Дрон біля Курської АЕС, три проблеми Байдена щодо України, Путін розповів про розмову з "вагнерівцями". Підсумки

Аналізуємо підсумки 506 дня війни в Україні.

Ситуація на фронті

ВСУ продовжують наступати на північ і на південь від Бахмута. На напрямі Біла Гора – Андріївка мала успіх, закріплюються на досягнутих рубежах, заявляє Генштаб. За його даними, росіяни безуспішно атакували у районі Берхівки.

Російські паблики пишуть, що війська РФ продовжують контратакувати під Клещеївкою, у напрямку каналу Сіверський Донець - Донбас, із західного берега якого противника нещодавно вибили ЗСУ.

На Лиманському напрямку росіяни наступали на схід від Невської Луганської області та на схід від Тернів на Донеччині. Також противник атакував на захід від Діброви і на схід від Новосадового, повідомив Генштаб.

Військові паблики України та Росії пишуть про спроби російського штурму Новоселовського під Сватовим (контролює дорогу зі Сватового до Куп'янська). Бої, як заявляється, вже на території села, яке перейшло до сірої зони, і жодна зі сторін не може в ньому закріпитися.

Загалом інформація про перехід росіян у наступ на захід від Сватового та Кремінної продовжує надходити у щоденному режимі.

Під Авдіївкою Україна готує плацдарм для розширення настання. Про це сьогодні повідомив заступник директора одного з департаментів Нацгвардії Микола Уршалович.

За його словами, зараз на цьому напрямі атакує РФ. Проте ЗСУ утримують позиції та готують плацдарм для власних наступальних дій.

Російські паблики пишуть, що Україна вже контратакує у напрямку Красногорівки та Водяного під Авдіївкою, але атаки нібито відбиті. Також вони повідомляють про успішний контрудар ЗСУ на південний схід від Мар'їнки, де росіяни втратили нещодавно взятий ними укріпрайон на висотах у колишньої звіроферми.

Істотних змін фронту Півдні не зафіксовано. Але сьогодні українське командування заявило, що за тиждень там ЗСУ просунулися у бік Мелітополя на 1,7 кілометра. Про те, що зараз відбувається на південному фронті і якою ціною дається просування української армії на окремих ділянках, ми докладно розповідали тут.

При цьому представник Нацгвардії Уршалович заявив про підготовку українського контрнаступу у Херсонській області.

"На Херсонському напрямку Сили оборони продовжують чинити тиск на супротивника, ведеться активна розвідка та вогнева поразка на всю глибину оборони супротивника з метою підготовки районів та рубежів для наступальних дій", - заявив він.

Зазначимо, що це не єдина заява сьогодні від представників українського командування щодо підготовки якихось дій у Херсонській області.

Такий анонс виглядає дещо дивно, тому що зазвичай про спрямування наступу не попереджають. Тому не виключено, що має місце спроба ввести супротивника в оману.

Втім, російські військові паблики вже давно чекають на якісь активні дії ЗСУ і зазначають, що український плацдарм на лівому березі біля Антонівського мосту досі не ліквідовано.

Дрони та Курська АЕС

Вночі була чергова дрон-атака по Україні, під час якої сили ППО змогли збити 16 ударних дронів із 17-ти.

Приліт був на підприємстві у Кривому Розі. Одна адмінбудівля була знищена, ще три пошкоджено. Також пошкоджено спецтехніку. Зачепило і транспортне підприємство, а також два двоповерхові житлові будинки.

Зазначимо, що це досить суттєва шкода з огляду на те, що Україна не змогла, за офіційними даними, збити лише один "Шахид". Тобто після влучення був, мабуть, ще один масштабний вибух, або прильотів було більше, ніж один.

Ще один епізод із дронами цієї ночі - падіння безпілотника в російському місті Курчатові, де знаходиться Курська АЕС.

Станція при цьому, за даними російської влади, не постраждала. За словами губернатора Старовойта, "критично важливі об'єкти внаслідок падіння безпілотника та його подальшої детонації пошкоджено не було".

