Бої у міськради Бахмута, скільки "Леопардів" дадуть ЗСУ, перестановки у російському генералітеті. Підсумки

Підбиваємо підсумки 402-го дня війни в Україні.

Ситуація на фронті

Продовжується штурм Бахмута, противник намагається взяти його під повний контроль, заявляє Генштаб ЗСУ. На околицях відбиті атаки в районах населених пунктів Богданівка та Іванівське.

Американський "Інститут вивчення війни" повідомив сьогодні про появу прапора ПВК "Вагнер" на будівлі в центрі Бахмута - за кілька кварталів (у межах 400 метрів) від будівлі міської адміністрації.

"Вагнер" паралельно заявив, що їхній прапор знаходиться за 300 метрів від міськради. Приблизне розташування прапора позначив на карті американський військовий блогер DefMon.

"Інститут" пише також про контратаку ЗСУ на південний захід від Бахмута, де українські сили повернули втрачені позиції на південь від Івановського на південний захід від міста. Генштаб, як ми бачили вище, повідомляв про атаки росіян під Івановським.

Українські військові продовжують публікувати у соцмережах своє бачення того, що відбувається у місті. Один із бійців розмістив у ТікТок відео, де пояснив, що росіяни артилерією квартал за кварталом знищують будинки, в яких можна було оборонятися.

"Українське військо тримається. Але ви самі розумієте - коли є, за що триматися, то тримаєшся. Коли нема за що - доводиться поступово відходити", - заявляє військовий на відео.

Заступниця міністра оборони Ганна Маляр повідомила сьогодні вранці, що в Бахмуті росіяни "намагаються просуватися до центральної частини міста, на окремих ділянках мають незначні перемінні успіхи. Але захопити місто не можуть".

На Лиманському напрямку Генштаб повідомляє про спроби наступу РФ неподалік Макіївки, Кремінної, Червонопопівки, Діброви, Білогорівки та в районі Серебрянського лісництва.

На захід від Донецька бої точилися поблизу населених пунктів Новобахмутівка, Авдіївка, Первомайське та Мар'їнка. "Також ворог веде наступальні дії в районі Авдіївки з метою оточити місто та блокувати шляхи постачання", - заявила заступник міністра Маляр.

"Інститут вивчення війни", аналізуючи відео з фронту, повідомляє, що російські війська просунулися на околицях Веселого (шість кілометрів на північ від Авдіївки).

У Росії відбулися зміни серед генералітету, який керує "спецоперацією". Як пишуть російські військові телеграм-канали, на фронт в Україну повернуто командувача ВДВ Михайла Теплинського (уродженець Моспіно Донецької області).

Раніше повідомлялося, що Теплинського де-факто відсторонили від командування десантними військами і збираються відправити у відставку - через його конфлікт із начальником генштабу РФ Валерієм Герасимовим. Але тепер Теплинського повернули до діючої армії.

"30 березня Теплинського було відкликано міністра оборони з відпустки і відряджено на фронт, не провівши у штабі ВДВ та повної доби", - повідомляє один з каналів.

Також пишуть, що разом з ним до штабу "спецоперації" в Ростові-на-Дону вилетів ще один генерал, який раніше, після критики з боку Кадирова та Пригожина, був усунений від участі у бойових діях. Це Олександр Лапін - начальник Головного штабу Сухопутних військ та екс-командувач групою військ "Центр".

Офіційно це поки що не підтверджено, як і їх функціонал. Ряд російських телеграм-каналів пишуть, що Теплинський займеться плануванням операцій.

Контрнаступ та зброя

З України продовжують йти заяви щодо підготовки контрнаступу.

МВС сформувало вже вісім бригад, які становитимуть "Гвардію наступу", розповів міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.

"На сьогоднішній день сформовано вісім бригад і ми вже готові до активних наступальних заходів на території нашої держави. Також паралельно ми готуємося до проведення стабілізаційних заходів на цих територіях", - заявив Клименко.

Він також повідомив, що набір до штурмових загонів триває. "Щоб сформувати резервні підрозділи, МВС України вирішило продовжити набір добровольців", – додав Клименко.

В оперативному командуванні "Південь" заявили, що росіяни готуються до контрнаступу ЗСУ на лівобережжі Херсонської області.

"Окупанти почали постійно переформатуватися та змінювати місця дислокації. Оскільки розуміють, що до того, як почнеться контрнаступ, ми проведемо низку заходів, щоб виснажити їхню логістику", - сказала речник командування Наталія Гуменюк.

На Заході також обговорюють, як допомагатимуть Україні наступати. США, як повідомляє Reuters, у понеділок оголосять про черговий пакет військової допомоги на 2,6 мільярда доларів.

