Підбиваємо підсумки 396-го дня війни в Україні.
Ситуація на фронті
Основні бої точилися в Бахмуті, а також в районах сусідньої Богданівки, Івановського та Костянтинівки Предтечино, що знаходиться осторонь.
Судячи з даних із різних джерел, зараз розпал бойових дій змістився з околиць Бахмута і сів навколо нього - за рахунок посилення боїв у самому місті.
Американський "Інститут вивчення війни" пише, що російські війська просунулися шосе T0513, яке веде до центру Бахмута з боку північних околиць. Це район, зокрема, промзони заводу АЗОМ, за який бої йдуть уже другий тиждень.
Російські телеграм-канали стверджують, що РФ контролює всю промзону.
Також американці пишуть, що росіяни частково просунулися у південно-західній частині Бахмута. Інші західні військові блогери уточнюють, що росіяни взяли під контроль житловий комплекс на південному заході міста. Російські джерела повідомляють, що бої наближаються до стелі з літаком МіГ (раніше підірваним) на в'їзді до міста з боку Костянтинівки.
При цьому "Інститут" вважає, що російські зусилля в Бахмуті "сягнули кульмінації", і поки оточити місто їм не вдається. Але, як бачимо за даними тієї ж організації, та й іншої інформації, всередині Бахмута тиск російських сил не слабшає і поступ супротивника поступово йде.
Але бої за шляхи постачання навколо Бахмута справді, зважаючи на все, набули характеру позиційних. Україна з одного боку зміцнила оборону та провела низку контратак на ключових дорогах. З іншого боку, траси все одно щільно прострілюються, і постачання міста боєприпасами та особовим складом утруднено (відповідно, "Вагнер" отримує можливість наступати всередині Бахмута).
Дороги навколо міста, які потрапляють на відеоролики – переважно ґрунтові та усіяні розбитими автомобілями. Відео з великих трас давно не публікується, з чого можна дійти невтішного висновку, що вони практично непроїзні.
Також не виключено, що росіяни зараз переймаються тим, щоб зміцнитися на захоплених позиціях навколо Бахмута, побоюючись деблокуючого контрудара ЗСУ. Не виключено, що це завдання відтягнула він частина ресурсів і зупинила наступ.
Про те, що контрудар готується, заявляла і українська сторона (глава Сухопутних військ Сирський), і куратор "Вагнера" Пригожин. Російські телеграм-канали зараз активно повідомляють про скупчення значних українських сил на лінії Дружківка – Костянтинівка – Часів Яр.
Втім, поки перспективи такого контрудара неясні, як і ймовірність його нанесення (заяви про це з українського боку можуть бути елементом військової хитрості, щоб відтягнути на Бахмут великі сили противника з інших напрямків, а з боку Пригожина - елементом тиску на міноборони РФ, що посилити постачання ПВК "Вагнер" у Бахмуті та отримати допомогу від регулярних частин російської армії).
На Заході продовжують писати про високі втрати України в Бахмуті і висловлюють гіпотези про залишення міста.
ЗСУ втрачають на цій ділянці фронту від 100 до 200 військовослужбовців на добу, написала Times у статті "Чому українська оборона Бахмута варта того".
Великі втрати, які зазнає українська сторона, можуть змусити Київ зрештою залишити місто, припускає видання. ВСУ доведеться обирати між утриманням міста за будь-яку ціну та відходом до Слов'янська та Краматорська, де вже підготовлені укріплені позиції для стримування подальшого російського наступу.
На Лиманському напрямі бої тривали поблизу Сіньківки, Кремінної, Білогорівки та Виїмки, повідомляє український Генштаб.
"Інститут вивчення війни" пише, що російські війська провели обмежений наступ у районі Ковалівки (10 км на південний захід від Сватового) та Верхньокам'янського (на схід від Сіверська).
Під Донецьком російські атаки, за даними Генштабу ЗСУ, йшли проти населених пунктів Керамік, Авдіївка, Тоненьке, Північне, Водяне, Першотравневе, Мар'їнка та Новомихайлівка.
Саму Авдіївку, де росіяни активізували наступ із південного та північного флангів, обстрілюють у щоденному режимі. Сьогодні там було завдано чергового ракетного удару. Є влучення у дві багатоповерхівки.
.jpg)
Посилення російського тиску під Авдіївкою, судячи з інформації, що надходить, призводить і до зростання втрат серед підрозділів армії РФ.
Відучора по телеграм-каналах поширюється відеозвернення російських військових, що знаходяться в районі Водяного. Вони кажуть, що зазнали великих втрат. Однак з позицій піти не можуть, тому що виставлені загони, які ведуть вогонь по відступаючих.
Примітно, що вчора і сьогодні це відео активно розповсюджували телеграм-канали, пов'язані з ПВК "Вагнер". Вони ж провели роботу з розпізнавання осіб, які говорили, встановивши, що це росіяни, а не переодягнені в російську форму українці. Це, зважаючи на все, свідчить про те, що конфлікт між ЧВК і міноборони РФ не припинився, незважаючи на те, що особисто Пригожин останнім часом прямої критики Шойгу і Герасимова намагається уникати.