ЗМІ повідомили, що дрон упав за кілька кілометрів від атомної станції. Ушкодження отримав багатоквартирний будинок – у нього посічені фасад та скління.

Після цього Путін зустрівся з членами радбезу РФ та обговорив "додаткові заходи захисту критично важливих об'єктів". Доповідали глави ФСБ Бортников та міністр оборони Шойгу. Прямо цього не заявлялося, але нарада була пов'язана з атакою дрона в Курчатові.

Зазначимо, прямо про те, що безпілотник рухався на Курську АЕС, російська влада не говорила. Але помітно їхнє явне занепокоєння щодо цього - з урахуванням скликання Путіним ради безпеки, а також заяви представника МЗС РФ Захарової, яка звинуватила Україну в "ядерному тероризмі".

Зазначимо, що Україна не підтверджувала, що мала відношення до цієї атаки.

Військові перспективи

США вчора знову заявили, що не дадуть Україні винищувачів для нинішнього контрнаступу. І пояснили чому.

Директор операцій об'єднаного штабу Пентагону Дуглас Сімс заявив, що умови для постачання винищувачів зараз "не ідеальні" через російські системи ППО.

"Я маю на увазі, що росіяни все ще мають певний потенціал протиповітряної оборони. Вони мають і повітряний потенціал. І та кількість F-16, яка буде надана, можливо, не є ідеальною для того, що відбувається зараз", - сказав Сімс..

Тобто американці побоюються, що їхні літаки збиватимуть. Що, мабуть, могло б стати ударом у інтересах американського ВПК.

Але є, певне, і побоювання ескалації загалом.

Напередодні РФ заявили, що розглядають майбутню передачу Україні F-16 як "загрозу в ядерній сфері", оскільки ці винищувачі можуть нести ядерну зброю. Раніше в США, серед інших аргументів, заявляли, що літаки не передаються зараз, щоб не спровокувати переростання війни за межі України.

Триває історія і з незадоволенням Заходу заявами Володимира Зеленського на саміті НАТО – український президент, нагадаємо, різко розкритикував рішення Альянсу не надавати Києву термінів для вступу.

Washington Post пише, що гнівний твіт Зеленського "настільки схвилював Білий дім, що офіційні особи США, які брали участь у цьому процесі, розглядали можливість відмови від "запрошення" для Києва", йдеться у статті.

Ймовірно, йшлося про те, щоб не вписувати в комюніке саміту взагалі жодних заяв про можливе членство України.

Але "врешті-решт Сполучені Штати та їх союзники домовилися, що збережуть формулювання декларації", де не вказано терміни приєднання України до блоку, але сама така можливість залишається відкритою.

"Цей інцидент ілюструє невдоволення всередині НАТО тактикою тиску Зеленського, коли навіть деякі з його найзапекліших прихильників цього тижня запитали, чи він служить інтересам України своїм спалахом", - йдеться у статті.

Також видання пише, що переговори Єрмака та Саллівана на другий день саміту НАТО пройшли у не надто дружній атмосфері.

Єрмак, за словами одного з очевидців розмови, "виглядав так, ніби намагався сперечатися". Салліван же "виглядав рішучим". Їхня розмова тривала близько 30 хвилин.

"Напружені спроби утримати позицію від імені України виснажили і розлютили деяких із найзатятіших прихильників Києва. "Це було не весело", - сказав високопоставлений політичний діяч НАТО, знайомий з ходом переговорів", - пише газета.

Ще одне американське видання – Politico – описує інші проблеми за підсумками саміту. А саме - невідповідність риторики Байдена про "програш Росії" і те, що майбутнє війни не визначене, а "проблеми в Україні лише наростають".

Серед цих проблем виділяються такі:

1. Довгострокові зобов'язання перед Україною, які Байден порівнює з підтримкою Ізраїлю, вимагатимуть від законодавців Конгресу прихильності до цього курсу на довгі роки.

