Аналізуємо підсумки 930-го дня війни в Україні.
Ситуація на фронті
Сьогодні російські військові паблики написали про серію контратак армії РФ у Курській області. Зокрема, стверджується, що росіяни змогли відкинути ЗСУ від Коренево, а також про початок боїв за контрольовані ЗСУ села Снагость та Апанасівка. Два останні села відіграють важливу роль. Контролюючи їх, а також низку інших населених пунктів на південний схід від річки Сейм, ЗСУ фактично "затиснули" угруповання російських військ у Глушківському районі між кордоном та річкою Сейм (за переправами, через які українські війська регулярно завдають ударів). Якщо росіяни відтіснять ЗСУ на південний схід від річки, це дозволить їм постачати підрозділи у Глушківському районі по суші, що покращить логістику.
Втім, поки що будь-яких об'єктивних підтверджень просування російських військ у Курській області немає. Українські джерела цього також не підтверджували та не коментували.
До ситуації інших фронтах.
Російські війська відновили наступ у бік Покровська. Про це зі вчорашнього вечора почали повідомляти українські військові. Вони заявили, що росіяни атакували на захід від нещодавно захопленої Новогродівки та зайшли на околиці села Лисівка.
Пізніше це підтвердив військовий паблік Deep State.
Зазначимо, що раніше українська влада, а також деякі західні ЗМІ заявляли про стабілізацію ситуації на Покровському напрямку, але багато українських військових з такою оцінкою були не згодні.
На південному фланзі свого Покровського наступу російські війська вибили ЗСУ з частини позицій на північному краю міста Красногорівки - за версією Deep State.
При цьому російська міноборона сьогодні заявила про повне захоплення міста. Як і села Галицинівка на північ від Красногорівки.
Погіршується становище ЗСУ в районі Вугледару - там росіяни просунулися на південь від нещодавно захопленого Водяного, підходячи до Вугледару з північного сходу.
Російські паблики пишуть при цьому про захоплення шахти "Південнодонбаська-1" між Водяним та Вугледаром та показали вивішування свого прапора над її головним корпусом. Також повідомляється про початок штурму шахти "Південнодонбаська-3" на захід від Водяного, дорогою до села Богоявленка, через яке постачається Вугледар.
Ми вже розповідали, що зараз місто "підвішене" на трасу через Богоявленку - решту великих шляхів блоковано. У разі перерізання цієї дороги можна буде говорити про оточення Вугледара.
Продовжує "хитатися" ситуація в районі Нью-Йорка.
У "народній міліції ДНР" вчора заявили, що російські війська контролюють фенольний завод у селищі. Раніше про звільнення підприємства і, загалом, про контратаки в Нью-Йорку повідомляв "Азов" та українські паблики.
У "ДНР" після цього показали відео із російським прапором на території заводу. Але коли воно було знято – достеменно невідомо.
При цьому українські військові повідомляють, що росіяни вчора відновили атаки з Нью-Йорка на північ у напрямку Нелипівки. Про це написав боєць "Айдара" Станіслав Бунятов. "Техніка виконує роль первинної вогневої підтримки та висадки десанту", - повідомляє він.
Наліт на Підмосков'ї
ЗСУ вночі провели масовану атаку безпілотниками по Московській та інших областях РФ.
Під Москвою закрили аеропорти Внуково, Домодєдово та Жуковський. У Раменському під Москвою безпілотник потрапив багатоповерхівкою, загинула жінка, п'ятеро людей постраждали, вигоріли два поверхи.
Дрони також атакували аеродром Жуковський (на його смузі гасили уламки), а також міста Коломну та Каширу.
У Брянській області повідомили про збиття 59 дронів, також їх збивали у Тульській та Калузькій областях. Під Тулою, як заявляється, уламки БПЛА впали на об'єкт паливо-енергетичного комплексу, але "технологічний процес не порушений".
Також російська влада закривала аеропорт Казані. Всього за ніч знищено 144 українські БПЛА, заявили в міноборони РФ. При цьому про прильоти з якихось важливих об'єктів інформації немає ні з російської, ні з української сторони.
