Аналізуємо підсумки 525 дня війни в Україні.
"Шахиди" на Київ та порти
Сьогодні росіяни запустили Україною 23 дрони-камікадзе. Близько десятка з них було збито у Києві.
Уламки впали на вулиці у Солом'янському та Святошинському районах Києва. У Солом'янському пошкоджено фасад адміністративної будівлі з 9 по 11 поверх. Також уламками від вибуху повибивало вікна в сусідніх будинках та магазинах.
Політолог Юрій Ромененко пише, що ударами "шахідів" у Київській області знищено будинок великого українського агроолігарха Юрія Косюка. Причому, за його словами, били цілеспрямовано.
Офіційно про прильоти на Київщині нічого не повідомлялося.
Інші безпілотники атакували Ізмаїл Одеської області. Їхньою метою була портова інфраструктура на Дунаї. Дрони потрапили по елеватору, зерносховищу та адміністративним будинкам - порту та морвокзалу.
Внаслідок цього пошкоджено майже 40 тонн зерна. Удар, як пишуть світові інформагентства, спричинив зростання ціни на пшеницю на біржі в Чикаго - вона підскочила відразу на 4%, а потім опустилася до рівня близько +2,5%.
Українські військові заявляють про знищення всіх 23 запущених безпілотників. Але, судячи з руйнувань в Ізмаїлі та за інформацією про приліт у Київській області по будинку Косюка, якісь із них знайшли свої цілі.
Морвокзал Ізмаїла
Зазначимо, що дунайські порти України не вперше зазнають ударів. При цьому офіційно вони не блокувалися Росією, і дістатися туди кораблі можуть, рухаючись уздовж узбережжя Туреччини, Болгарії та Румунії.
Як уже розповідала "Страна", потужності перевалки через дунайські порти щодо чорноморських невеликі. Але, мабуть, росіяни такими ударами хочуть зменшити бажання іноземців заходити до цих портів (особливо після вчорашніх повідомлень, що туди знову почали заходити судна).
Міноборони РФ заявляє, що ЗСУ сьогодні вночі знову намагалися атакувати корабель російського флоту за допомогою морського безпілотного катера. Заявлено, що дрон було знищено, сталося це у південно-західній частині Чорного моря.
Аналогічну заяву про атаку дронів на кораблі Москва робила й учора.
Ситуація на фронті
ВСУ сьогодні заявили, що вибили росіян з позицій на південь від Андріївки під Бахмутом. У сусідніх Клещеївці та Курдюмівці РФ намагається повернути втрачені раніше позиції, йдуть важкі бої.
Тобто йде поступове просування української армії на південь від Бахмута - хоча населені пункти, за які вже не перший місяць йдуть бої, поки що в основному під контролем росіян, який, як зазначає українські військові, чинить завзятий опір. На північ від Бахмута бої не виходять за межі позиційних, ЗСУ там активно наступати припинили.
На Запорізькому напрямку ЗСУ закріплюються на досягнутих рубежах, а РФ підтягує резерви, повідомляє Генштаб ЗСУ. Російські військові телеграм-канали про великі бої не повідомляють. Але при цьому росіяни активно бомбять Оріхів, звідки йде український наступ. Там сьогодні вночі було зруйновано будівлю.
.jpg)
РФ відновила наступ на Куп'янському напрямі та посилила обстріли, повідомив губернатор Харківської області Олег Синегубов. За його словами, штурми йдуть хвилями. Про конкретні поступи там військові паблики не повідомляли.
Генштаб ЗСУ повідомляє, що ЗСУ вибили росіян з низки позицій під Авдіївкою.
У прикордонних районах Росії озброюють місцеве населення. Для цього Держдума РФ ухвалила поправки, що дозволяють губернаторам створювати свої "державні військові підприємства".
У Білгородській області зброю вже роздали, на черзі – Курська.
