Е-рецепти. В Україні з 1 квітня посилюються правила продажу ліків. Що це означає?

З 1 квітня купити ліки в Україні буде складніше.

З початку наступного місяця змінюються вимоги до рецептів. Е-рецепти, які раніше були обов'язковими лише для антибіотиків, тепер видаватимуться на всі рецептурні препарати. Список останніх дуже широкий, у ньому сотні найменувань від знеболюючих до сиропу від кашлю.

"Простіше сказати, що можна відпускати без рецепта - це біологічно активні добавки і вітаміни. За іншими препаратами - багато нюансів. Наприклад, навіть банальний "Анальгін" може бути за рецептом або без нього залежно від виробника та дозування. Серцево-судинні, препарати від цукрового діабету, гіпертонії, гормональні ліки - строго за рецептами", - розповіла голова профільної асоціації аптекарів "Фармрада" Олена Пруднікова.

Це означає, що, перш ніж йти в аптеку, людина повинна обов'язково потрапити на прийом до лікаря та отримати призначення того чи іншого препарату і, відповідно, рецепт.

З одного боку, такий захід цілком виправданий. Українці масово займаються самолікуванням, та "призначають" собі препарати самі. Що загрожує різними ускладненнями, а, наприклад, у випадку з антибіотиками, може спровокувати резистентність на антимікробні препарати (тобто, вони в принципі перестають допомагати, тому що організм до них звикає).

З іншого боку, медична допомога зараз доступна далеко не всім, особливо у сільській місцевості. Тому люди ризикують взагалі залишитись без лікування.

"У нас удвічі збільшилася кількість тих, хто просить "щось порекомендувати" у фармацевтів. Це означає, що люди не мають доступу до лікаря. Особливо часто скаржаться переселенці. На словах МОЗ обіцяє, що можна піти до будь-якого лікаря, навіть тому, з яким у вас не підписано декларації, і він випише рецепт. Але насправді пацієнти часто отримують відмову, і змушені лікуватися самі", - каже Пруднікова (вона також є власницею аптеки).

Вона також прогнозує додаткове зростання цін на ліки. "Аптекам потрібно купувати програмне забезпечення для роботи з е-рецептами. Це 40 тисяч гривень на одне робоче місце плюс 2-3 тисячі на місяць за обслуговування. Усі додаткові витрати позначаться на цінниках", - зазначає Пруднікова.

Втім, поки що незрозуміло, як нові правила за рецептами працюватимуть на практиці. Наприклад, ті ж антибіотики, які вже продають "строго за рецептом" у багатьох аптеках, можна купити і без нього. Єдина незручність – треба обійти кілька точок, якщо "не пощастить" з першого разу. Не виключено, що так само буде і з рештою ліків.

Розбиралися, що зміниться за ліками з 1 квітня.

Спочатку – до лікаря, потім – до аптеки

В Україні з 1 квітня розширюється застосування електронних рецептів. Раніше вони були обов'язковими на антибіотики. Тепер – поширюються на всі рецептурні препарати.

Зазначимо, що перехід на е-рецепти анонсували вже давно, але кілька разів відкладали.

1 квітня цього року вже остаточна дата "Ч". При цьому однаково є винятки.

Як пояснили в МОЗ, "за відсутності зв'язку чи світла в медичній установі лікар, як і раніше, може виписати вам рецепт на спеціальному паперовому бланку". Тобто повністю паперові рецепти не скасовуються.

На теренах, де ведуться бойові дії, будуть додаткові винятки. "На період воєнного часу діятиме виняток на придбання рецептурних препаратів без рецептів лікаря в рамках територіальних громад, які перебувають у районах проведення активних бойових дій", - сказано у поясненні МОЗ. Тобто там ліки можна буде купувати взагалі без рецептів.

При цьому всім аптекам ще з початку року пішла установка — готуватися до продажу з е-рецептів.

"Аптеки активно закуповують програмне забезпечення, за ним ажіотаж зараз, черга на два тижні вперед. Потрібно заплатити 40 тисяч гривень на програмне забезпечення на одне робоче місце і ще близько 2-3 тисяч гривень на місяць обійдеться обслуговування", - каже Пруднікова,

Тобто ставку роблять саме на електронні рецепти, а паперові (або взагалі безрецептурний продаж) стануть винятком.

"З 1 квітня електронний рецепт стане обов'язковим для отримання всіх рецептурних препаратів, які включені до Державного реєстру лікарських засобів (він дуже широкий, у ньому сотні найменувань препаратів, зупинимося на них докладніше пізніше – Ред). Паперові рецепти залишаються, але їх виписуватимуть, якщо на цьому наполягає пацієнт, який платить за ліки сам (а не отримує їх за програмою "Доступні ліки"), за відсутності технічної можливості виписати е-рецепт (наприклад, немає світла чи зв'язку), у разі збою в роботі центральної бази даних та ін", - зазначив голова "Агенства медичного маркетингу" Юрій Чортков.