Україну вночі атакували "Шахедами" - ЗСУ збили 38 із 46. Також були удари "Іскандером" із Криму та протирадіолокаційною ракетою Х-31П з боку Чорного моря.
ППО працювала у Вінницькій, Київській, Чернігівській, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській, Херсонській, Черкаській, Сумській, Дніпропетровській, Харківській, Запорізькій та Полтавській областях.
В Уманському районі "Шахедамі" пошкоджено інфраструктурний об'єкт, повідомляє Черкаська ОВА. Двоє людей отримали поранення.
Лід по "дальнобою" рушив?
У США сьогодні розпочали активне "прогрів" теми надання Україні дозволу на удари по Росії західними ракетами.
Стало відомо, що у п'ятницю Байден обговорить це питання із прем'єром Британії Стармером. Суть їхньої майбутньої дискусії описав держсекретар США Блінкен.
"Необхідно запитувати, чи можуть українці використати ефективно далекобійну зброю. Іноді для цього необхідні тренування, які ми й проводили. Чи є у них можливість підтримувати це? Це те, над чим ми працювали. Чи є це частиною ефективної стратегії? Ми прислухатимемося до нашим українським партнерам. Ми обидва звітуватимемо перед прем'єр-міністром і перед президентом Байденом найближчим часом.
Напередодні цієї зустрічі Байдена зі Страмером глави МЗС США та Британії приїдуть до Києва.
За версією журналістки видання Axios Джулігрейс Бруфке – щоб озвучити дозвіл на далекобійні удари по РФ.
Кореспондент каже, що таку інформацію їй повідомив голова Палати представників із закордонних справ Майкл Маккол. "Я розмовляла з Блінкеном два дні тому, і він їде зі своїм колегою з Великобританії до Києва, щоб по суті сказати їм, що вони дозволять їм [завдати удару Росії за допомогою ATACMS]", - наводить слова Маккола журналістка.
Виходячи з цих заяв та публікацій - а також з досвіду попередніх таких кампаній, наприклад, з передачі літаків чи танків - ймовірність того, що США в тій чи іншій формі знімуть свою заборону дуже висока. Або принаймні вище, ніж раніше.
Хоча ще минулого тижня Вашингтон кілька разів заявляв, що сенсу у дозволі на удари він не бачить. А тепер раптом така різка зміна. Що сталося?
У США просувають лінію, що ситуація змінилася через початок постачання до Росії іранських балістичних ракет. І хоча офіційно так прямо на офіційному рівні не йдеться, подібні ув'язки вже звучать у великих американських медіа.
Bloomberg пише, що позиція Вашингтона щодо далекобійних ударів змінилася через постачання Ірану балістичних ракет.
Видання наводить слова Блінкена, який підтвердив, що Іран передав РФ партію своїх ракет Fath-360 і заявив, що тепер Вашингтон та Лондон "розглянуть і вислухають" прохання України зняти обмеження.
У той же час, нагадаємо, що Іран, а також Північна Корея і раніше постачали зброю Росії. У тому числі і ракети, і ударні безпілотники дальнього радіусу дії. Однак досі це не призводило до зміни позиції Вашингтона щодо ударів по РФ.
При цьому є інший фактор. "Дальнобійна" тема раптово зрушила з мертвої точки відразу після інформації, що з'явилася вчора, про мирний план Шольца, який передбачає якнайшвидше припинення війни по лінії фронту. І від позиції канцлера Німеччини, враховуючи вагу ФРН у західному світі, просто відмахнутися, як у випадку з Орбаном чи Фіцо, не вийде. Тим більше, що паралельно зросла дипломатична активність у цьому напрямі від країн глобального Півдня.
Ми вчора писали, що глобальна "партія війни" спробує торпедувати всі ці мирні ініціативи у самому зародку. І надання дозволу на удари "дальнобоєм" по РФ (якщо воно буде дано) саме це завдання і виконує.
Невідомо, чи буде готова Росія у відповідь реалізувати на практиці свої погрози атакувати військові об'єкти західних країн (хоча ймовірність прямого зіткнення НАТО і РФ загалом зросте), але те, що за спробами розпочати переговорний процес для закінчення війни буде завдано дуже сильного удару - очевидно.
