Аналізуємо підсумки 501 дня війни в Україні.
Звільнення "азовців"
Головна сенсація цих вихідних – повернення в Україну інтернованих до Туреччини командирів Маріупольського гарнізону.
Це керівники "Азова" та 36-ї бригади морської піхоти Денис Прокопенко, Святослав Паламар, Сергій Волинський, Олег Хоменко та Денис Шлега. Вони вилетіли з Туреччини одним літаком із Зеленським, а потім виступили з ним на мітингу у Львові. Вони вже заявили, що мають намір вирушити на фронт.
Цих військових взяли в полон росіяни після здачі "Азовсталі" у травні 2022 року. А вже у вересні інтернували до Туреччини – за умови, що вони пробудуть там до кінця війни. Тоді ж Україна передала Росії Медведчука.
Але тепер ця угода виявилася зруйнованою. У Москві вже негативно відреагували.
Спікер Кремля Пєсков заявив, що Туреччина "порушила домовленості", за якими українські військові мали знаходитися там до кінця війни. На його думку, це рішення Туреччини "пов'язане із провалами у контрнаступі України".
"У контексті підготовки до саміту НАТО на Туреччину чинили великий тиск, а Анкара як члена альянсу виявляє з ним солідарність, РФ все чудово розуміє. Однак порушення домовленостей нікого не прикрашає", - заявив Пєсков.
Тобто, за версією Кремля, Ердоган із тих чи інших причин вирішив допомогти Зеленському, щоб дати йому здобути локальну інформаційну перемогу.
За ще однією версією, що вчора активно обговорювалася в російських телеграм-каналах, Туреччина дізналася, що Росія готується цього разу остаточно відмовитися від "зернової угоди". І Ердоган вирішив таким чином показати зуби і продемонструвати, що готовий йти якщо не на розрив, то на серйозне зниження рівня відносин із Кремлем, якщо угода не буде переукладена.
Зазначимо, що позавчора, коли рішення про передачу полонених додому було вже явно прийнято, президент Туреччини заявляв, що хоче у серпні зустрітися з Путіним в Анкарі та продовжити угоду ще мінімум на три місяці, а краще на кілька років.
Але очевидно, що після відправки в Україну командирів "Азова" шансів на продовження угоди поменшало - як і на візит Путіна.
Головне питання: чи може такий крок спричинити розрив досить тісних партнерських відносин між Москвою та Анкарою?
Судячи з дій Ердогана, у Туреччині впевнені, що РФ на це не піде, будучи зацікавленою у співпраці з обходу санкцій та багатьма спільними проектами.
Але як буде насправді, побачимо найближчим часом. Усі пам'ятають ситуацію після збиття Туреччиною російського літака у 2015 році: країни були на межі розриву відносин, а Москва запровадила проти Анкари економічні санкції.
Щоправда, вже з'явилася конспірологічна версія, що передача "азовців" Україні була погоджена Ердоганом із Москвою. Але жодних підтверджень ця версія не має, крім того, що росіяни не спробували завдати удару по Львову, коли там виступав Зеленський із повернутими з Туреччини командирами. Втім РФ і раніше не намагалася вбити президента України ракетно-артилерійським ударом по місцях його виступів. Принаймні про такі спроби достеменно невідомо.
Так чи інакше, але в однозначному виграші у цій ситуації знаходиться Зеленський. На п'ятисотих днів війни він, завдяки поверненню "азовців", зміг створити відчуття великого тріумфу. І цим відсунути на другий план і питання щодо темпів і перспектив контрнаступу, і можливий негатив від саміту НАТО, якщо там не прозвучить запрошення України до вступу до Альянсу.
Що за такий подарунок отримав Ердоган? На це поки що відповіді немає. Хоча можна припустити, що за "азовців" Ердогана просив не лише стільки Зеленський, скільки США. І вони ж йому можуть і віддячити. Тим більше, що з Вашингтоном у Ердогана перелік проблемних питань, як відомо, дуже великий.
Україна та членство в НАТО
У вівторок 11 липня розпочнеться саміт Північно-Атлантичного Альянсу, де одним із центральних питань стане Україна.