Але пацієнту, по суті, не має значення який буде рецепт - паперовий або електронний. Головне – доведеться його отримувати (за винятком територій, де ведуться бойові дії).

Є кілька алгоритмів для пацієнтів – як отримати рецепт.

Наприклад, якщо ви купуєте ліки власним коштом, схема наступна:

1. Потрібно записатися до свого сімейного лікаря (з яким у вас є декларація) та прийти у призначений час на прийом.
2. Отримати рекомендації сімейного лікаря та план лікування. На рецептурні препарати, які в ньому передбачені, лікар повинен виписати рецепт – електронний чи паперовий.
3. Сімейний лікар може перенаправити вас на консультацію до вузького фахівця. Це означає, що доведеться записуватися до нього на прийом, і вже він розпише лікування та видасть рецепт.
4. З рецептом пацієнт іде у будь-яку аптеку. Якщо рецепт електронний – фармацевт побачить його у спеціальній базі, та видасть препарат. Якщо рецепт паперовий, то на ньому або поставлять штамп "Відпущено" і віддадуть вам, або (якщо йдеться про сильнодіючі наркотичні препарати) заберуть для звітності, — пояснила Пруднікова.
5. Що робити, якщо у вас немає декларації з сімейним лікарем, або ж ви не можете потрапити до "вашого" лікаря на прийом (скажімо, тимчасово знаходитесь в іншому місті)? МОЗ із цього приводу дає такі роз'яснення. "Електронний рецепт можна буде отримати незалежно від наявності декларації із сімейним лікарем. Водночас пацієнт має бути обов'язково зареєстрований в електронній системі охорони здоров'я - це проста процедура, яку може швидко провести будь-який лікар", - стверджують у МОЗ. Тобто, можна піти до будь-якого лікаря, але потрібно обов'язково бути в базі; що передбачає, що декларація у вас з якимсь лікарем все ж таки є) або, якщо вас немає в базі, то лікар зможе оперативно внести дані. Але на практиці потрапити до "чужого" сімейного лікаря пацієнта "з вулиці" не так просто. Багато лікарів вимагають підписувати з ними декларації, а ті, у кого декларацій і так багато, можуть просто відмовити у прийомі, посилаючись на високе завантаження. Чи буде такий лікар вносити ваші дані в електрону/ю систему (яка не завжди працює бездоганно, може "зависати" - питання відкрите. "У нас і так за останній рік вдвічі зросла кількість клієнтів, які просять рекомендації щодо лікування у фармацевтів.) є, не ходять до лікарів. Особливо багато таких серед переселенців, вони скаржаться, що потрапити до лікаря складно - "чужих" багато хто не приймає", - розповідає Пруднікова.
6. Ще один нюанс - для того, щоб "погасити" електронний рецепт, потрібний мобільний телефон, куди надходить код. Якщо телефону немає, то, як пояснюють у МОЗ, про це потрібно заздалегідь сказати лікарю, і він надрукує спеціальну інформаційну пам'ятку з деталями призначення, номером та кодом для погашення рецепту в аптеці.
7. Для мешканців сільської місцевості рецепт може виписати фельдшер місцевого фельдшерсько-акушерського пункту.

Інший алгоритм дій для тих, хто купує ліки за програмою "Доступні ліки" (тобто безкоштовно або з частковою оплатою. За цією програмою можна отримати препарати від тиску, цукрового діабету, бронхіальної астми та ін).

1. Записатися та прийти на премію до лікаря, з яким підписано декларацію
2. Лікар проводить прийом та призначає лікування
3. Лікар та пацієнт повинні звірити актуальність номера мобільного телефону у декларації
4. Лікар виписує рецепт в електронній системі охорони здоров'я
5. Пацієнт отримує на мобільний телефон СМС-повідомлення з унікальним номером рецепту та кодом підтвердження
6. За потреби лікар може роздрукувати пацієнтові консультаційні висновки із призначенням ліків
7. Пацієнт йде до аптеки, яка бере участь у державній програмі "Доступні ліки"
8. Пацієнту пропонують ліки, які є в аптеці та входять до програми "Доступні ліки"
9. Пацієнт вибирає конкретний препарат і називає код підтвердження отримання ліків. якщо потрібного препарату в цій аптеці немає, його можна отримати в іншій аптеці – по всій території України.

Ще подробиці щодо е-рецептів. У таких рецептах не вказується конкретна назва ліки, тільки міжнародна не запатентована назва або іншими словами діюча речовина. В аптеці вам повинні запропонувати препарати з такою дією, і можна вибрати, що саме купити - за брендом, ціною та ін.

