В Україні припускають зупинку "зернового коридору" після 17 липня - джерело
Українська влада припускає, що після 17 липня "зерновий коридор" не працюватиме.
Про це повідомило "Страні" джерело в Кабінеті міністрів України.
"Минулого разу російська сторона пішла назустріч проханню президента Туреччини Ердогана не зупиняти роботу коридору до виборів у країні, оскільки блокування операції могло бути використане опонентами Ердогана і знизити його шанси на переобрання. Зараз же вибори в Туреччині позаду. Хоча і є ймовірність, що угоду продовжать, але ми готуємось до роботи і в тому випадку, якщо Росія вийде з угоди", - каже джерело.
За його словами, у разі поновлення морської блокади основними маршрутами для експорту українського зерна будуть дунайські порти, польські Гданськ та Гдиня, а також румунська Констанца.
Найпривабливішим варіантом є українські порти на Дунаї. Але є суттєвий мінус – обмежена пропускна спроможність через розмір суден, здатних зайти до цих портів. Крім того, доставка зерна до порту Ізмаїл пов'язана з необхідністю проїзду поїздів через міст у місці, де Дністер впадає у Чорне море. А цей міст багато разів зазнавав атаки і не забезпечує стабільної логістики. Нещодавно було відкрито маршрут через відновлену ділянку залізниці Бессарабська – Березине, але він проходить територією Молдови та огинає територію Придністров'я, тому вартість доставки вантажів висока.
Автомобільний маршрут доставки вантажів більш витратний за залізничний і збільшує навантаження на автомобільну дорогу М-15 Одеса - Рені,
Дунайський маршрут має обмежений потенціал збільшення перевалки.
Маршрути в балтійські порти Польщі та чорноморський порт Румунії (Констанца) більш витратні для аграрних компаній, але не мають таких обмежень, як дунайські порти, де зерно доводиться вантажити на баржі і транспортувати в Чорне море, де або на рейді вантажити в балкери, або ж доставляти зерно до Констанци, де формуватиме партії шляхом перевантаження на морські судна.
Але обидва маршрути вразливі через брак вагонів-зерновозів для колії 1435 мм.
"У напрямку Польщі, з урядом якої, незважаючи на протокольну дружбу, у нас дуже непрості відносини, також необхідно працювати над розвитком пропускної спроможності та збільшенням обсягів вантажів, що перевозяться. Тут головний напрямок - ширококолійна лінія PKP LHS від кордону з Україною на 400 км до Славкува у передмісті Катовіце.
Ця лінія досі активно використовується з організацією перевалки на станціях на території Польщі. При цьому перевалка проводиться як у зерновози колії 1435 мм, так і в автомобілі-зерновози для подальшої доставки зернових до морських портів на Балтиці.
Що потрібно, щоб збільшити пропускну спроможність маршруту?
- Будівництво нових перевалочних терміналів на лінії Ягодин – Ковель, де зараз паралельно на ділянці завдовжки 70 км прокладено залізниці європейського 1435 мм та широкого стандарту, що дає можливість створити перевалочний термінал на кожній станції цієї ділянки;
- запуск руху вантажних поїздів та створення терміналів у Раві-Руській;
- прокладання колії європейської ширини від польської станції Хрубешів до української станції Володимир-Волинський, що дозволить у цьому напрямі організувати перевалку вантажів не лише на території Польщі (де перевалка є і зараз), а й створити термінали на території України.
Зрозуміло, що це завдання не на день навіть за наявності фінансування. Оперативно організувати зіставні за обсягами з перевалкою через українські порти маршрути за іншими напрямками не вийде", - каже джерело в Кабінеті міністрів.
Нагадаємо, напередодні російський президент Володимир Путін дав зрозуміти, що зернову угоду можуть не продовжити. За словами Путіна, це станеться, якщо не будуть виконані умови РФ щодо розблокування експорту російського продовольства та добрив, насамперед аміаку.
Раніше ми розбиралися, чи буде продовжено зернову угоду після 17 липня.
