В Україні хочуть "скасувати" інвалідність. Як заявив міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко, вступаючи на нещодавньому брифінгу в Житомирі, МОЗ планує відмовитися від терміну "інвалідність" та замінити його на "оцінку втрати функціональності" людини. Але справа не лише у грі з термінологією.
МОЗ уже готує законопроект, у якому пропишуть нову методологію визначення статусу українців із тим чи іншим захворюванням. Головна мета, за словами Ляшка, повернути людину в "економічний стан", тобто зробити все, щоб вона знову стала працездатною.
Як зазначив міністр, зараз після встановлення інвалідності громадянин має право на певні пільги та компенсації. Але "ми не запитали, чого хоче людина, а говоримо лише, що ми їй можемо дати. Це пострадянська модель, від якої ми маємо опинитися", - сказав Ляшко.
Ще в травні Кабмін затвердив програму реформування медико-санітарних комісій, до роботи яких останнім часом з'явилося чимало претензій, у тому числі через продаж білих квитків і роздачу "липових інвалідностей".
Тобто все йде до того, що по інвалідах держава закручуватиме гайки. І головне тут не так турбота про людей, як два інші моменти.
По-перше, скоротити витрати держави на виплати інвалідам, кількість яких у ході війни різко побільшало.
По-друге, ліквідувати (або як мінімум ускладнити) схеми, коли лікарські комісії виписували "липові" інвалідності і, таким чином, давали людям право від звільнення від військового обов'язку.
Розбиралися, що чекає на українців з інвалідністю у світлі задуманих урядом змін.
План щодо інвалідів
Про велику реформу в системі медико-соціальної експертизи уряд заявив ще навесні.
У травні цього року розпорядженням Каміну № 483-р було затверджено План заходів щодо зміни оцінки потреб для "осіб з обмеженнями повсякденного функціонування" та реформування проведення медико-соціальної експертизи.
Перелік цих заходів досить великий, і включає, наприклад, вивчення міжнародного досвіду та законодавства з теми роботи з людьми з тими чи іншими тяжкими захворюваннями, створення робочої групи з розробки нової методології з людей з інвалідністю, їх реабілітації, перерозподіл функцій медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) та його реформування тощо.
МСЕК і до війни вважалися однією з найкорумпованіших ланок вітчизняної системи охорони здоров'я. На інвалідність в Україні давно діяла "такса" - від 200-300 до кількох тисяч доларів, залежно від того, чи має "претендент" взагалі на неї право.
Але з початку війни медико-соціальні експертні комісії взагалі "злетіли з котушок".
Багато з них поставили продаж "білих" квитків по 10-15 тисяч доларів на потік. "Тому настрій такий, що медико-соціальні комісії взагалі хочуть ліквідувати", - говорить Мірошниченко.
Як випливає з розпорядження Кабміну №483-р, реформування системи інвалідності включатиме:
- перехід від поняття "інвалідність" до поняття "обмеження повсякденного функціонування"
- перехід від медичного підходу до "біопсихосоціального" Тобто, братимуть до уваги не лише фізичний, а й моральний стан людини, та її готовність адаптуватися до "нового життя"
- визначення моменту, коли особа з "обмеженою функціональністю" має набувати права на отримання послуг - реабілітацію, соціальні послуги, виплати, працевлаштування
- формування системи, коли послуги надаються у момент, щоб запобігти "стійкого обмеження функціонування". Іншими словами, людині, яка втратила кінцівки, відразу допоможуть поставити протез, щоб вона не сів у інвалідне крісло.
- перерозподіл функцій МСЕК з метою їхнього розформування, перегляд причин для проведення спеціальних експертиз, скасування частини експертиз.
У плані є також розробка законопроекту про нові підходи до оцінки "обмеження функціональності" - його МОЗ, Мінсоцполітики, Мінекономіки та інші відомства мали подати вже до 1 вересня.
Інвалідів поставлять на ноги, МСЕК – розженуть
Втім, станом на 7 жовтня є лише анонс від міністра охорони здоров'я Віктора Ляшка, в якому той наголосив на основних нововведеннях:
1. Відмова від поняття "інвалідність" та заміна його "оцінкою втрати функціональності"
2. Зміна підходів до оцінки "втрати функціональності". Україна орієнтуватиметься на Міжнародну класифікацію обмежень функціональності, затверджену ВООЗ.
