Аналізуємо підсумки 947-го дня війни в Україні.
Ситуація на фронті
Українські військові повідомляють, що російські війська просунулися з боку Водяного на північ від Вугледару. Як пише боєць "Айдара" Станіслав Бунятов, атаки там продовжуються весь день. Мабуть, росіяни намагаються замкнути оточення довкола міста.
Російські паблики пишуть, що бої точаться вже в центральних кварталах Вугледару. Це підтверджує український боєць із позивним "Мучним". За його словами, з Вугледару на північ ще залишається ґрунтова дорога, але вона знаходиться під вогневим контролем росіян і прострілюється з обох боків.
На Курахівському напрямі основні битви розгорнулися за Цукуріно. Український офіцер із позивним "Алекс" заявив, що у противника там є просування.
"Противник продовжує штурмові дії із залученням броньованої техніки та піхоти, мають незначний успіх на північній околиці Цукуріно, ворог закріпився у посадках біля залізничної колії, також невелика група зайшла до самого Цукуріно з південного боку", - повідомив Алекс.
"Втрата цього населеного пункту може призвести до суттєвих проблем на північ від Курахового", - додає Мучний.
До обстрілу. Сьогодні вранці РФ завдала ракетного удару по управлінню поліції Кривого Рогу. Будівля як мінімум наполовину зруйнована, розбір завалів продовжується досі. Повідомляють про трьох загиблих.
Також ближче до вечора Росія запустила "Кинджали" по Хмельницькій області, де регулярно піддається атакам аеродром у Старокостянтинові - найбільш імовірній базі зберігання винищувачів F-16. Результати атаки невідомі. Але вибухи в районі Старокостянтинова лунали.
Фактор Трампа
Сьогодні закінчується візит українського президента до Америки - йому залишилося ще зустрітися з Дональдом Трампом. Вчора він зустрівся з Джо Байденом та Камалою Харріс.
Зустріч із Трампом, яку у республіканця спершу скасували після скандальної поїздки Зеленського на батьківщину Байдена до Пенсільванії - пізніше вдалося організувати. Зеленський написав Трампу листа, де попросив його прийняти. Той опублікував листа і запросив українського президента до свого нью-йорського офісу ("вежу Трампа").
Нагадаємо, раніше українська влада, за даними Time, погоджувалась зустрічатися з республіканцем лише на нейтральній території - щоб не підігравати його передвиборчій кампанії. Але після пенсільванської історії, де мимоволі чи мимоволі підіграли демократам – концепція змінилася.
Трамп напередодні закликав Україну укласти "угоду" та закінчити війну. Напередодні зустрічі із Зеленським він також заявив, що говорити із президентом України буде про мир.
Після прибуття Зеленського Трамп заявив журналістам, що знайде "добре" рішення і для України, і для Росії ще до інавгурації.
Зеленський сказав, що у них "спільний погляд на те, що війна має закінчитися, Путін не може перемогти, а Україна повинна перемогти". Президент України сказав, що хоче обговорити із Трампом свій "план перемоги".
Трамп потім сказав, що Зеленський "проходить через неймовірні випробування". "Ми обговоримо це та подивимося, до чого зможемо прийти", – додав республіканець.
При цьому він закликав до переговорів між Україною та Росією, заявивши, що для танго потрібні двоє.
Поки що результати зустрічі, яка буде закритою від преси, невідомі. Але, як бачимо, на Банковій вирішили все ж таки добитися переговорів з Трампом - незважаючи на різке охолодження відносин з республіканцями після візиту до Пенсільванії.
У Києві не відкидають, що Трамп може перемогти на виборах президента. Крім того, на Банковій намагаються заручитися підтримкою республіканців, які контролюють Палату представників Конгресу, у будь-якому разі – оскільки від них залежить виділення Україні нових сум.
Наразі звернуло увагу видання New York Times. Воно випустило статтю під назвою "Зірка Зеленського тьмяніє на Капітолійському пагорбі".
"У міру затягування війни проти Росії його (Зеленського – Ред.) вплив у Вашингтоні помітно слабшає, що може мати серйозні наслідки для майбутньої військової допомоги Україні з боку США", - йдеться у статті.
Видання порівнює попередні візити українського президента, якого "зустрічали переповнені зали та бурхливі овації". "Його прийом цього четверга був набагато скромнішим: кілька десятків законодавців зустрілися з ним за зачиненими дверима, а спікер Палати представників відмовився від зустрічі", - пише NYT.
Видання також нагадує, що у республіканських колах візит Зеленського викликав невдоволення. Українського президента звинуватили "у фаворитизмі щодо демократів та адміністрації Байдена під час передвиборчої кампанії". Це "нагадає про труднощі, з якими може зіткнутися Зеленський, якщо республіканці повністю візьмуть під контроль Конгрес або якщо Дональд Трамп, противник озброєння України, переможе на виборах".