У постачання увійдуть боєприпаси - танкові, протитанкові, високоточні авіаційні та ракети для ППО. А також повітряні радари, бензовози та понтонні мости (останні дві опції говорять про чітко наступальні цілі).

Як заявив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус, країни НАТО планують відправку до Києва двох батальйонів танків Leopard 2 та чотирьох батальйонів Leopard 1, і більше цієї кількості не планується.

"Я не бачу сценарію, за якого вийде відправити додаткові "Леопарди" понад те, про що було оголошено", - підкреслив Пісторіус і додав, що із запасів Бундесверу танки не поставлятимуться.

Зазначимо, що стандартна чисельність танкового батальйону Альянсу - 53 бойові машини, судячи з складу таких з'єднань у Центральній групі армій НАТО в Європі (в один батальйон, як правило, входить 41 Леопард 2A4 і 12 "Абрамсов").

Тобто країни Альянсу всього надішлють близько 320 "Леопардів", виходячи з цифри в шість батальйонів. Причому дві третини з них становитимуть старіші Леопарди-1.

Також Україні, нагадаємо, обіцяно 14 британських "Челленджерів" та невстановлену кількість американських "Абрамсів" (агентство Bloomberg повідомляло, що планується відправити до Києва 31 танк).

Президент РФ Путін цього тижня заявляв, що Захід планує направити в Україну 420-440 танків. Сумарно це більше, ніж передбачуване постачання натовських танків. Проте приблизні цифри, озвучені і Заходом, і Росією приблизно сходяться.

Москва на це вже обіцяла за той самий час виставити близько 1600 танків. Питання - якої якості та року випуску (раніше на відео було перекидання танків Т-55 на фронт). Та й незрозуміло чи зможе РФ зробити таку кількість машин насправді.

При цьому, як бачимо, і з натовського боку більшу частку танків становлять застарілі моделі, які перебували на консервації.

Ряд заяв, які свідчать про труднощі Заходу із озброєнням України, зробив голова Об'єднаного комітету начальників штабів Марк Міллі. На його думку, Україна навряд чи зможе перемогти цього року.

Звільнити від росіян усі українські території – це "дуже, дуже складне військове завдання".

"Ми бачимо пару сотень тисяч росіян, які все ще знаходяться в окупованій Росією Україні. Я не говорю, що це (деокупувати території - Ред.) неможливо зробити. Я просто говорю, що це дуже складне завдання", - сказав Міллі.

У цьому контексті він заявив, що США не можуть надати Україні далекобійні ракети ATACMS, які б'ють на 300 кілометрів і можуть вражати цілі на всій території Криму. За словами генерала, у Штатів не так багато таких ракет. Крім того, їхні можливості "перебільшені", заявив Міллі.

"З військової точки зору, у нас відносно небагато ATACMS, і ми маємо переконатися, що у нас також є власні запаси боєприпасів. А дальність дії зброї — я думаю, що є деяке перебільшення того, що може зробити ATACMS, а що ні", – сказав головний американський штабіст.

Зазначимо, що на озброєнні США, за відкритими даними, близько чотирьох тисяч таких ракет. Враховуючи швидкість витрати боєприпасів на поле бою в Україні, передана ЗСУ частина цього запасу буде, мабуть, швидко використана.

ATACMS - балістична ракета, що летить на відстань до 300 кілометрів і запускається з установок MLRS, які вже передані Україні. Така дальність поразки дозволила б ЗСУ завдавати ударів по всій території Криму.

Російські військові експерти стверджують, що ці ракети можна збивати, українські експерти кажуть, що ні. Але, в будь-якому випадку збити одиночну балістичну ракету росіянам буде простіше, ніж шість ракет MLRS, що випускаються пакетом для "Хаймарсів", які, як показала практика, важко вловлюються силами ППО.

Тобто це може бути одним із резонів, чому такі ракети Україні не надають – порівняно невисокі їхні запаси у США та, можливо, завищені очікування від їхньої ефективності.

При цьому, мабуть, є не лише військові причини не спрямовувати ракети в Україну. Міллі, не вдаючись до деталей, пояснив, що існує і "політичне рішення". Раніше західні ЗМІ пояснювали це небажанням підвищувати рівень ескалації війни, завдаючи ударів американською зброєю по Криму.

Крім того, зважаючи на все, є проблеми і зі звичайними ракетами для американських РСЗВ - тими, що летять на 80 кілометрів. Подвоїти виробництво ракет для установок HIMARS та M270 Штати поки що не можуть.

Як пояснили виданню Defense One у компанії Lockheed Martin, щоб подвоїти виробництво, компанії знадобиться не менше двох або більше років. Сьогодні річний обсяг виробництва складає 10 000 ракет, і це максимум. У компанії працюють над тим, щоб до 2024 року збільшити цю кількість на 40%.