Загалом без рецепта можна буде купити ліки мешканцям територій, на яких ведуться бойові дії. Також без рецепта можуть закуповувати препарати військові адміністрації, підрозділи ЗСУ, залучені ними волонтери та благодійні організації – їм ліки відпускатимуть оптом дистриб'ютори.

Тобто, для пацієнта найбільша складність у тому, що стає довшим ланцюжок - хвороба-препарат-лікування. У ній обов'язково має бути лікар, а це, як мінімум, додатковий час на візит до поліклініки. Як показує практика, швидко потрапити до безкоштовного лікаря не завжди реально, особливо якщо немає декларації.

Ситуація ще більше ускладнюється, якщо потрібний вузький спеціаліст, тобто спочатку потрібно потрапити до сімейного лікаря, потім отримати направлення до вузького фахівця, який призначить лікування та випише рецепт. Прискорити цей процес можна, звернувшись до приватної клініки. У приватників особливих черг наразі немає, на прийом можна потрапити протягом години після дзвінка. Приватні лікарі, як та їхні колеги у державних клініках, також можуть виписувати рецепти. Але доведеться сплачувати за прийом 500-1000 гривень.

За рецептом - "Німесіл", контрацептиви, сироп від кашлю

Найцікавіше – за препаратами, які з 1 квітня можна буде отримати лише за рецептом.

Список рецептурних препаратів в Україні діє вже давно. "Перелік рецептурних препаратів не розширюється. Усі ліки, які й раніше підпадали під відпустку за рецептом лікаря, можна буде отримати і за електронними рецептами", - пояснили у МОЗ.

Там також сказали, що "ліки, як і раніше, можна буде купити як з паперовим, так і з електронним рецептом".

"Завжди у нас був перелік рецептурних препаратів. Інша справа, що його мало хто дотримувався - продавали і без рецептів. Але із введенням е-рецептом посилюється контроль", - каже Пруднікова.

Які препарати входять до списку рецептурних препаратів?

Список дуже широкий - у ньому сотні найменувань.

"Простіше сказати, чого в цьому переліку немає. Без рецептів - біологічно активні добавки, вітаміни. Далі йдуть нюанси. Наприклад, той же "Анальгін", який є в будь-якій домашній аптечці, може бути рецептурним залежно від форми випуску, дозування та навіть виробника", - зазначає Пруднікова.

Що ще у списку рецептурних препаратів?

1. Ліки проти судом
2. Знеболювальні та жарознижувальні. Тут є нюанси. Наприклад, таблетки на основі парацетамолу та ібупрофену – безрецептурні. Але все, що в ампулах – за рецептом. Анальгін" в упаковці 10 таблеток - також без рецепта. В ампулах або більше 10 штук - за рецептом.
3. Нестероїдні препарати від болю та запалення (наприклад, "Німесіл" та його аналоги) - тільки за рецептом. Це досить велика група ліків, які традиційно мають високий попит. Наприклад, їх приймають за різних невралгіях, болях у спині тощо. України п'ють такі ліки, "якщо просквозило" чи "потягнув спину", вони є практично у кожній домашній аптеці. Тепер доведеться бігти до лікаря з такого "несерйозного" на думку багатьох приводу, як "десь прозирало".
4. Ще одна велика група популярних препаратів – від кашлю (який багато українців також звикли "лікувати самі"). За ними розклад такий - "легкі" препарати, як, наприклад, на основі мукалтину, амброксолу (полегшують відхоже мокротиння), а також різного роду трав'яні препарати (скажімо, на основі екстракту плюща) - без рецепта. Але всі препарати (і сиропи, і таблетки) на основі кодеїну (допомагають від сухого кашля, що виснажує), а також препарати на основі сальбутамолу (застосовуються для інгаляцій) - строго за рецептом.
5. Рецептурними є всі гормональні препарати, у тому числі контрацептиви, таблетки для лікування щитовидної залози. Їх, як правило, приймають тривалими курсами, тобто доведеться час від часу ходити до лікаря за новим рецептом, оскільки навряд чи вам відразу випишуть річний запас таблеток. Правило – лише за рецептом – поширюється також на креми та мазі з гормонами (їх застосовують при лікуванні багатьох дерматологічних хвороб).
6. Ліки від тиску та серцево-судинних хвороб – лише за рецептами. Виняток - настоянки, як наприклад, корвалол, валеріана в невеликих дозах (до 50 мл), а також невеликі упаковки засобів для розрідження крові (їх часто приймають "сердечники").
7. Те саме стосується сечогінних - без рецепта купити не можна
8. Препарати від алергії у таблетках – без рецептів, а ампулах – лише за рецептами. Наприклад, рецептурним є "Дексаметазон", який застосовують у уколах як при алергіях, так і при різноманітних набряках, наприклад, сильному нежиті.