Дві перешкоди для "дальнобою"
Але один із головних підсумків поїздки Зеленського – це відсутність рішення щодо зняття заборони на удари по Росії західними далекобійними ракетами.
На це рішення Київ дуже розраховував, і судячи з тональності західної преси, варіант зняти цю заборону реально був на столі. Але за підсумком жодних заяв про дозвіл "дальнобою" не було.
Причин тут може бути дві.
Перша – військова недоцільність при надто високих ризиках ескалації. Такого висновку, за даними New York Times, дійшла пазведка США. Розвідники заявляють, що дозвіл України на "дальнобій" може спровокувати "жорстку відповідь" Росії.
На думку розвідслужб, Росія, ймовірно, відповість "жорсткішими діями проти США та їхніх союзників, можливо, із застосуванням смертоносних атак, якщо буде надано дозвіл використовувати ракети, що поставляються США, Великобританією і Францією для ударів углиб Росії". Окрім атак на європейські та американські військові бази, Росія може розгорнути низку диверсій на об'єктах у країнах Заходу, побоюються у розвідці.
При цьому ставиться під сумнів, що далекобійні ракети можуть суттєво вплинути на перебіг конфлікту - у Києва обмежена кількість таких озброєнь, і неясно, скільки західні союзники зможуть надати. Та й після перших ударів Росія, швидше за все, перемістить свої склади та командні пости за межі досяжності ракет.
Тому у рішенні надати "дальнобій" є "високі ризики та невизначені вигоди".
"Ці висновки частково пояснюють, чому Байдену важко ухвалити рішення, і демонструють внутрішній тиск, який змушує його відмовити Зеленському. Представники США, які побажали залишитися анонімними, заявили, що поки неясно, яке рішення ухвалить Байден", - йдеться у статті.
Щоправда, у цих викладках не згадувалося те, що Росія напередодні зустрічі Зеленського з Байденом посилила свою ядерну доктрину. І додала туди можливість ядерного удару країнам, які допомагають неядерній країні (читай: Україні) атакувати територію РФ.
Але очевидно, що це не могло не зіграти своєї ролі в розрахунках Білого дому.
Другою частиною пояснення може бути фактор Трамп.
Республіканець і без того жорстко критикує Байдена та Харріс за "провокацію третьої світової війни" через Україну. А якби Росія якось жорстко відповіла на удари по своїй території західною зброєю або, як мінімум, заявила б про таку можливість, то ситуація справді стала б загрозливою у глобальному масштабі. Що могло б надати перевагу Трампу з його антивоєнною риторикою. Бо охочих розпочинати глобальну війну (із загрозою переходу в ядерну) через Україну серед американців, м'яко кажучи, небагато.
Звичайно, не можна виключати, що рішення щодо "дальнобою" може бути прийняте негласно і реалізуватися в той момент, який на Заході вважатимуть відповідним. Наприклад, у разі перемоги Харріс на виборах у США. Поки що ніяких відомостей про це немає, але ми раніше припускали, що ухвалення рішення щодо далекобою можуть відкласти на якийсь час після виборів у США, щоб не давати додаткових аргументів Трампу в його передвиборчій кампанії.
Також, можливо, що рішення про далекобій ще обговорюватиметься на зустрічі в Німеччині 12 жовтня, куди приїде Байден і куди запрошений Зеленський. І, ймовірно, на той час, президента США все ж таки спробують переконати в тому, щоб дати дозвіл.
Принаймні, видання Politico пише, що щодо "дальнобою" до Білого дому ще тривають дискусії, і рішення все ще на розгляді.
Як ми вже писали, у цьому рішенні зацікавлені "партії війни" в Україні, на Заході та в Росії, щоб перевести війну на новий рівень ескалації та в зародку торпедувати будь-які мирні ініціативи щодо її припинення. Тому, швидше за все, тиск з їхнього боку триватиме. Ймовірно, щоб будуть і деякі дії, щоб підштовхнути Байдена до рішення дозволити " далекобій ".
Але чи спрацює це – невідомо.
Поки що можна констатувати проміжний результат - Захід, незважаючи на зусилля "партії війни", не готовий йти на різке військове загострення з Росією. Воно загрожує вийти за межі України та втягнути НАТО у прямий конфлікт із РФ.
І ці ризики, судячи з оцінок західних спецслужб, що з'являються в ЗМІ, поки не переважують вигод від застосування "дальнобою".
Українські ж аргументи, що Москва блефує і не наважиться реалізувати свої погрози, як бачимо, поки що не спрацювали. Американська розвідка, яка передбачила російське вторгнення в 2022 році, мабуть, усвідомлює, чи може Москва реально щось зробити або тільки блефує.
При цьому в цілому візит Зеленського до США виявився вкрай показовим.
Напередодні команда президента України подавала його як «історичний» та «переломний».
Як заявлялося, у Вашингтоні Зеленський має подати Байдену і затвердити у нього «план перемоги», а також домогтися дозволу на застосування «дальнобою» територією РФ.