"Протягом кількох місяців ми опрацьовували питання забезпечення створених загонів добровільної народної дружини бойовою зброєю. Сьогодні я можу сказати, що механізм знайдено. Перша партія вже надійшла на базу. Найближчим часом збільшимо кількість зброї до 300 одиниць", - заявив губернатор Старовойт.
За його словами, такі дружини надаватимуть "додаткову допомогу" армії, Росгвардії, поліції та прикордонникам.
У Білгородській області добровольцям уже видали автомати та протидронові рушниці. Прес-секретар Путіна Пєсков на питання про те, на якій підставі теробороні роздають зброю, сказав, що це здійснюється "повною відповідно до законодавства".
Тобто у Росії намагаються підготуватися на випадок нових проривів формувань на кшталт РДК на свою територію.
Також РФ останні два місяці формує із мобілізованих нову армію для війни в Україні, повідомляє британська розвідка. Це 25-а загальновійськова армія, йдеться у повідомленні.
Раніше мобілізованими поповнювали підрозділи, що вже діють. Експерти вважають, що нові формування будуть використані як резерв в Україні. Однак РФ потрібна нова хвиля мобілізації, щоб набрати достатньо людей, вважають у Лондоні. Тема про нову хвилю мобілізації переодично піднімається і рядом російських експертів і політиків (наприклад, до неї закликає екс-глава Роскосмосу Дмитро Рогозін). Однак на офіційному рівні військово-політичне керівництво РФ заявляє, що її проводити не має наміру.
Що пишуть на Заході про війну
За останню добу знову вийшло кілька досить песимістичних публікацій щодо ситуації на фронті в Україні та її перспектив.
Газета Politico у статті під назвою "Прориву в контрнаступі України поки що немає", пише, що новий удар у Запорізькій області, який минулого тижня завдали ЗСУ, "сильно розчарував" партнерів.
"Остання атака, під час якої Україна перекинула тисячі навчених на Заході підкріплень, щоб рухатися на південь від міста Оріхів, ще не дала значних результатів, заявили представники Пентагону. Успіхи вимірюються за сотні метрів", - йдеться у матеріалі.
За даними співрозмовників видання, Україна зараз залучає 150 000 військовослужбовців за трьома напрямками наступу, включаючи кілька бригад, які навчаються на Заході. Тепер у Пентагоні очікують, що контрнаступ триватиме принаймні до осені та, можливо, до зими.
New York Times у свою чергу пише про "високі втрати" українських військ під час наступу на півдні.
"Поки офіційні особи святкували успіхи України у Старомайорському, військові в інших місцях заявили, що російська оборона та вогнева міць залишаються грізними, а місцями непрохідними", - йдеться у статті.
Один із поранених солдатів 23-ї бригади розповів, що його батальйон був знищений, коли потрапив під удар артилерії та танків. Бригада, за його словами, була кинута у бій без достатньої артилерійської підтримки.
"В одному бою, в якому брало участь його підрозділ, українські військові атакували на 10 бронемашинах MaxxPro американського виробництва, але повернулася лише одна", - йдеться у статті.
Також солдат описав, як росіяни вибивають ЗСУ із уже захоплених позицій.
"Коли вони сховалися в захопленому російському бункері, його підрозділ зазнав обстрілу з мінометів і гранатометів. За кілька миттєвостей до того, як бункер був знищений російським танком, його підрозділ втік. "Якби ми залишилися на 10 хвилин довше, нас би вже не було у живих", - сказав військовий.
Усього за місяць його батальйон втратив стільки вбитих та поранених, що на передовій залишилося лише 10 людей.
Інший солдат на ім'я Олексій також розповів, що його підрозділ зазнав великих втрат, коли захопив російські окопи. Після цього росіяни накрили їхні позиції артилерійським вогнем та авіабомбами. "Нас розстріляли, як на стрільбищі. Дрон летів над нами та коригував артилерійський вогонь", - каже він.
Ще одна група за чотири дні штурмів одного з сіл "зазнала таких тяжких втрат, що їм довелося безуспішно відступати". Потім українці змінили тактику та наступали силами піхоти, зумівши досягти російських траншів.