Це і є метою глобальної "партії війни" в Україні, Росії та Заході.
Тому те, яке рішення, за підсумком, ухвалить Вашингтон щодо далекобійних ракет серйозно вплине на перебіг подій найближчим часом.
"Захід сонця Європи" після виборів у США
Поки допомога Україні триває, але стратегічно Америка йтиме з Європи, і НАТО втрачатиме свою вагу. Такий прогноз оприлюднює оглядач Bloomberg Андреас Клут.
За його словами, США покинуть Європу незалежно від того, хто переможе на виборах - Харріс чи Трамп. Усі сценарії виходу з Європи "негарні", каже автор за підсумками спілкування з американськими експертами. "Питання про розрив стоїть так: чи не станеться воно, а коли і як воно станеться".
На думку Клута, геополітичний розлом між Сполученими Штатами та Європою поглиблюється. Основна причина - в умовах постійних бюджетних криз і держборгу США, що росте, стає складніше контролювати різні регіони світу. І доводиться розставляти пріоритети.
"Починаючи з президента Барака Обами, американські лідери прагнуть "повороту" у бік Індо-Тихоокеанського регіону, де, на їхню думку, перебувають важливіші геополітичні загрози та основні стратегічні інтереси — насамперед навколо Китаю", - йдеться у статті.
Трамп може у разі перемоги вивести американські війська з Німеччини, як він обіцяв, і взагалі вийти з НАТО. Але і Камала Харріс оточена радниками, "які дистанціювалися від повоєнного кредо гегемоністського інтернаціоналізму". Тому у разі перемоги Камали все одно буде "стриманість" щодо Європи (хоч і не ізоляціонізм рівня Трампу).
Експерти у Стімсонівському центрі Вашингтона, які аналізують сценарії майбутніх взаємин США та Європи, кажуть, що Харріс на словах підтвердила б свою відданість Європі. "Але, як і Трамп, вона може бути змушена залишити континент через непередбачені обставини", - прогнозують аналітики.
"Це може статися швидко: наприклад, якщо Китай вторгнеться на Тайвань, в Азії почнеться велика війна, і США доведеться відразу перекинути в Тихий океан солдатів, зброю, боєприпаси, кораблі, літаки і все інше. Або повільно: у США може вибухнути фінансовий криза, яка змушує Вашингтон економити на своїх військах за кордоном; якщо пріоритетом залишиться Азія, то скорочення вдарять по Європі і поступово призведуть до "спустошення" НАТО.
Якщо ж переможе Трамп і проведе "жахливий для Європи" швидке виведення військ, то північні та східні країни континенту спробують укласти із США двосторонні угоди про безпеку. Найімовірніший кандидат – Польща.
Але торги за право стати військовим партнером США "поставить під удар залишки НАТО та Європейського союзу".
"І без того роздроблені ці континентальні інститути розпадуться на безліч міні-альянсів і середніх армій, кожна з яких буде по-своєму слабка і не зможе координувати свої дії з іншими. У Кремлі відкриватимуть пляшки з шампанським", - малює Клут сценарій після ймовірного приходу Трампа.
Але і "повільна руйнація трансатлантичного альянсу, спричинена американською фінансовою кризою (або чимось подібним), теж буде невесело". Автор вважає, що ЄС не зможе створити свою єдину армію - оскільки поступове погіршення ситуації сприйматиметься різними країнами Євросоюзу по-своєму.
"Португалія не так і боїться Кремля, а Естонія нічого не боїться так сильно, як Кремля", - пояснює Клут.
"Великі країни, такі як Німеччина, не будуть готові пожертвувати своєю роздутою системою соціального забезпечення заради військової готовності. Французи (і британці поза ЄС) говоритимуть жорстко, але не розкриватимуть свої власні (і невеликі) ядерні парасольки над своїми європейськими союзниками. Кремль насолоджуватиметься цим шоу і вичікуватиме час, як Наполеон свого часу спостерігав за розпадом Священної Римської імперії, перш ніж розпустити її", - йдеться у статті.
