"Білгородський рейд" залишається головною темою – у тому числі й для західної преси.
На відміну від української влади, американські ЗМІ пишуть, що операцію організував та спланував Київ. А як цілі "вторгнення" називають спробу відволікти російські війська з важливіших театрів бойових дій (про що вже неодноразово писала і "Країна").
Також на Заході звернули увагу на те, що у рейді брала участь натовська техніка, яка таким чином вперше зафіксована на російській території у межах 1991 року, хоча раніше в США говорили, що дають озброєння Україні з умовою не використовувати їх у межах міжнародно визнаних кордонів РФ.
Хоча пряма критика Києва за цю операцію (а також за склад її учасників, серед яких були відомі російські неонацисти, про яких раніше писали і в західних ЗМІ) не звучить. Ймовірно, на Заході хочуть подивитися на реакцію Москви на цю акцію. та й загалом принципово не проти того, щоб Україна (нехай і формально руками "російських добровольців") завдавала ударів по російській території, вирішуючи свої військові завдання.
Який за підсумком буде ефект від "білгородського рейду" і які головні висновки із цієї ситуації - розбиралася "Країна".
Що сталося у Білгородській області. Коротко
"Країна" вже детально висвітлювала хронологію цієї операції. Її формально провели дві організації росіян, які називають себе супротивниками режиму Путіна: "Російський добровольчий корпус" та "Легіон Свобода Росії".
Фактично – очевидно, що допомагала їм у цьому українська влада: напередодні рейду двоє керівників РДК та ЛСР сфотографувалися біля офісу Головного управління розвідки на Рибальському острові у Києві.
У ніч на 22 травня групи з України перейшли кордон із РФ із Сумської області та вторглися у Грайворонський район Білгородської області Росії.
Там вони вели бої, зважаючи на все, весь день, захопивши КПП "Грайворон" біля кордону. Принаймні, тільки звідти є фотографії та відео присутності загонів, які прийшли з України. Також є відео з Козинки, якою прорвані їдуть на техніці.
Пункт пропуску має сліди обстрілів, там видно були танки та бронетехніка неросійського зразка.
При цьому близько десятка населених пунктів Грайворонського району потрапили під обстріл і були відселені місцевою владою. Чи просувалися туди "російські добровольці" - достеменно невідомо (хоча такі чутки в телеграм-каналах курсували).
З вечора 22 травня в районі запровадили режим КТО – "контртерористичної операції", який тривав майже добу. Наприкінці 23 травня міноборони Росії заявило, що "розгромило" угруповання добровольців і знищило 70 "диверсантів".
Україна, а також РДК та ЛСР своїх втрат не підтверджують. У "Легіоні Вільна Росія" говорили, що всі завдання акції - серед яких було "створення зони безпеки", що відсуває обстріл від українського кордону - було виконано.
Втім, очевидно, що така "зона" фактично так і не з'явилася - учора ввечері росіяни опублікували відео із КПП "Грайворон", який вони вже контролюють. Там видно розбиту техніку з написами "За Бахмут" та білими хрестами - два бронетранспортери Humvee, пікап та ще один бронеавтомобіль (судячи з усього, "Козак").
Сьогодні також з'явилося відео російських ЗМІ із КПП "Грайворон".
Були й інші фото з підбитою технікою, яка прийшла з України (на великій ілюстрації).
Тобто було зрозуміло, що озброєна група надвечір 23 травня однозначно вийшла з території Білгородської області, причому з деякими втратами.
Як саме її вибивали та чи відбувалися контактні бої – щодо цього достовірної інформації немає. Як і свідоцтв про вуличні бої у населених пунктах. Також не публікується інформація про полонених (у телеграм-каналах є лише непідтверджені фото загиблих військових, як стверджується – тих, що увійшли на територію Білгородської області).
З чого швидше за все випливає, що росіяни завдавали дистанційних ударів по зафіксованим скупченням "добровольців" та їхньої техніки, змушуючи їх відходити, а потім проводили зачистки в селах, де, ймовірно, міг залишатися супротивник.
Судячи з покинутих "Хамві" та "Козаків", окремі удари потрапили в ціль, інакше складно пояснити, чому цю техніку кинули (щоправда, в українських телеграм-каналах стверджується, що ці фото постановочні і для них використовувалася раніше захоплена західна техніка). Також не виключено, що виїжджати на машинах могло бути ризиковано через обстріли, що наводилися дронами.
Тепер до офіційної реакції. Київ відхрестився від цих подій, заявляючи, що їх організували самі росіяни, які не згодні з політикою Кремля. І що це "внутрішня справа" самих росіян. Почасти це нагадувало "тролінг" Росії, яка так само з 2014 року заявляла, що жодних російських військ на Донбасі немає і не було і війна там - це "внутрішня справа України".
