, стала більш стабільною - всі процеси йдуть за графіками, тому що не потрібно перемикатися на генератори та обмежувати навантаження. Також стали більш стабільними замовлення торгових мереж (раніше вони їх коригували, побоюючись, що без світла продукція швидко зіпсується - Ред.). Плюс і в тому, що мережева електроенергія втричі дешевша, ніж від генератора. Але щоб компенсувати втрати одного місяця недостатньо. Ми працювали в режимі обмежень п'ять місяців, витратили на придбання генераторів близько 40 млн гривень", - каже нам Сергій Вовченко.
"На кінець 2022 року витрати 40% опитаних нами компаній на забезпечення автономності вже склали до 50 тисяч доларів, ще у 22% - 50-100 тисяч, 24% - 100-200 тисяч, у 14% - більше 200 тисяч доларів" - сказали нам у Європейській бізнес-асоціації.
Саме цей аргумент - мільйони вже витрачені і тепер їх потрібно якось відбивати - представники компаній наводять у відповідь на питання, чому не знижуються ціни на товари, в які закладено "генераторну націнку", як мінімум, у 5%.
"Схоже, блекаут був не головною проблемою"
Що стосується сфери послуг, то вона вже теж "майже забула" про блекаути. "Спортклуби, салони краси швидко відійшли, відновили повноцінну роботу. Але, звісно, потрібно ще якось компенсувати "зайві" витрати на генератори, особливо тим, хто купував дорогу потужну техніку", - каже експерт ринку індустрії спорту та краси Влад Вавілов.
"Як не дивно, ми не побачили очікуваного збільшення відвідуваності після того, як налагодилася ситуація з електроенергією. Наша виручка на етапі блекаутів і зараз практично не змінилася. Значить, не це було головною проблемою. Зрозуміло, що коли світло не відключають, працювати простіше. Але, наприклад, що стосується вартості електроенергії, то для тих, хто використовував не сильно потужні генератори, економія зараз не надто велика - приблизно 450 гривень. Мережева електроенергія в нашому випадку також обходиться по 150 гривень на годину. Зрозуміло, що якщо генератор потужніший, наприклад, споживає 5 літрів на годину, то там арифметика вже інша. Але конкретно ми полегшення від того, що перестали відключати світло, не помітили", - сказав київський ресторатор Максим Храмов.
Співвласниця "Відьма-бар "Лиса гора" Олеся Остафієва іншої думки.
"Під час блекаутів, коли світла не було півдня, ми працювали фактично в нуль, тому що потрібно було обслуговувати два генератори, і все одно електроенергії не вистачало на нормальну роботу кухні, і ми не могли видавати гарячі страви, і виручка була вдвічі нижчі, ніж у нормальний час. Зараз ми поступово почали відновлюватися, не так швидко, як хотілося б, але бачимо позитивну динаміку", - сказала Остафієва.
Голова громадського об'єднання SAVEФОП, підприємець Сергій Доротич каже, що порівняно швидко "оживають" після блекуатів АЗС, аптеки, продуктові магазинчики. Тобто бізнес, де є стабільний потік клієнтів.
"Вони витратилися на генератори, але можуть перекрити ці витрати своїми прибутками", - заявив Доротич.
У той же час невеликі виробничі підприємства та торговці промисловими товарами настільки сильно постраждали через тривалі відключення світла, що вибиратися зі збитків їм ще доведеться дуже довго. А деякі взагалі змушені закритися.
Адже справа не тільки в електроенергії. Падає платоспроможний попит, через що зменшуються обсяги виробництва та продажу товарів. Крім того, на підприємців посилюється податковий тиск - триває проблема блокування податкових накладних, повертаються податкові перевірки, на підході - скасування пільгового режиму оподаткування з сплатою 2% від обороту (вона прописана у законопроекті №8401, який вже подано до Ради). На тлі цього "генераторні збитки", які бізнес вже зазнав, можуть виявитися вершиною айсберга, а працювати багатьом буде складно навіть зі світлом", - підсумував Доротіч.
При цьому "енергетичний фактор", як свідчить нинішня атака, в цілому залишається одним із ризиків, який може будь-якої миті дестабілізувати роботу бізнесу.
"Ремонтні фонди не безмежні. І, якщо будуть подальші атаки, може загостритися проблема дефіциту трансформаторів та іншого обладнання. Крім того, якщо зараз дефіциту електроенергії немає, це не означає, що його не буде надалі. Влітку вмикаються кондиціонери, піде збільшення споживання. Плюс, якщо почнеться відновлення економіки, підвищуватиметься попит на електроенергію з боку бізнесу", - підсумував Юрій Корольчук.