"Насправді є більше 3 тисяч безрецептурних препаратів, які, як і раніше, не вимагають призначень лікаря. Їх можна приймати самостійно, наприклад, за перших ознак застуди, кашлю, нежиті, для полегшення болю, при розладах травлення, алергіях, надання першої медичної допомоги та інших не важких станах. Зазвичай такі засоби представлені на вітринах аптек, і на їх основі цілком можна укомплектувати домашню аптечку", - каже Юрій Чортков.

Докладніше ознайомитися з переліком безрецептурних препаратів можна за посиланням.

Але такі препарати, як пояснює Чортков, не призначені для тривалого лікування та лікування складних захворювань. "Якщо симптоми не минають протягом 2-3 днів, потрібно обов'язково звернутися до лікаря, який може призначити рецептурний препарат", - каже Чортков.

Тобто українцям пропонують жити за правилами, які є звичними для більшості європейців. Без рецептів - "легкі" препарати типу пастилок від болю в горлі або "Нурофену", решта - за призначенням лікаря та рецептом.

При цьому, зазначимо, перелік рецептурних препаратів не змінюється і не розширюється. Просто донедавна більшість нібито рецептурних препаратів вільно можна було купити і без рецепта. З введенням же е-рецептів очікується посилення контролю, що змусить багато аптек зупинити продаж рецептурних ліків без рецептів.

"Ліки ще більше подорожчають"

У багатьох аптеках зараз – ажіотаж. Люди вишиковуються в черзі, щоб напередодні введення "тотальних рецептів" запастися препаратами, поки ті ще продають "вільно".

Як розповіла нам провізор однієї з київських аптек Наталія, продаж за останній тиждень зріс у 2-2,5 рази. "Люди масово скуповують "Німесіл" та аналоги, таблетки від кашлю з кодеїном, зокрема, "Тос-Май", "Дексаметазон" в ампулах, препарати для інгаляцій, сечогінні. Також активно беруть "Таміфлю" - препарат від грипу, який також є рецептурним, але поки що можна купити без рецепта", — каже фармацевт.

При цьому, за словами Олени Пруднікової, ажіотаж не такий великий, як напередодні запуску е-рецептів з антибіотиків.

"Люди побачили, що антибіотики все одно можна купити і без рецепта. Можливо, доведеться обійти кілька аптек, знайти можна. Тому не поспішають витрачатися на інші рецептурні препарати. Ось якщо дійсно сильно посилять перевірки, і аптеки повністю припинять відпускати рецептурні ліки без рецептів - тоді буде паніка та ажіотаж", - каже Пруднікова.

Вона пояснила, що основну відповідальність за відпуск ліків без рецепта несе фармацевт, який безпосередньо продає такі препарати. "Для нього передбачено штраф від 1700 до 3400 гривень. Сама аптека та її власник ніякої відповідальності не несуть. Перевірки Держлікслужба проводить переважно за скаргами пацієнтів. Але навряд чи людина, якій продали той самий антибіотик без рецепта, побіжить писати скаргу. Тому багато аптек і далі продаватимуть ліки без рецептів", - вважає Пруднікова.

Як показує практика "строго рецептурного" продажу антибіотиків, приблизно у 3 з 5 київських аптек, справді просять рецепт. Причому, до паперових рецептів чіпляються, можуть відмовити у продажу препарату, якщо, наприклад, рецепт заповнений з помилками. Пропонують сходити до лікаря ще раз, щоби виписав правильно. Але є аптеки, де навіть не запитують про рецепти – антибіотики можна вільно купити, правда, як правило, дорожче, ніж у "прискіпливих", на 15-20%. Тобто, якщо така ж ситуація буде і з рештою ліків, максимум, що загрожує пацієнтам - доведеться побігати аптеками в пошуку "зговірливих".

За словами Пруднікової, якщо за фармацевтів все ж таки "візьмуться всерйоз", тобто, буде сильний контроль за дотриманням правил продажу рецептурних препаратів, то на аптечний ринок чекають кардинальні зміни. "Продажі різко впадуть, за нашими оцінками, приблизно в 100 разів. Отже, багато аптек просто закриватимуться. З 20 тисяч точок залишиться в кращому разі 2 тисячі. І ті, хто виживе, підвищуватимуть ціни. Зараз рентабельність багатьох аптек - на рівні 1-2%, основний прибуток - по 300-500% - заробляють виробники та оптовики. Але аптеки можуть працювати з невисокою рентабельністю тільки за умови масової оборотності товару, якщо цього не буде, стануть підвищувати націнки. Це означає, що препарати, які й так щомісяця зростають у ціні на 5-7%, дорожчатимуть ще швидше", - прогнозує Пруднікова.