"Раптом у траншеях пролунали вибухи, а інші удари припали по солдатах на узліссі. Окопи були заміновані, росіяни дистанційно підривали міни", - пише газета.
Ті, кому вдалося уникнути мін, зазнали атаки дронів. "Здавалося, що у них був дрон для кожної людини", - сказав військовий із позивним "Воскрес".
У контексті втрат Wall Street Journal пише, що від 20 до 50 тисяч українців втратили одну чи кілька кінцівок із початку війни.
У статті наголошується, що реальна кількість травмованих може бути ще вищою, оскільки процес протезування займає багато часу.
Видання пише, що на початку війни основними причинами ампутацій були артилерійські та ракетні обстріли. Наразі ж військовослужбовці зазнають травм, підриваючись на мінах, встановлених по всій лінії фронту.
На цьому фоні Україна та Захід переживають період розбіжностей, повідомляє американський телеканал CNBC. "Поточні потреби та вимоги України та військові та політичні міркування її союзників час від часу суперечать один одному, викликаючи неприємні зустрічі", - йдеться у матеріалі.
Зокрема, згадується конфлікт із Зеленським під час саміту НАТО. Також наголошується, що Вашингтон був роздратований й іншими епізодами війни, в яких Україна "проігнорувала" поради Заходу.
"США наполегливо радять Україні не робити певних речей, але Київ все одно їх робить, відмахуючись або не звертаючи уваги на побоювання США. І вони звертаються до Сполучених Штатів, або до Вашингтона, або до адміністрації Байдена, скаржачись на те, що вони не беруть участь у переговорах з НАТО", - сказало джерело.
Експерти видання при цьому з розумінням ставляться до позиції України, яка в умовах війни завжди хотітиме більше, ніж може надати Захід. Але є й інші розбіжності,
"Україна дратує своїх союзників не лише на дипломатичному рівні. Військова стратегія України – і символічне значення, яке вона надавала боротьбі за кожну частину української території – інколи вступала у суперечність із воєнною перспективою та прагматизмом її союзників", - пише видання.
За його даними, рішення Києва боротися за Бахмут "викликало жах у США" через втрати в живій силі та витрати артилерійських боєприпасів.
Якщо продовжити логіку телеканалу, то підсумки нинішнього контрнаступу можуть лише підштовхнути ці розбіжності. Відсутність значних результатів Україна зараз намагається покласти на Захід, який, на думку Києва, надто повільно провадив постачання зброї, дозволивши росіянам зміцнитися на півдні.
Нагадаємо, що постачання західних танків Україні було погоджено лише наприкінці січня 2023 року - тобто майже через рік після російського вторгнення. Подібну повільність українські спікери (наприклад, Арестович) пояснюють тим, що Захід бажає не військової перемоги України, а приборкання Путіна та його згоди зупинити війну на умовах США.
У європейській пресі з цього приводу звучать прогнози про швидке заморожування конфлікту за корейським сценарієм.
"Український контрнаступ триває вже 60 днів, з невеликими успіхами та величезними втратами. Київ не зможе дати відсіч російському агресору. Все вказує на те, що цей конфлікт буде заморожений", - пише оглядач Die Welt Крістоф Шильц.
На його думку, "немає жодних підстав припускати", що Україна зможе відвоювати захоплені території. Тому "взимку Захід тиснутиме на Україну для припинення вогню" (цю думку винесено в заголовку).
Крім того, значно скоротилася кількість резервістів, які здатні брати участь у бойових діях, додає Шильц.
Заморозка конфлікту, на його думку, відсуне перспективи вступу Києва до НАТО та ЄС. Також через невизначеність ситуації буде менше інвестицій та грошей на відновлення України.
Але реалістичність корейського сценарію - тобто заморозки війни за нинішньою лінією фронту - багато в чому залежать і від того, що з цього приводу думають у Москві. На що Кремль робить головну ставку у цій війні, ми детально аналізували тут.