Водночас, як відомо з публікацій у ЗМІ та свідчень полонених, у самому ПВК "Вагнер" уже давно застосовуються розстріли до тих, хто залишає позиції без наказу. Мабуть (якщо вірити сказаному на відео під Авдіївки), подібний досвід російським командуванням визнаний успішним і поширений і на регулярну армію.
Крім того, як випливає з розслідувань російських опозиційних ЗМІ, у ПВК "Вагнер" діє найсуворіша заборона на використання мобільних телефонів та несанкціоновану активність у соцмережах. Не виключено, що після публікації цього відео ці норми також будуть запроваджені і в регулярній армії.
Ядерна зброя у Білорусі
Вчора, як ми вже розповідали, Путін заявив, що Росія розмістить тактичну ядерну зброю у Білорусі. При цьому Мінськ не набуває ядерного статусу, а носіями керує Росія (як у випадку з американською ядерною зброєю в Німеччині).
Перші коментарі Пентагону були спокійними. Там заявили, що не бачать зростання рівня загрози і не вважають, що потрібна додаткова реакція США.
Різкішою стала реакція України. Київ зажадав зібрати з цього питання засідання Ради безпеки ООН і закликав білорусів чинити опір розміщенню у себе російських ядерних зарядів.
В Офісі президента звинуватили Москву у порушенні Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.
"Путін дуже передбачуваний. Роблячи заяву про тактичну ядерну зброю в Білорусі, він зізнається, що йому страшно, він програє і йому залишилося тільки лякати тактикою. І друге: він знову фіксує свою участь у скоєнні злочину. Порушуючи договір про нерозповсюдження ядерної зброї... ", - заявив радник голови ВП Михайло Подоляк.
У Європі, яку російські тактичні ракети стосуються безпосередньо, теж висловили невдоволення та погрожували санкціями. Про них заявив голова зовнішньополітичної служби ЄС Жозеп Боррель.
Він зазначив, що у разі такого кроку виникне "нестерпна ескалація та загроза" для європейської безпеки. "Білорусь ще може це зупинити, це їхній вибір. ЄС готовий відповісти подальшими санкціями", - написав Боррель.
Уряд Німеччини розцінив заяву Путіна як "чергову спробу ядерного залякування". При цьому аргумент Кремля про те, що аналогічну зброю США розміщують у Європі "вводить в оману і не може бути виправданням кроку", оголошеного Москвою.
Крім того, це Берлін нагадує, що Білорусь на міжнародному рівні неодноразово зобов'язувалась не розміщувати атомну зброю на своїй території.
У Мінську цієї історії поки що не коментували. Але раніше Олександр Лукашенко двічі говорив, що таку зброю розмістять - причому вперше він заявив про це у листопаді 2021 року. За його словами, "ми маємо бути готові протягом доби відповісти дзеркально" на ймовірну атаку з боку НАТО.
Втім, що до військових цілей такого розміщення – навряд чи тут може йтися про напад Альянсу на Білорусь.
Справа в тому, що для ударів по країнах НАТО, що межують з Білоруссю, Росія цілком може використовувати тактичні ракетні установки, розташовані в Калінінградській області (мова йде головним чином про "Іскандери"). І розміщення цих комплексів на південь, на білоруській території, дає можливість змістити дію "Іскандерів" скоріше на території Альянсу, що межують з Україною.
Карту з радіусом дії "Іскандерів" із Калінінграда та Білорусі вже публікують у військових телеграм-каналах. З білоруської території ракети діставатимуть до Румунії, Угорщини та Словаччини. А також до Молдови (не входить до НАТО, але багатьма в Росії розглядається як потенційний союзник Альянсу).
Крім того, "Іскандер" у Білорусі зможе обстрілювати і території західної та центральної України, до якої не дістають ці комплекси з РФ. Хоча вже досить давно з білоруської території обстріл України не ведеться.
Але важливіше – політичні причини. Ймовірно, Росія розраховує на посилення аргументації тих європейських сил, які вимагають у своїх урядів знизити залученість до українського конфлікту. Розміщення нового ядерного озброєння біля кордонів ЄС – чергова нагода заявити, що зростає ризик виходу цього конфлікту за межі України.
А в інформаційному плані це відповідь на заяву Британії про постачання Україні боєприпасів із збідненим ударом.
Які будуть практичні наслідки стане зрозумілим щодо реакції Заходу. А точніше – США як військовий лідер НАТО. Чи збільшуватимуть американці кількість своїх ядерних боєголовок у Європі і розміщуватимуть їх ближче до російських кордонів. Наприклад, у Польщі, що може викликати якісь нові "ядерні" кроки РФ.
Хоча поки що, щодо відносно спокійної реакції американців, не факт, що це станеться.