Київ наполягає, щоб на саміті було озвучено запрошення вступити до Альянсу та вказано терміни, коли це може статися. Такі вимоги Україна дуже активно висловлює ще з весни.
В Альянсі так чи інакше давали зрозуміти, що цього, швидше за все, не станеться. Однозначно "за" виступали лише прибалтійські країни та Польща. Керівництво НАТО в особі генсека Столтенберга пропонувало спочатку закінчити війну, а потім обговорити це питання.
Володимир Зеленський нещодавно у своєму зверненні звернувся особисто до Байдена та попросив його висловитися за ухвалення України до НАТО. Але президент США, який виступив учора, розставив свої крапки над "i".
В інтерв'ю CNN він заявив, що членство в Альянсі для України передчасне. І навіть після війни Київ швидше за все зможе розраховувати лише на військову допомогу на кшталт Ізраїлю.
"Я не впевнений, що в НАТО є одностайність щодо того, приймати Україну в альянс чи ні зараз, у розпал конфлікту. Але, якби ми це зробили, то ми були б сповнені рішучості виконувати зобов'язання щодо захисту кожного дюйма території НАТО. Ми були б у стані війни з Росією, якби це було так", – пояснив Байден.
Замість НАТО, продовжив Байден, Штати готові надати Україні гарантії безпеки ізраїльської моделі.
"США будуть готові надати допомогу, поки триватиме цей процес після війни. Ми готові надавати допомогу у сфері безпеки, таку як надаємо Ізраїлю. Ми готові забезпечити надання зброї, яка потрібна для того, щоб захистити себе", - сказав президент США.
Зазначимо, що це перша офіційна заява Байдена про ізраїльську модель, раніше про це переважно писали ЗМІ.
І воно означає, що нинішня американська адміністрація, навіть після закінчення нинішньої війни, не бачить Україну в Альянсі. Вкотре пропонує гарантії безпеки, які й так уже надаються у формі постачання озброєнь.
Втім, як ми вже писали, небажання говорити про натовську перспективу України може бути спричинене цілком практичною причиною. Після такої обіцянки Росія буде зацікавлена в тому, щоб війна не закінчувалася ще довго і стала затяжною (російські керівники неодноразово заявляли, що не допустять вступу Київ до Альянсу). Тому, за цією версією, Захід і не хоче офіційно запросивши Україну в НАТО остаточно закрити двері для переговорів з Росією, без яких війна не закінчиться.
Але якщо війну вдасться закінчити, то й концепція у Заходу може змінитися у бік готовності прийняти Україну до Альянсу.
Щоправда, і цей шлях, зважаючи на все, обіцяє бути тернистим. Якщо бойові дії закінчаться "корейським сценарієм" із замороженими територіальними претензіями, то НАТО у такому разі може також утриматися від інтеграції України, побоюючись бути втягнутим у війну, якщо ці претензії будуть у якийсь момент розморожені.
Останній варіант особливо побоюється Німеччина. Як пише газета Telegraph, Берлін під час вільнюського саміту закликає зосередитись на гарантіях безпеки.
Ці гарантії "по суті заблокують членство. Берлін не хоче, щоб Володимир Путін потенційно тестував статтю 5 (про колективну безпеку – Ред. )", - йдеться у статті.
При цьому інші ЗМІ пишуть про те, що на якісь поступки під час саміту Вашингтон і Берлін погодилися піти, і загалом заява Вільнюса-2023 щодо натовської перспективи України буде чіткішою, ніж у Бухареста-2008.
Як повідомляє Politico, це пов'язано з тим, що союзники "не хочуть давати Путіну сигнал про те, що нічого не станеться, якщо війна продовжиться".
Але які поступки будуть зроблені – незрозуміло. Тим більше, за даними Politico, сумнівів, як і раніше, багато навіть у деяких урядів, які публічно підтримують Україну.
В приватному порядку вони поділяють побоювання США, що запрошення Києва приєднатися до Альянсу може спонукати Путіна до ескалації. Інші вважають, що запрошення України до НАТО має бути частиною потенційних мирних переговорів.