3. Максимальна реабілітація людей та повернення їх у "економічний стан", тобто на роботу Тобто, як видно, глава МОЗ поки що озвучив не так багато подробиць
План від Кабміну більш змістовний. У ньому зазначено, що на першому етапі в Україні запроваджуватиметься нова система реабілітації (індивідуальні реабілітаційні послуги, впровадження електронного документообігу та ін.). Даватиме рекомендації щодо реабілітації якась "міждисциплінарна команда", а орієнтуватиметься вона на Міжнародну класифікацію функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров'я.
Все це має стартувати вже цього року.
Другий етап реформи розпочнеться у міру підготовки законодавчої бази, але не пізніше 1 січня 2025 року
Він передбачає:
1. Впровадження інструментів щодо оцінки втрати функціональності у медичної, соціальної, освітньої, економічної сферах. "Тобто будуть по-новому визначати не лише медичний статус людини, а й особливості її навчання, працевлаштування, отримання допомоги тощо", - пояснив "Країні" голова Конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко.
2. Обмін інформацією між держорганами щодо надання послуг таким людям
3. Зміна підходу щодо виплат - відмова від допомоги по групах інвалідності та перехід на "оцінку потреб залежно від наявності стійкого обмеження функціонування". "Таке формулювання означає, що платитимуть тільки тим, кого зараз називають важкими інвалідами, це третя група. А решта двох груп - перша і друга - можуть і зовсім злетіти з допомоги", - припустив голова адвокатського об'єднання "Кравець і партнери" Ростислав Кравець..
4. Ліквідація МСЕК, передача їх функцій "іншим інституціям" (яким саме – не вказано) або автоматизація. "Повноваження МСЕК можуть передати, наприклад, "Гірпромнагляду" Держслужбі із захисту прав споживачів або створити нову структуру", - каже Мірошниченко.
"Економія на виплатах та нюанси щодо мобілізації"
Що означає масштабна реформа за системою інвалідності, і чому влада починає її саме зараз, коли в країні йде війна?
"По-перше, українське законодавство на цю тему вже застаріло. Наприклад, у КЗпП прописано, що роботодавці повинні приймати на роботу людей з інвалідністю навіть без випробувального терміну. Їх також дуже складно звільнити, а це додаткове навантаження для підприємств. По-друге, у нас вже близько 3 млн інвалідів, з них працевлаштовано лише близько 430 тисяч, і всі претендують на виплати від держави, але війна ще не закінчилася, і, на жаль, армія людей з інвалідністю тільки зростатиме. навантаження, і, зважаючи на все, влада спробує змінити ідеологію виплат", — каже Мірошниченко.
Нагадаємо: виплати за інвалідністю в Україні становлять: для першої групи — 100% від пенсії, яку людина мала б за віком (у прив'язці до її зарплати до отримання інвалідності), для другої групи — 90%, для третьої – 50%. При цьому претендувати на такі виплати людина може вже за наявності страхового стажу від одного року. Якщо стажу немає, то призначається соціальна допомога у розмірі прожиткового мінімуму. Середня пенсія в Україні зараз близько 5300 гривень, тобто виплати 3 млн інвалідів – це близько 15,9 млрд гривень на рік. І в міру збільшення кількості інвалідів ця, і так величезна сума, зросте ще більше.
"Зараз виплати прив'язані до групи інвалідності. Дають її за списком захворювань, без урахування того, як конкретна людина почувається, чи може вона працювати і т.д. Нова схема передбачає диференційований підхід - якщо ти "на ходу" і можеш заробляти, то тобі не стануть платити стільки ж, скільки людині зі схожою патологією, але в більш тяжкому стані.Розрахунок на те, що людину за рахунок реабілітації спробують швидко повернути в дію.Приміром, якщо інваліду без ноги поставити протез, то його "втрату функціональності" можуть оцінити як не таку вже велику і заявити, що він може працювати в офісі. А зараз із такою патологією дають серйозну групу інвалідності та, відповідно, пенсію", - каже голова Економічного дискусійного клубу Олег Пендзін.
На думку Кравця, після зміни законодавчої бази, в Україні можуть порушити питання про "перевірку" всіх інвалідів. І не факт, що багатьом із них не уріжуть виплати з інвалідності. Крім того, можуть переглянути критерії щодо мобілізації людей з "обмеженою функціональністю", - вважає він.
"Думаю, що всі ці реформи затіяні, щоб заощадити на виплатах та розширити списки придатних для мобілізації", - підсумував Кравець.