Переговори та китайський план
Учора з інтерв'ю Путіна стало відомо, що план Китаю щодо України став однією з головних тем переговорів із головою КНР у Москві.
"Сидячи біля каміна і попиваючи чай, говорили про все не поспішаючи. Говорили про ситуацію у світових справах, причому в різних аспектах. Голова КНР приділив досить багато уваги розкриттю позитивних засад китайського мирного плану, плану мирного врегулювання ситуації в Україні", - заявив президент РФ.
Пошану до цього плану висловила учора Туреччина. "Китай виступив з ініціативами, які потребують ретельного вивчення", - заявив представник Ердогана Ібрагім Калин. За його словами, Туреччина готова підтримати китайські пропозиції, якщо вони створять фундамент для переговорів. Також він закликав Китай поспілкуватися із цього приводу і з Зеленським.
Важливо, що Туреччина – один із партнерів України, а Ердоган, на відміну від Сі Цзіньпіна, активно спілкується із Зеленським. Таким чином Анкара, якщо увійде до китайської схеми, може презентувати її Україні та стати переговорним майданчиком, якому Київ довірять більше, ніж Пекіну.
Втім, на Заході всерйоз українських пропозицій Китаю не обговорюють, розраховуючи на військовий сценарій та український контрнаступ.
Вчора редакція газети "Вашингтон пост" випустила тривожну колонку про зближення Росії та Китаю. "США слід остерігатися осі Пекін-Москва", - говорить назва.
Видання вважає, що Китай зараз робить з Америкою те, що самі США зробили проти СРСР у 70-х, коли розіграли "китайську карту" і протиставили дві комуністичні держави.
"Китай продемонстрував, що готовий розіграти те, що можна було б назвати російською картою, щоб протистояти тому, що Сі вважає спробами США оточити Китай і стримати його економічний і військовий підйом", - пише WP.
Газета вважає, що у світі зростає "союз між двома найбільшими стратегічними та військовими противниками Америки", що "може змінити глобальний порядок так само глибоко, як це зробили Сполучені Штати півстоліття тому". Москву у цьому союзі редакція називає молодшим партнером.
"Росія розглядає розширення НАТО на схід як екзистенційну загрозу - це було основним заявленим виправданням її вторгнення в Україну. Тим часом Китай побоюється, що Сполучені Штати намагаються створити Індо-Тихоокеанське НАТО".
"Росія, позбавлена західних ринків та з економікою, що постраждала від санкцій, потребує Китаю для збільшення продажів нафти, газу та зерна, а також для імпорту деяких зниклих із полиць західних товарів. Китай також продовжує постачати до Росії безпілотні літальні апарати та деталі для них, а також напівпровідники", - описує газета нинішній формат співробітництва.
У цьому альянсі газета бачить єдиний позитив: Європа може спробувати переконати Сі Цзіньпіна вплинути на Путіна, щоби той погодився на західні умови закінчення конфлікту.
"Європейці повинні надіслати чіткий і недвозначний сигнал про те, що Китаю необхідно використовувати свої важелі впливу на Путіна, щоб покласти край конфлікту, а не підтримати російську економіку", - полягає в матеріалі.
Але чи знайде Європа аргументи для Китаю – поки що питання. А поки що організатор уже згаданої американо-китайської угоди 70-х - колишній держсекретар Генрі Кісінджер - дає похмурі прогнози.
Він вважає, що США з Китаєм буде холодною війною, яка стане більш небезпечною, ніж перша. Причина - обидві країни мають порівняні економічні та людські ресурси, а під час першої холодної війни такого не було (там був лише військовий паритет).
Зараз у Китаю із Заходом та його союзниками військового паритету немає. Але з низки озброєнь його можна досягти у союзі з Росією. І, хоч і Москва, і Пекін плани створення військового блоку заперечують, його поява - одне з головних побоювань Заходу.
Але навряд чи це на даний момент на користь того ж Пекіна, який, на відміну від Росії, велико залучений до глобальної економіки і не за своєю ініціативою ризикуватиме розривом економічних зв'язків із західними країнами (за словами Путіна, торговельний оборот Китаю з Європою зростає ще швидше)., ніж із Росією).
А ідеї КНР щодо України показують, що Китай має намір зіграти свою роль "посередника світу" в Європі, ставши одним з головних модераторів урегулювання конфлікту. І, у разі успіху, збільшити вплив у регіоні та зміцнити економічні зв'язки з Євросоюзом.
Ця концепція обумовлює конфлікт Китаю та США, які не хочуть зростання впливу свого головного конкурента. Але звужують і поле маневру у Пекіна, який не може відкрито стати на бік Росії у нинішній війні, не ризикуючи розривом із Євросоюзом. Хоча це не скасовує того, що Китай може допомагати РФ вести війну, не розголошуючи. Наприклад, постачаючи РФ цивільними дронами, які активно зараз використовують на фронті і українська, і російська армії.
