В Україні з 1 жовтня повертаються штрафи за порушення щодо касових апаратів для ФОПів.
Ця норма прописана в законі №3219, який відоміший як скандальний законопроект 8401 про повернення довоєнних податків, прийнятий на вимогу МВФ.
Останні півроку він став справжнім кошмаром для бізнесу. Підприємці навіть намагалися спочатку заблокувати його ухвалення, а потім переконати президента накласти на новий закон вето. У результаті вдалося трохи пом'якшити формулювання, і, головне, прибрати з тексту пункт повернення податкових перевірок у довоєнному режимі. Щоправда, остання "поправка", швидше за все, є тимчасовою. У Раді вже зареєстровано законопроект щодо поновлення перевірок з 1 листопада, оскільки на цьому наполягає МВФ.
Але без відмашки на масові рейди податківці зможуть штрафувати ФОПів.
"Контрольні закупівлі ніхто не скасовував, як і перевірки за зверненнями громадян, а їх можна "штампувати" пачками. Податківці вже ходять ринками і радять підприємцям готуватися до перевірок", - розповів голова громадського об'єднання SAVEФОП Сергій Доротич.
Про те, що малий бізнес отримує від податківців попередження про майбутні перевірки, нам розповіла і керівник об'єднання "ФармРада" Олена Пруднікова.
"Штрафи – 100-150% від суми не виданого чи виданого з порушеннями чека, а це може бути і кілька тисяч гривень. Зрозуміло, що для малого бізнесу це суттєво", – заявила Пруднікова.
За словами Доротича, багато підприємців, які раніше торгували без касових апаратів. Тепер активно готуються до закручування гайок з податків і кинулися встановлювати РРО.
"Банки навіть не встигають підвозити обладнання, на нього є великі черги", - сказав Доротич.
Інші ФОПи, навпаки, готуються "піти в тінь", сподіваючись, що фіскали їх просто не знайдуть, а якщо й знайдуть, то можна буде відкупитися.
Але практично всі ФОП задумалися про підвищення цін для покупців - хочуть перекласти на цінники хоча б частину ризиків зі штрафів.
Розбиралися у ситуації зі штрафами для ФОПів.
Штрафи та "знижки" для ФОПів
Касові апарати стали обов'язковими для всіх фізосіб-підприємців (крім єдинників першої групи і то не всіх) ще минулого року – з початку 2022 року.
Але в лютому розпочалася повномасштабна війна, а потім запровадили мораторій на перевірки та штрафи за порушення податкового законодавства, тому підприємці особливо не поспішали мати РРО.
З 1 жовтня 2023 року ситуація кардинально змінюється - мораторій на штрафи зняли, перевірки теоретично поки що заборонені, але є маса лазівок. Та й відмашку на масові рейди вже у повноцінному режимі можуть дати найближчим часом – у Раді зареєстровано відповідний законопроект щодо повернення перевірок з 1 листопада цього року. Але повернемося до нього згодом.
Пояснимо більш детально щодо штрафів. Їх скасували ще на початку війни. Але у законопроекті 8401 про повернення довоєнних податків, ухваленого наприкінці липня, передбачили повернення штрафних санкцій, хоч і з винятками.
Повертається стандартна такса зі штрафів за касові апарати:
- 100-150% від суми не виданого чи не проведеного через РРО чека;
- 510 гривень за не подану вчасно звітність щодо касового апарату;
- 510 гривень за відсутність контрольної стрічки у РРО;
- 5 100 гривень за внесення до конструкції РРО змін, не передбачених технічною документацією. Йдеться про покарання для умільців, які вже навчилися "скручувати" касові апарати, щоби чек видавався, але ніде не враховувався, розповів нам керівник компанії ADA Group, податковий адвокат Андрій Тамошюнас;
- адміністративні штрафи за статтею 155-1 КУпАП за порушення порядку проведення розрахунків - від 2 до 20 неоподатковуваних мінімумів (від 34 до 540 гривень);
- 1 700-3 400 гривень – за не надання покупцю можливості розрахуватися електронними платіжними коштами.