Крім того, існує постійна невизначеність у тому, чим закінчиться війна. "Чи погодиться Україна на припинення вогню, якщо, наприклад, Росія збереже за собою Крим? І якщо так, то чи може вона вступити до НАТО?", - запитують співрозмовники видання.
Вони вважають заплутаним завдання визначення перспектив членства України, тоді як лінії фронту досі змінюються. "Я не можу уявити реалістичні дебати про членство для країни, яка частково окупована, тому все залежатиме від стану справ, коли закінчаться бойові дії", - заявив один із західних дипломатів.
Детальніше в тому, чого чекати від саміту, "Страна" розбиралася тут.
Ситуація на фронті
За даними українського Генштабу, основна наступальна активність росіян проявляється по-перше на напрямі Сіверська та Куп'янська – у районах Берестового, Новоселівського та Стельмахівки, а також Веселого.
Продовжуються атаки під Авдіївкою та Мар'їнкою. На часівському виступі росіяни контратакують у районі Благодатного (у липні село було звільнено).
Українські військові телеграм-канали пишуть про тиск росіян у районі Новоселівського та Куземівки на Куп'янському напрямі. На Лиманському напрямі, за їхніми даними, противник просунувся на схід від Торського, закріпившись трасою на Терни.
Під Бахмутом ЗСУ мають просування в районі Берхівки (на північ від міста), але, за даними каналу Deep State, росіяни контролюють там усі ключові висоти і ведуть шквальний вогонь наступаючими. Ситуація там важка, як і в районі Клещеївки на південь від Бахмута, де також настають ЗСУ і де командування також повідомляє про просування.
Російські телеграм-канали пишуть про настання ЗСУ на Запорізькому фронті - у районі Роботино під Оріховим, де українським силам вдалося зайняти одну із посадок.
Водночас у РФ стверджують, що ЗСУ нібито вийшли з П'ятихаток, які перебували під постійними обстрілами. Україна цього не підтверджує.
У контексті південного фронту обговорюється передача Україні американських касетних боєприпасів. Як вже заявляли у Пентагоні, це будуть снаряди для 155-міліметрових гаубиць, які б'ють на 30 кілометрів. Що може досягати головної лінії російських укріплень на запорізькому напрямі.
При цьому на Заході триває потік заяв із засудженням передачі таких снарядів Україні – вчора до Німеччини та Австрії приєдналися Іспанія та Британія. А New York Times написала, що у переданих Києву "касет" буде дуже високий відсоток безробіття - 14%, хоча Пентагон обіцяв, що він не перевищить 2,4%.
Це означає, що після війни такі території будуть хаотично "засіяні" міні-бомбами, що не розірвалися (чому, власне, касетні бомби і заборонені в більшості країн Європи).
При цьому, як бачимо, рішення надати касетні снаряди сприймається на Заході негативно навіть тими, хто раніше йшов в авангарді військової допомоги Україні. Та й американські ЗМІ, загалом лояльні до адміністрації США, нерідко пишуть про її рішення у критичному тоні.
І, звичайно, у Байдена не могли не розуміти цього, коли ухвалювали рішення - адже його дуже довго відкладали. І якщо його прийняли, то на фронті у ЗСУ справді складається складна ситуація з боєприпасами. А також із подоланням російських оборонних ліній на Запорізькому фронті.
На південь, на херсонському напрямку, війська РФ частково повернулися на позиції, які вони займали до руйнування Каховської гідроелектростанції. Про це повідомила голова прес-центру Сил оборони півдня Наталія Гуменюк.
"Там, де вода відійшла досить сильно, вони повертаються. Але ця робота для них ускладнена своїм же мінуванням, тому що воно стало стихійним після того, як вода попрацювала з їхніми мінно-вибуховими загородженнями", - заявила вона.
Сьогодні були спроби завдати удару по російських тилах - у районі Керченського мосту, у Ростовській області та у Мелітополі.
Щодо Керчі, то офіційно "влада" Криму заявляє про збиття ракети. Про прильоти і про пошкодження мосту поки не повідомлялося, але рух ним на якийсь час зупиняли. Щоправда, потім відновили.