"Але контрнаступ України захлинувся, що може змусити союзників та сенаторів переглянути свою підтримку", - пише газета.

Початок українського контрнаступу видання називає "млявим". "Байден сказав журналістам, що навіть Зеленський зізнався йому, що це була "важка втома", - пишуть журналісти.

Тому "серед республіканців Палати представників почали голосніше сумніватися у тому, що вони продовжать фінансувати Київ на нинішньому рівні".

2. Є "реальні побоювання" щодо українського арсеналу. "Скорочення його запасів змушує США ухвалити спірне рішення про відправку касетних бомб", - йдеться у статті (до речі, ці снаряди вже знаходяться в Україні, як підтвердив учора Пентагон).

3. Вибори в США наступного року, "на яких Трамп, лідер республіканців, ймовірно, може зруйнувати те, що Байден зміг побудувати".

Зернова угода

До кінця дії зернової угоди залишилося три дні, і пристрасті навколо її продовження активно розпалюються.

Основний потік "позитивних" заяв продукує Анкара як один із головних інтересантів угоди. Але Москва поки що жодних зрушень не підтверджує.

Ердоган чекає найближчим часом переговорів з Путіним, а також його візиту до Туреччини в серпні. Турецький президент заявив, що у них із російським колегою "спільні позиції" з приводу зернової угоди.

Агентство AFP трактувало цю заяву як згоду російського президента на продовження. Але у Кремлі це спростували. "Жодних заяв, що стосуються продовження зернової угоди, з російської сторони не було", - заявив спікер Путіна Пєсков. А раніше він говорив, що у планах у президента РФ поки немає і переговорів з Ердоганом.

Також Путін учора дав зрозуміти, що Росія може угоду не продовжити, оскільки її вимоги щодо зняття санкцій не виконані.

Звичайно, все це не обов'язково означає вихід Москви з угоди. Подібна риторика звучала від російської влади щоразу, коли угода спливала - але потім вона її все одно продовжувала.

Але цього разу обставини можуть бути іншими, на що вже вказує низка факторів. По-перше, росіяни останнім часом практично заблокували аграрний експорт України на огляді у турецьких портах (про це заявляла Україна). По-друге, почали завдаватися ударів по острову Зміїний, повз який ідуть суховантажі в рамках зернової угоди.

Також у міноборони РФ сьогодні заявили, що "невідома кількість мін" дрейфує у північно-західній частині Чорного моря, "несучи загрозу судноплавству". Москва заявляє, що причиною цього є "безвідповідальність українських ВМС".

Повідомляється, що одну таку міну вже виявили у морі. Вона була нібито виставлена українськими військовими на початку 2022 року в ході мінування прибережної акваторії.

Не виключено, що росіяни натякають, що кораблі підриватимуться на мінах, якщо РФ вийде із зернової угоди, а Україна все одно спробує запустити судноплавство без згоди Москви.

На Заході вже активно обговорюють сценарії того, як Москва зможе заблокувати постачання зерна з одеських портів. Як вважає британський військово-морський експерт Х. І. Саттон, для цього РФ має кілька можливостей:

- Кораблі Чорноморського флоту РФ можуть прямо атакувати торгові судна, що виходять із Одеси.

- Висадка в порту Одеси спецназу.

- замінування шляхів прямування зерновозів, звинувативши при цьому Україну в їхньому підриві.

- атака зерновозів підводними човнами та також звинувачення України.

- обстріл зерновозів із літаків.

За прогнозом Саттона, у відповідь Україна може атакувати російські кораблі ракетами "Гарпун" та "Нептун", а також авіацією та безпілотниками. Після цього може відбутися врегулювання, ключову роль у якому відіграватиме Туреччина.

Втім, не виключено, що сценарій буде не настільки драматичним. Очевидно, більшість судновласників самі не захочуть відправляти свої кораблі в море, якщо РФ вийде з угоди і погрожує відкривати вогонь по кораблях.