Але є проблема у верстатах та випробувальному устаткуванні. Також компанії також важко знайти фахівців для виробничих ліній, і тут одна з проблем полягає в тому, що низка розташована дуже далеко від населених пунктів. З цього випливає те, що завод, незважаючи на те, що має можливість працювати у дві зміни, працює лише в одну.

Ще одна проблема ЗСУ – міномети. Колишній радник ВП Арестович порушив цю проблему в одному з недавніх інтерв'ю.

"Чому на 14-й місяць війни країна, в якій є космічна промисловість, не може зробити міномети? Це довбана труба з плитою та голкою, яка розжарює - все. І от якщо взяти цей один кейс і його дослідити, все стане зрозуміло, як ми працюємо. Ось ми не можемо зробити", - заявив Арестович, розмірковуючи в ефірі про те, які питання задаватимуть історики, вивчаючи нинішню війну через 100 років.

Він також розповів історію, як колишній командувач армії США в Європі Бен Ходжес на саміті у Вільнюсі спитав у нього, "що там у вас із мінометами?" "Та як вам сказати, говорю я. Не знаходиться щось слів", - сказав Арестович.

Раніше про проблему нестачі у ЗСУ боєприпасів, зокрема артилерійських снарядів та мін для мінометів, писала The Washington Post. Неодноразово про проблему з мінометами повідомляли і українські військові, які говорили, що міномети на передовій зараз навіть потрібніші за західні танки.

Переговори та мир

Сьогодні Володимир Зеленський прокоментував заклик Олександра Лукашенка про припинення вогню та переговори з Росією. Він заявив, що переговори будуть лише, якщо Росія "без бою виведе війська з нашої території".

Тобто, як і очікувалося, Україна стоїть на колишній позиції виходу на кордони 1991 року, роблячи ставки на військову перемогу.

У той самий час у Європі антивоєнні настрої іноді виявляються навіть серед правлячих еліт.

Канцлера Німеччини Шольця сьогодні закликали стати посередником для досягнення миру в Україні. Це йому пропонує зробити цілу низку іменитих однопартійців із правлячої Соціал-демократичної партії.

Звернення, яке опублікувала газета Frankfurter Rundschau сьогодні, ініційовано істориком Петером Брандтом, сином колишнього канцлера Німеччини Віллі Брандта. Його аргументи: з кожним днем зростає загроза розростання військових дій, над Європою нависла тінь атомної війни, але світ не повинен до неї скотитися.

Зараз найголовніше - "зробити все для якнайшвидшого припинення вогню, зупинити агресивну війну Росії і відшукати шлях до переговорів", йдеться в зверненні. Тільки тоді "можна буде прокласти шлях до спільного порядку безпеки у Європі".

Домогтися припинення вогню в Україні якнайшвидше вони вважають за можливе, якщо Німеччині спільно з Францією вдасться залучити до посередництва інші країни, особливо Бразилію, Китай, Індію та Індонезію.

Серед упорядників документа опинилися колишній депутат бундестагу Міхаель Мюллер, виконавчий директор Міжнародного бюро миру Райнер Браун, екс-голова Бундестагу Вольфганг Тірзе та колишній заступник голови Єврокомісії Гюнтер Ферхойген.

Залучити до миротворчості Китай та інші країни "глобального півдня та сходу", які не підтримали санкції проти Росії - ця ідея, яка раніше серед влади держави Заходу викликала загалом негативну реакцію. Тому що той же Китай виступає за негайне перемир'я (тобто фіксацію нинішньої лінії фронту).

У цей план активно критикують.

Водночас, на Заході кажуть, що Китай – одна з небагатьох країн світу, яка справді може змінити правила гри у поточній війні. Так вважають, як пише CNN в офісі французького президента напередодні візиту Еммануеля Макрона до Пекіна, куди він прибуде в середу.

"Очевидно, що Китай є однією з небагатьох країн на Землі - можливо, єдиною країною в світі, - яка "змінює правила гри" впливає на конфлікт для обох сторін", - сказало джерело.

З президентом Китаю Сі Цзіньпіном та прем'єр-міністром Лі Цяном Макрон прагне "знайти простір, щоб ми могли випробувати ініціативи, корисні для українського народу, а потім знайти спосіб знайти рішення, щоб покласти край цій війні в середньостроковій перспективі", – сказало джерело.

Очікується також, що він порушить питання про співпрацю між Євросоюзом і Китаєм, оскільки його супроводжуватиме голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн. Раніше американські ЗМІ повідомляли, що європейці відправили делегацію до Китаю, щоб переконати Пекін вплинути на Росію на західні умови закінчення конфлікту. Щоправда, незрозуміло, навіщо це Китаю. Не можна виключати, що Пекін і сам запропонує Європі підтримати свій план щодо припинення війни в Україні.