Аналізуємо ситуацію на 574 день війни в Україні.
Ситуація на фронті
На південному фронті продовжує свої контратаки російська армія, повідомив український Генштаб. Росіяни намагалися йти вперед у районах Малої Токмачки, Роботино та Новоданилівки. Тобто проводили флангові атаки на зайняту раніше ЗСУ ділянку.
Росіяни стали порівняно недавно бити по флангах. Найбільш ймовірна їх мета - уповільнити або зупинити дії ЗСУ щодо розширення лінії фронту в районі Роботино-Вербового (це потрібно для того, щоб під час руху на південь убезпечити фланги і не потрапити до "вогневого мішка"). Або ж, у разі успіху контратак, оточити українські підрозділи, що прорвалися до Новопрокопівки.
Також, вважають українські військові паблики, російські контратаки загалом уповільнюють просування ЗСУ на південному фронті (і так, не швидке).
"Ворог почав активніше контратакувати, що також впливає на просування (українських сил – Ред.). У серпні відбулися суттєві зрушення на ділянці (Роботино-Вербове – Ред.), але зараз просування знову гальмується через суттєве введення резервів ворогом", - пише телеграм-канал Deep State
Російські паблік також пишуть про контратаки на південь від Роботино - щоб зупинити рух ЗСУ на Новопрокопівку. І заявляють, що українські частини продовжують атаки на Вербове, де бої підійшли до західних околиць села.
Під Бахмутом ЗСУ продовжують штурмові дії, повідомляє Генштаб. Росіяни ж знову намагалися відвоювати втрачені позиції в районі Андріївки, а також пішли на штурм на північ від Бахмута - в районі Ягідного.
Україна заявляє, що ці контратаки не мали успіху.
На Сватівському напрямі, як пишуть українські паблики, помітних зрушень не відбулося. Росіяни заявляють, що покращили свої позиції під Новоєгорівкою (Україна цього не підтверджує).
Обстріли
Вночі по Україні була чергова атака "Шахідів" - ЗСУ збили 17 із 24-х ударних безпілотників. Дрони збивались авіацією, зенітними ракетами та вогневими мобільними групами.
Тобто Україна, збиваючи щоночі по 10-20 безпілотників, витрачає на них дефіцитні ракети. Що, ймовірно, є однією з основних цілей запуску "Шахідів", які дешевші, ніж ракети західного виробництва.
При цьому було кілька попадань до Кременчуцького НПЗ, де виникла пожежа. Голова Полтавської області Дмитро Лунін заявив, що роботу заводу було зупинено через обстріл.
Це, до речі, цікаве зауваження. У червні 2022 року Лунін заявляв, що підприємство після чергового російського обстрілу відновленню вже не підлягає, і його "легше збудувати заново".
Але, як виявилося, Кременчуцький НПЗ продовжує роботу (мабуть тому росіяни його й атакують).
У Куп'янську продовжує зростати кількість жертв від вчорашнього авіаудару – їх уже вісім. Також повідомляється, що було атаковано автомобіль волонтерів, двоє з яких загинули - зважаючи на все, в автомобілі.
.jpg)
Вночі безпілотник ударив нафтобазою в Сочі. Дрон-камікадзе врізався в резервуар із дизельним паливом.
Офіційно такої атаки влада Росії не визнала, але телеграм-канали затверджують саме так, посилаючись на кадри з останками дрону. Крім того, є відео де зрозуміло, що вибух масштабний і раптовий.
Також сьогодні був удар по Криму. ЗСУ заявили, що було вражено командний пункт Чорноморського флоту біля Верхньосадового, що поряд із Севастополем.
При цьому призначена РФ "влада" заявила, що відбила ракетну атаку.
Напередодні було опубліковано відео прольоту ракети над Кримом та наслідки прильоту – величезний стовп диму на горизонті. За даними пабліків, справді була атакована військова частина в районі села Верхньосадове під Севастополем.
Також "губернатор" Севастополя Михайло Развожаєв повідомляв про наліт безпілотників.
Зазначимо, що скоординовані удари дронів і ракет регулярно використовуються під час атак на Крим: безпілотники намагаються перевантажити систему ППО, а ракети після цього б'ють за наміченою метою.
Тим часом військовий аналітик BILD Юліан Репке заявив, що РФ вдалося збільшити далекобійність своїх безпілотників "Ланцет".
Такий висновок він зробив з російського відео атаки дрона (як стверджується, Ланцета) українським МіГ-29 на аеродромі під Кривим Рогом, який знаходиться за 65 км від найближчих російських позицій.