Але, з огляду на військовий стан та великі протести бізнесу проти скандального проекту 8401, депутати на етапі внесення правок до законопроекту передбачили послаблення для окремих категорій підприємців.
"Законом зменшено розміри штрафних санкцій для фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку зі 100-150% до 25-50% вартості проданих із порушеннями товарів (робіт, послуг)", - заявили у Державній податковій службі.
Але є й винятки.
По-перше, "знижки" не поширюються на ФОПів, які торгують складною побутовою технікою (а до таких товарів відносяться, наприклад, навіть ліхтарики або годинники), підакцизними товарами, ювелірними виробами, лікарськими засобами.
По-друге, "дисконтом" не зможуть скористатися ФОПи, які є платниками податку на додану вартість.
"Це тільки для єдинників. ФОП на третій групі та податок у 5% від обороту може отримати "знижку" за штрафами, а той, що на третій групі за схемою 3% від обороту плюс ПДВ, вже не може", - пояснив нам Тамошюнас..
Також "знижки" поширюються на ФОПів, що працюють на прифронтових територіях.
Пільгові ставки штрафів діятимуть до 31 серпня 2025 року, але не пізніше дати закінчення воєнного стану.
Але, як зазначив Тамошюнас, є нюанси, які можуть стати неприємним сюрпризом для бізнесу.
"У самому законі зазначено, що пункт про штрафи набирає чинності з 1 серпня 2023 року, а не з 1 жовтня. Це, швидше за все, недогляд законодавців, пов'язаний з тим, що проект готувалися прийняти набагато раніше, ніж він пройшов фінальне читання у сесійній залі. Але факт залишається фактом: по суті, норма про штрафи набирає чинності заднім числом - з 1 серпня. Це означає, що всі порушення з цієї дати можуть бути запротоколовані, і ФОПам за них доведеться платити", - зазначив Тамошюнас.
Ще один нюанс - дія норм зі штрафів прописана "у період з 1 серпня 2023 року до 31 липня 2025 року або до закінчення військового стану".
"Тобто не за період, а в період. Різниця у формулюваннях, на перший погляд невелика, але її можна трактувати так, що якщо порушення буде виявлено в інший час, за нього штрафуватимуть вже по-повному", - додав Тамошюнас.
Ще один момент – по інтернет-торгівлі.
"Вже зараз стикаємося з претензіями податкової, яка стверджує, що ФОП, інтернет-магазин якого зареєстрований у Харкові, не може скористатися пільгами зі штрафів, оскільки "торгує по всій Україні", а не лише у прифронтовій Харківській області. Тому бізнесменам, які працюють на територіях, де ведуться чи потенційно можуть вестись бойові дії, я б радив обзавестися довідками, що вони нікуди не виїжджали, а також зберігати документацію щодо відправок товару", - сказав Тамошюнас.
Як перевірятимуть
Головна інтрига зі штрафів на сьогодні – незрозуміло, як їх мають виписувати. Адже, якщо за штрафами вже дали відмашку, то перевірки, як і раніше, на паузі.
Повернення податкових перевірок у повному обсязі було також прописано у проекті 8401. Але вже після ухвалення закону виявилася "підміна" тексту. Нібито узгоджений з МВФ варіант замінили іншим, з якого зник пункт повернення податкових перевірок.
Про це ще у серпні написав у своєму телеграмі нардеп Ярослав Железняк.
"Отримав інформацію з трьох джерел - у нас проблеми з №8401 та меморандумом з МВФ. Якщо коротко: нам не зараховують виконання структурного маяка (а проект 8401 про повернення довоєнних податків був саме таким "маяком" - Ред. ), оскільки в останній момент було змінено редакцію тексту закону, яку ніхто не погодив з МВФ. Після такого "кидка" МВФ значно більше уваги приділятиме пункту про перевірки, це буде вже реальне повернення і навіть посилення, а не номінальне (як передбачав спочатку текст 8401)", – написав Желєзняк.