Водночас Москва, судячи з її коментарів, не зачиняє двері для продовження угоди, але намагається виторгувати для цього більше, ніж має зараз. І основний торг йде, зважаючи на все, навколо зняття фінансових санкцій з російського агроекспорту, а також - по лінії Ердогана, на якого в РФ зав'язаний цілий спектр питань економіки та геополітики.

Але в Україні поки що панують песимістичні очікування - як розповіло "Країні" джерело в уряді, влада припускає, що після 17 липня зерновий коридор працювати не буде.

"Минулого разу російська сторона пішла назустріч проханню Ердогана не зупиняти роботу коридору до виборів у Туреччині, оскільки блокування угоди могло бути використане опонентами Ердогана, і знизити його шанси на переобрання. Зараз же вибори в Туреччині позаду. Хоча і є ймовірність, що угоду продовжать". Але ми готуємося і до роботи у випадку, якщо Росія вийде з угоди», — каже наше джерело.

За його словами, у разі поновлення морської блокади основними маршрутами для експорту українського зерна будуть дунайські порти, польські Гданськ та Гдиня, а також румунська Констанца.

Детальніше про те, як Україна перевозитиме зерно, якщо відновиться морська блокада, ми писали тут.

Путін та "Вагнер"

Сьогодні влада Білорусі підтвердила, що "вагнерівці" вже в їхній країні і розпочали навчання сил територіальної оборони на полігоні під Осиповичами.

Напередодні в мережі з'явилося фото самого Пригожина у наметі.

Раніше публікувалося відео з колоною "вагнерівців", які їхали імовірно до Білорусі зі своїх тилових таборів. У той же час незрозуміло скільки їх переїхало насправді і чим там вони займатимуться (всі вони навряд чи стануть інструкторами). З огляду на те, що Лукашенко заявив, що платити їм нічого не буде.

Також у ряді телеграм-каналів повідомляється, що частина "вагнерівців" має намір виїхати на ротацію до Африки.

Невизначеність подальшої долі ЧВК простежується і за вчорашньою розповіддю Путіна про те, як він зустрічався з "вагнерівцями" та Пригожиним у Кремлі 29 червня.

Ця розповідь фактично підтверджує версію "Країни" про те, що головним приводом для зустрічі був намір Путіна продовжувати використовувати "Вагнер" у війні проти України, але вже під своїм безпосереднім контролем, вивівши підрозділ з-під командування Пригожина та Уткіна-"Вагнера".

Путін заявив, що запропонував "вагнерівцям" продовжити службу в тому ж складі, але під керівництвом командира із позивним "Сивою".

Раніше ЗМІ писали, що така позивна у виконавчого директора ПВК "Вагнер" Андрія Трошева. За словами Путіна, багато "вагнерівців" були налаштовані прийняти таку пропозицію і почали кивати головами у відповідь, але Пригожин заявив, що "хлопці не згодні".

"Всі вони могли зібратися в одному місці і продовжувати служити. І для них нічого б не змінилося. Ними керувала б та сама людина, яка була їх реальним командиром весь цей час... Багато хто кивав, коли я це говорив. А Пригожин, який сидів попереду і не бачив цього, сказав, вислухавши: "Ні, хлопці не згодні з таким рішенням", - розповів президент РФ.

Тобто наразі Кремль не зміг переконати кістяк "Вагнера" перейти під контроль російської держави та відмовитися від співпраці з керівниками заколоту - Пригожиним та Уткіним. Після чого найманці здали важке озброєння і пішли (принаймні якась частина з них) до Білорусі. Але не виключено, що Кремль продовжить роботу з перевербування "вагнерівців". Тим більше з огляду на те, що, судячи з розповіді Путіна, один із керівників "Вагнера" - Трошев, вже готовий піти від Пригожина та Уткіна.

Та й сам Путін в інтерв'ю вчора заявив, що ПВК "Вагнер" як організації не існує, тому що жодних ПВК російським законодавством не передбачено.