"Погана новина для України. Найкращий російський безпілотник-камікадзе тепер, зважаючи на все, доступний і в далекобійній версії. Для розуміння: досі, за всіма розрахунками, дрон пролітав від 35 до 45 км. Однак для цієї атаки він пролетів від 80 до 90 км. Звичайно, це не класична "дальнобійна зброя", але це суттєвий стрибок у далекобійності", - каже Репке.
Зазначимо, якщо це справді так, то з'являється серйозна загроза для великої кількості систем озброєнь ЗСУ у досить глибокому тилу, до якого раніше не добивала російська артилерія та рідко прилітали ракети (30 і більше кілометрів від лінії фронту). Саме звідти ведуть вогонь далекобійні артилерійські системи ЗСУ, включаючи установки РСЗВ "Хаймарс".
В Україні продовжують обговорювати і можливість масованих ракетних ударів Росії взимку.
Представник ГУР Андрій Юсов заявив, що РФ веде розвідку стану української енергетики напередодні зими, що може свідчити про плани повторити атаки на енергоінфраструктуру.
Каже, Україна до цього посилено готується, а РФ уже не може завдавати таких масованих ударів, як торік, коли випускалося часом по 120 ракет.
"Але це не означає, що вони менш небезпечні або менш руйнівні. Темпи виробництва ракетного озброєння не дозволяють їм поповнювати запаси, які були. Одна справа плани, а інша - як реалізуються ці плани. На поставлені завдання вони не виходять. Але так, накопичують", - сказав Юсов.
На питання про можливий час початку атак Юсов відповідати не став.
Військові перспективи
Володимир Зеленський не знає, чи вдасться Україні зробити великий прорив на фронті до кінця цього року. "Я думаю, ніхто не знає, правда. Але я думаю, що ми досягнемо більшого успіху", - сказав він в інтерв'ю CNN.
Голова Комітету начальників штабів США Марк Міллі вважає, що новий раунд наступу ЗСУ розпочнеться взимку, коли промерзне земля.
"Усім критикам скажу, що є ще багато часу, поки погода залишатиметься придатною для ведення бойових дій, є ще багато боєздатних сил. І українці зовсім не мають наміру зупинятися. Вони будуть йти доти, доки не буде досягнуто кінцевої мети. В українців немає намірів припиняти бойові дії взимку", – заявив він.
У міру затягування війни та зростання втрат посилюється й мобілізація, яка часто супроводжується скандалами.
Останній із них стався у Самборі Львівської області, де військком на відео бив призовника та погрожував його "закопати". Чоловіка, якого спіймали під час спроби нелегального переходу кордону, утримували в ТЦК протягом кількох днів, вимагали, що він пройшов військово-лікарську комісію, а після відмови катували його. Нині цим випадкам займається ГБР. Двом співробітникам ТЦК уже вручено підозри.
У Раді тим часом прогнозують, що заклик ще посилюватимуть. Як заявив секретар парламентського комітету з оборони Роман Костенко, Україні доведеться проводити мобілізацію, "інтенсивнішу, ніж зараз", якщо РФ, як раніше повідомляв український Генштаб, прикличе на службу ще 700 тисяч новобранців.
"Зараз ми проводимо мобілізацію, реагуючи на те, які сили та засоби є у росіян. Наприклад, є у них приблизно 400 тисяч військових. Тому ми реагуємо на мобілізацію, поповнюємо наші частини, що стоять на передньому краї, формуємо нові. Звичайно, якщо мобілізація в Росії буде таким темпом, нам потрібно буде збільшувати мобілізацію для того, щоби можна було адекватно реагувати", - заявив він.
За словами Костенка, ЗСУ на 80% "або навіть більше" складаються з мобілізованих, які раніше не були кадровими військовими. Тому іншого шляху нарощувати армію, окрім мобілізації, немає.
При цьому в Україні вже починають ставити питання про те, що населення вкрай погано мотивоване вступати до лав ЗСУ, оскільки доводиться закривати кордони та влаштовувати вуличне полювання на чоловіків (подібну тему нещодавно порушив Арестович ).
Безвідносно морального аспекту цієї проблеми її наявність показує одне з головних "тонких" місць української військової стратегії у цій війні - поступове вибивання досвідченого військового контингенту та заміна його менш підготовленими силами. Причому, як бачимо, ця заміна йде насилу (наприклад, полтавський облвійськком говорив про те, що план у Полтаві, наприклад, виконано всього на 13%).