На початку вересня у Раді вже зареєстрували проект №10016 (його подав прем'єр-міністр Денис Шмигаль), який передбачає повернення податкових документальних перевірок – планових та позапланових. Як зазначено в пояснювальній записці, для забезпечення виконання умов меморандуму з МВФ. Дата поновлення перевірок, зазначена у проекті – з 1 жовтня цього року. Але проект ще навіть не розглядали у першому читанні. Швидше за все, він набуде чинності з 1 листопада.
Але навіть обмеження щодо перевірок не завадить податківцям виписувати штрафи по РРО. Адже звільнення від відповідальності за порушення РРО передбачено лише з 1 січня 2022 по 1 жовтня 2023 року. За "свіжіші" порушення можуть штрафувати.
"А як зайти до ФОПу, податківці завжди вирішать - скажімо, заявять, що отримали "сигнал" від покупця, якому не видали чек. До того ж фактично податкові перевірки відновлені ще з березня 2022 року", - сказав Тамошюнас.
"Контрольні закупівлі ніхто не скасовував, як і перевірки за зверненнями громадян, а їх можна "штампувати" пачками. Податківці вже ходять ринками і радять підприємцям готуватися до перевірок", - зазначив Сергій Доротич.
Про те, що "податківці ходять, попереджають про перевірки і шукають чого причепитися", розповіла і Олена Пруднікова.
Ставлять касові апарати та готуються переписувати цінники
Доротич каже, що ФОП активно готуються до відновлення перевірок і штрафів. Щоправда, кожен по-своєму.
Багато підприємців кинулися встановлювати касові апарати (переважно це ПЗ, що дозволяє встановити РРО на звичайному смартфоні).
"На встановлення зараз великі черги", - розповів Доротич.
"Лайт-версія" РРО коштує недорого - 5-8 тисяч гривень (це в кілька разів дешевше, ніж касовий апарат. Але у будь-якому випадку, як тільки з'являється касовий апарат, з'являється звітність, в якій більшість ФОПів самі не можуть розібратися, доводиться наймати бухгалтера, а це ще як мінімум 10-20 тисяч на місяць", - зазначив Доротич.
"Необхідність наймати бухгалтера у деяких ФОП фактично "з'їдає" той невеликий прибуток, який вони примудряються отримувати під час війни. При цьому ФОП-аптекарі, приміром, і так платять єдиний податок - 1 340 гривень з аптеки. Ми аналізували податкові платежі великих аптечних". мереж.І у них з кожної аптеки виходить менше тисячі гривень податкових відрахувань.Тому незрозуміло, чому зараз такі посилення ще й за касовими апаратами для ФОПів.Чому влада замість того, щоб наводити порядок за великими платниками податків, пішла маленьким бізнесом, адже він зараз і так ледве виживає", - обурюється Пруднікова.
Деякі підприємці, за словами Доротича, вибрали кардинально іншу тактику – замість того, щоб встановлювати касові апарати та готуватися до перевірок, навпаки, йдуть у тінь.
"Розрахунок такий, що, якщо не реєструвати РРО у податковій, то, може, ніхто і не прийде з перевірками. А якщо прийдуть, то можна буде відкупитися", - розповів Доротич.
Але незалежно від того, яку тактику обирають ФОПи, більшість планує додати 5-10% до цінників на свої товари та послуги – за ризики щодо перевірок та штрафів.
"У мене за рік по касовому апарату додаткові витрати будуть у районі 150-200 тисяч гривень. Це сам РРО, бухгалтер тощо. У мене зарплата не набагато більша, за рахунок чого я маю ці витрати компенсувати? Тільки за рахунок підвищення цін на товар", - розповів підприємець Олег, який торгує товарами на ринку на столичній Оболоні.