Москва ж заявила, що за операцією стоїть Україна та Захід. І повідомила, що надалі даватиме "сувору відсіч" спробам вторгнення.
Російські телеграм-канали, які висвітлюють війну в Україні, розкритикували військову владу за те, що ті на другий рік "спецоперації" не зуміли забезпечити захист кордону - причому на тих напрямках, які вже давно обговорювалися як найбільш ймовірні для дій ЗСУ.
Про те, що має "серйозні питання" до міноборони, заявив навіть білгородський губернатор Гладков. Ставши по суті першою офіційною особою, яка приєдналася до цієї риторики.
Як уже писала "Країна", викликати це невдоволення та показати некомпетентність російської влади, можливо, і було однією з цілей операції з боку України.
Мабуть, з тієї ж причини Кремль спробував цю історію купірувати, подаючи її в інформаційному полі як не такий уже й значний епізод. І основний інформаційний потік пішов уже після того, як міноборони РФ заявило про "витіснення української ДРГ", а російські сили зайшли на КПП "Грайворон".
Втім, деякі російські воєначальники на цій темі вирішили активно "засвітитися": наприклад, російський генерал Олександр Лапін, командувач угрупування військ "Схід".
Військори опублікували відео, як він командує операцією проти "диверсантів", що прорвалися в Білгородську область. На кадрах Лапін підганяє військових та закликає їх рухатися "вперед, за Батьківщину".
При цьому саме відео виглядає як постановочний піар і навряд чи відбиває реальний бій.
Чи брав участь генерал у боях за Білгородську область - невідомо, проте це може говорити, що саме він відповідав за цю ділянку. І спробував за допомогою цього відео показати керівництву, що "вирішує проблему".
Втім, у будь-якому разі, перед російською владою стоїть питання, як реагувати на цей прорив - і чи потрібно перекидати на кордон додаткові війська з інших напрямків напередодні очікуваного українського контрнаступу. Що можливо і є метою цієї порівняно малозначної з воєнної точки зору акції, яку, однак, у медіа висвітлювали гранично широко.
Про це та інші питання відучора активно пишуть західні ЗМІ.
Брала участь Україна чи ні?
Газета New York Times повідомляє, що ЗСУ лише прикривали учасників рейду до Білгородської області, але грали при цьому "допоміжну роль".
За даними газети, українські сили охороняли кордон України у цьому районі на випадок російської контратаки. І сам кордон не переходили.
Втім, про це газеті заявило джерело в українському уряді. І позиція його взагалі повністю збігається з офіційною. Хоча, судячи з епізоду з прикриттям кордону, ЗСУ були щонайменше в курсі планів російських добровольців.
Але інші західні ЗМІ пишуть про глибшу залученість української влади. За даними Times, транскордонну операцію могло планувати ГУР Міноборони.
"Люди, які проводили рейд, були росіянами, але одягненими в український камуфляж, озброєними гвинтівками стандарту НАТО і на американських "Хаммерах".
Газета не вважає збігом появу того ж дня відеозвернення начальника ГУР Міноборони Кирила Буданова, який закликав російських військових здаватися в полон.
Reuters також зазначає, що учасники пов'язані з ГУР Міноборони.
Так, голова лондонського консалтингового агентства Mayak Intelligence і автор кількох книг про російські збройні сили Марк Галеотті заявив, що хоча вторгнення здійснюється опозиційними чинним режимом РФ росіянами, "ми повинні розуміти, що це не незалежні сили".
"Вони контролюються українською військовою розвідкою", - заявив Галеотті.
Також опитані експерти вважають, що хоча Київ і заперечує причетність до того, що відбувається, проте акція "майже напевно була скоординована з ЗСУ".
Чиновник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України Андрій Черняк визнав "якусь форму" співпраці з учасниками рейду, але наполягав, що вони діяли самостійно.
"Звичайно, ми з ними спілкуємося. Звичайно, ми ділимося інформацією. І можна сказати, що ми навіть співпрацюємо", — цитує Черняка Financial Times.
При цьому офіційно на Заході не кажуть, що українська розвідка підтримувала вторгнення. У США заявили, що вони проти атак територією Росії, але рішення ухвалює сама Україна, оскільки напад здійснила спочатку Москва.
Тобто офіційно ні Київ, ні Захід участі України не підтверджують. При цьому закордонні медіа пишуть про це абсолютно вільно.
Втім, та сама історія стосується й інших акцій, які приписуються Україні на території Росії.
Швидше за все, це робиться для того, щоб не дати російському керівництву привід заявляти про прямий "напад на Росію" з боку НАТО чи Києва. І вводити екстрені військові приготування - на зразок нових хвиль мобілізації та мілітаризації економіки.
Які цілі мали акція?
Times пише, що Росія після "білгородського рейду" залишилася перед складним вибором.