Не можна сказати, щоб тієї ж проблеми – з якістю підготовки новобранців – не було в РФ. Але її мобілізаційний потенціал у порівнянні з Україною набагато вищий. Крім того, оборонна стратегія, якої дотримується Москва вже близько року (не рахуючи Бахмута, де діяла не армія, а ПВК "Вагнер"), дозволяє зазнавати менше втрат, ніж були б при наступі. І, відповідно, швидше їх заповнювати через оренду контрактників.
При цьому на Заході зараз, зважаючи на все, йде дискусія про те, яку стратегію обрати в Україні.
Як повідомляє Reuters, країни G7 усвідомили, що Росія перевела війну в Україні в довгострокову перспективу. Про це агенції заявив високопоставлений представник Держдепу США.
"Тому колективна відповідь має бути зосереджена на відповідній підтримці Києва", - заявив чиновник.
За його словами, ключовим аспектом підтримки має посилення протиповітряної оборони України як для поля бою, так і для захисту критично важливої інфраструктури.
Зазначимо, що тут не прозвучало заяв щодо постачання нових великих партій наступальних озброєнь.
При цьому раніше західні військові говорили, що Києву потрібно готуватися до нового наступу наступної весни. Але поки що, мабуть, країни-союзники України лише вирішують, за рахунок яких ресурсів це відбуватиметься і хто їх виділятиме. Відомо, що в США поки що "зависло" питання про виділення Україні додаткових коштів, і перед голосуванням за них у Конгресі республіканці хочуть заслухати Зеленського.
Так, спікер палати представників Кевін Маккарті повідомив, що українському президенту на зустрічі з двопартійною групою законодавців США в четвер доведеться відповісти на "серйозні питання" про витрачені в Україну американські гроші.
"У мене до нього є питання. Де звітність за гроші, які ми витратили? Який план досягнення перемоги? Я думаю, американці хочуть це знати", - заявив Маккарті.
Тобто розуміння західних урядів, що війна переходить у затяжну стадію, а контрнаступ ЗСУ бажаних результатів не дає, є.
Але чи буде виділено нові величезні ресурси під "спробу №2" - це зараз головна інтрига усієї світової політики навколо України.
Скандал із Польщею
Остання доба ознаменувалася різким погіршенням відносин з одним із ключових союзників України – Польщею. Сталося це на тлі рішення Варшави, а за нею та інших сусідів України знову блокувати імпорт українське зерно.
Зрушити цей конфлікт із мертвої точки передбачалося, мабуть, на зустрічі президентів Зеленського та Дуди у Нью-Йорку, куди обидва приїхали на Генасамблею ООН. Проте зустріч було скасовано. А лідери обмінялися невтішними заявами на адресу обох країн.
Зеленський із трибуни Генасамблеї ООН заявив, що "дехто в Європі влаштовує політичний театр, роблячи із зерна трилер". Ці слова були сказані "не доречно", заявив польський прем'єр Моравецький. І "якщо дійде до подальшої ескалації з українського боку, то Польща відповідатиме відповідним чином і здійснюватиме подальші кроки в рамках ембарго зі свого боку".
Також польські ЗМІ написали, що посла України вже викликали до МЗС Польщі у зв'язку із заявою Зеленського.
Дуда ж учора значно жорсткіше пройшовся Україною в Нью-Йорку. Він порівняв Україну з потопельником, який може затягнути на глибину.
"Це трохи схоже на ситуацію між Польщею та Україною. Україна перебуває під російським нападом, без сумніву, у дуже складній ситуації, вистачає за все, що може. Чи можна на неї ображатись? Звичайно, можна обурюватися. Чи потрібно нам діяти так, щоб Звичайно, ми повинні діяти так, щоб захистити себе від того, щоб потопельник не завдав нам шкоди, тому що якщо потопельник завдасть шкоди і втопить нас, то він не отримає допомоги. піклуватися про свої інтереси, і ми робитимемо це ефективно та рішуче" – заявив президент Польщі.
Також він розкритикував плани України позиватися до Варшави через ембарго на постачання зерна. "Було б добре, якби Україна пам'ятала, що вона отримує від нас допомогу і що ми транзитна країна і для України теж", - сказав Дуда.
Гнівну реакцію Польщі викликало і рішення України запровадити заборону на імпорт деяких польських овочів та фруктів – цибулі, помідорів, капусти та яблук – про це заявляв голова Мінсільгоспу Тарас Качека.
Прем'єр Моравецький сказав, що тоді Польща розширить своє ембарго щодо українських продуктів.
"Я попереджаю українську владу, тому що, якщо вона загострюватиме конфлікт таким чином, ми додамо ще більше продуктів до заборони на ввезення в Польщу. Ми не згодні з жодними процедурами чи позовами, пред'явленими проти нас, тому що це означає, що українські влада не розуміє дестабілізації польського аграрного ринку", - заявив Моравецький.
Потім із Варшави пішли погрози припинити допомогу українським біженцям. Представник уряду Петро Мюллер заявив, що з наступного року всі пільги для них можуть скасувати.
Це включає скасування вимог про проживання та надання дозволів на роботу, безкоштовний доступ до шкіл, медичного обслуговування та сімейної допомоги. "Ці правила просто перестануть діяти наступного року", - заявив Мюллер.
За словами Ганни Шмідт, заступника міністра сім'ї та соціальної політики, Польща витратила близько 2,4 мільярда злотих (550 мільйонів доларів) на виплати для українських сімей, які втекли до Польщі від війни.
Міністр у справах ЄС Шимон Шинковський додав, що взагалі вся польська політика щодо допомоги Україні може суттєво змінитись. Він нагадав, що самі поляки здебільшого виступають за відміну допомоги українцям.
"Дії України нас не вражають, але справляють певне враження на польську громадську думку. Це видно з опитувань громадської думки, за рівнем громадської підтримки подальшої підтримки України. І це шкодить самій Україні", – сказав міністр.
Депутат сейму Польщі Босак, у свою чергу, виставив Україні "рахунок" за допомогу. За його підрахунками, Україна "має" Варшаві 101 мільярд злотих (23,5 млрд доларів).
У МЗС України закликали Польщу "відкинути емоції"
Коментуючи виклик українського посла до польського МЗС, речник українського МЗС Олег Ніколенко заявив, що "український посол вкотре роз'яснив українську позицію щодо неприйнятності для України польської односторонньої заборони на імпорт українського зерна.
Він також наголосив на "некоректності порівняння з Україною, яке зробив президент Польщі під час свого візиту до Нью-Йорка".
"Закликаємо наших польських друзів відкинути емоції. Українська сторона запропонувала Польщі конструктивний шлях вирішення зернової проблематики. Очікуємо, що наші пропозиції стануть основою для переведення діалогу у конструктивне русло", - написав Ніколенко.
Загалом Варшава відверто "закусила вудила" з питання ембарго на зерно. І загрожує Україні зупинити всю допомогу, яка надавалася до цього – а це вкрай суттєві обсяги.
Вкрай важливо, що це відбувається під час війни, а також на тлі прагнення Києва домогтися рішення про початок переговорів щодо вступу до Євросоюзу. Польща вже попередила, що виставить свої умови за невиконання яких вона заблокує вступ України до ЄС.
Щоправда, багато українських спостерігачів вважають, що це загострення відбувається виключно з причин наближення виборів у Польщі, напередодні яких правляча партія "Право і справедливість" усіма силами намагається наростити рейтинг і заручитися голосами консервативних виборців (особливо в сільській місцевості). У зв'язку з цим є очікування, що після 15 жовтня, коли відбудуться вибори до Сейму, напруження риторики помітно спаде. Та й сама заборона на імпорт українського зерна може бути скасована (оскільки вона введена всупереч рішенню Єврокомісії і, з погляду внутрішньоєвропейських правил, є незаконною).
Проте до виборів ще майже місяць. І за цей час обидві сторони можуть наговорити один про одного дуже багато поганого, що залишить осад і післявиборчий період, створюючи ризики для відносин між двома країнами.
З цього приводу у Києві вже звучать заклики до українських політиків "зменшити оберти".
"Я думаю, що ми не доопрацьовуємо. Потрібно оголосити Польщі війну. Ось так буде дуже схоже на 100 років тому. Щоправда, і кінець буде той самий, але, мабуть, нам цього дуже хочеться. Вишневе мортідо", - написав Арестович.
Зазначимо, що мортідо - це підсвідомий потяг до смерті. А 100 років тому УНР припинила своє існування після захоплення територією України Червоною армією.
Арестович назвав дії влади в ході конфлікту з Польщею через ембарго на українську агропродукцію "політичним самогубством", яке пояснює тим, що у владі виявилися "випадкові люди", які, "отримавши історичний шанс, не знають, як їм розпорядитися".