"Путін стоїть перед дилемою: якщо він не відведе війська назад до Росії для захисту цих територій, то покаже своєму народу, що цар, якого вони вважали всемогутнім, не може захистити навіть кордон. Але якщо він переведе війська на кордон, то це може послабити оборонні позиції на південному фронті (у Запорізькій області — Ред.) саме тоді, коли Україна готується там завдати удару у відповідь", — пише видання.
Журналісти припускають, що саме це і є кінцевою метою активності у Білгородській області: викликати хаос, демотивувати ворога, відволікти війська з інших напрямків та змусити спалювати ресурси.
Есперти, опитані Reuters, сформулювали мету акції таким чином - змусити Росію відтягнути сили на іншу ділянку фронту.
"Українці намагаються відтягнути росіян у різні сторони, щоб відкрити проломи. Російські змушені посилати підкріплення. Їм доведеться відреагувати на це і ввести туди війська, а потім розмістити багато військ уздовж усієї прикордонної зони, навіть якщо це не напрямок наступу України", - сказав аналітик. Королівський інститут об'єднаних служб Ніл Мелвін.
Тобто на даний момент відволікання російських військ з важливіших ділянок - це основний військовий зміст даних акцій, з яким багато хто згоден.
Інше питання, чи вистачить у Києва сил, щоби створити Росії серйозні військові проблеми на цих напрямках. Якщо ні, то навряд чи Кремль оголюватиме ділянки фронту в Україні і намагатиметься купірувати подальші проникнення внутрішніми ресурсами.
Наприклад, вчора телеграм-канали повідомляли, що у Білгород перекинули підрозділи Росгвардії з Москви. Не виключено, що в РФ також розцінюють акції як спроби розпорошити їхні сили і намагаються не вестися.
Що означає наявність американської техніки у ДРГ?
Окреме питання – американська техніка в учасників вторгнення.
Це, по суті, прецедент цієї війни – коли передані Україні озброєння задіяні на міжнародно-визнаній території РФ.
В учасників рейду в Білгородській області справді були американські машини, пише Financial Times. У виданні вийшла публікація, в якій підтверджується висновок про те, що вони мали, як мінімум, американські джипи.
Один із авторів статті говорив з лідером "Російського добровольчого корпусу" Денисом Нікітіним, і той, зокрема, повідомив, що в рейді брали участь як мінімум два бронеавтомобілі M1224 MaxxPro і кілька Humvee. Він відмовився розповісти, звідки їх забрали.
Частина, але не всі опубліковані РДК фотографії машин зроблені з російського кордону, показав аналіз FT. На фото та відео, що розповсюджуються російською владою, також видно автомобілі цих типів. Україна раніше отримувала такі машини від США.
У США вже офіційно прокоментували повідомлення про можливу участь американської техніки нападу на територію РФ. Держдепартамент заявив, що "скептично ставиться" до таких повідомлень.
У Пентагоні, у свою чергу, заявляли, що "стежать за повідомленнями" про те, що "українська ДРГ", що проникла в Білгородську область, використовувала американську техніку. Там додали, що Штати не схвалювали передачу поставленої Україні техніки третій стороні, а Київ цього не вимагав.
Тобто по суті це продовження історії про те, що Україна, за офіційними даними, не причетна до акції. А отже й техніку "російські добровольці" роздобули ще десь.
Але зрозуміло, що взяти її десь ще, окрім арсеналу ЗСУ, неможливо. І тут основне питання - чи погоджено Україною зі США застосування західної техніки Росією. Поки що з коментарів Заходу не випливає, що там роздратовані чи незадоволені.
І чи якось на це підвищення ставок відповідатиме РФ - невідомо. Поки що офіційний наратив Москви - акцію проводила Україна для того, щоб впливати на західних "кураторів".
"Наліт диверсантів 22 травня на Білгородську область, розрахований на створення у натовських кураторів київського режиму помилкового враження про якусь високу боєздатність ЗСУ, повністю провалився. Всі подібні терористичні вилазки будуть і далі жорстко припинятися", - заявила представник МЗС РФ Марія Захарова.
Та й вище говорилося, що російська влада поки не конвертує те, що сталося, у рішення якось підняти рівень ескалації. І розглядає це як досить прохідний інцидент, вважаючи очевидно його провокацією, на яку не потрібно піддаватися.
Водночас для України участь "Хамві" та "Макспро" в акції може стати приводом вимагати у Заходу зняти заборону на застосування щодо Росії серйозніших озброєнь - наприклад, "Хаймарсів" або далекобійних ракет Strom Shadow.
Але теоретично "білгородський прецедент" може додати аргументів тим силам на Заході, які побоюються передачі Україні передових систем озброєнь. Хоча поки що ці побоювання публічно голосно не висловлюються навіть у ЗМІ.