За підсумками, дозвіл на «дальнобій» не дали, а про «план перемоги» західні ЗМІ, з посиланням на американських чиновників, відгукнулися дуже скептично. І навіть в офіційному коментарі Білий дім висловився з приводу плану без особливого ентузіазму, назвавши його «набором ініціатив», який ще належить вивчити та обговорити.
Щоправда, США оголосили про виділення Україні майже 7 млрд доларів, проте це результат не нинішньої поїздки Зеленського, а реалізація вже ухвалених Вашингтоном рішень, оголошення яких вирішили приурочити до візиту.
Крім того, що ще гірше для Зеленського, у західних ЗМІ пішла серія публікацій із сигналами про розчарування в ньому з боку західних лідерів та необхідність зміни стратегії по війні.
На цю тему вийшли статті, зокрема, у Нью-Йорк Таймс, про який ми писали вище, та до Економіста, про який ми розповідали вчора.
У матеріалі Економіст прямо пишуть про недосяжність мети виходу на кордони 1991 року і закликають визначити як головне більш реалістичне завдання - домогтися стабілізації фронту, зупинити по його лінії війну і далі будувати «процвітаючу демократичну державу», що і буде, насправді, перемогою для України.
Це суперечить «формулі світу» Зеленського, яка передбачає повернення територій у межах 1991 року. Формально нинішня влада США (на відміну від Трампа) цю формулу підтримує, але, як бачимо, у ЗМІ ідея «зміни концепції» звучить дедалі голосніше. Більше того, за неофіційною інформацією, з позицією зупинки війни по лінії фронту солідарна й низка західних лідерів, включаючи Шольца.
Можлива причина цього - глухий кут, в який зайшла колишня стратегія Заходу щодо війни в Україні: завдати розгромної військової поразки РФ силами ЗСУ без прямого втручання військ НАТО і без ескалації у відносинах з Росією. Ситуація на фронті для України тяжка. Чи почнуться у Росії деякі внутрішні потрясіння (на що сподівалися початку вторгнення) і коли - незрозуміло.
Тому тепер Захід стоїть перед стратегічним вибором. Чи йти на ескалацію, охоче, в перспективі, безпосередньо вступити у війну з РФ (і поки що така готовність у країн НАТО ніяк не проглядається). Продовжувати нинішню стратегію довгої війни в надії, що рано чи пізно Росія все-таки впаде під тягарем проблем військового часу (але чи станеться це - невідомо, так само як і незрозуміло - чи не погіршиться ще більше становище України). Або зупиняти війну лінією фронту.
12 жовтня Байден їде до Німеччини, де зустрінеться із Шольцем та Зеленським. Не виключено, що там і обговорюватимуться ці стратегічні питання.
Паралельно йде й інший процес – активізували свої зусилля щодо якнайшвидшого закінчення війни країни Глобального півдня.
"Друзі світу" та план глобального Півдня
Сьогодні Китай заявив, що він та країни "глобального Півдня" створюють міжнародну групу після завершення війни в Україні. Він називатиметься "Друзі світу", повідомив глава МЗС КНР Ван І.
Заява прозвучала на зустрічі китайського міністра з радником президента Бразилії Селсу Аморімом, який раніше також висловлював ідею створити подібний формат.
За словами Ван І, "Друзі світу" – це не закриті групи, а відкриті платформи.
"Замість конкуренції ми прагнемо інклюзивного діалогу. "Друзі світу" були народжені для миру, і міжнародне співтовариство має їх вітати. "Друзі світу" покликані дати об'єктивний та раціональний голос і відіграватимуть конструктивну роль у політичному врегулюванні українського питання", - йдеться в заяві МЗС Китаю.
Раніше про існування китайського плану, який Пекін просуває серед країн глобального Півдня, заявили українські дипломати в ООН (хоча вони такі ініціативи розкритикували). Сьогодні стало відомо, що до ініціативи Пекіна приєднається Мексика.
Тобто під час візиту Зеленського на Генасамблею ООН активізували свої зусилля щодо якнайшвидшого закінчення війни країни Глобального півдня. За даними медіа, їхній мирний план передбачає зупинку війни по лінії фронту і він може бути представлений на саміті БРІКС у Казані в 20-х числах жовтня. І якщо такий план підтримає РФ, то ситуація значно зміниться.
Це посилить позиції тих сил у країнах, які виступають за зупинку війни. І, якщо їм вдасться переконати в цьому ж лідерів провідних західних країн, шлях до закінчення бойових дій може виявитися не таким довгим, як зараз здається.
Безперечно, такий варіант далеко не гарантований. "Партії війни" в Україні, на Заході та в Росії, напевно, спробують зірвати в зародку будь-які домовленості (і раніше це майже завжди у них виходило).
Однак, після візиту Зеленського до США і не прийнятого рішення про далекобійні удари по РФ (хоча питання дозволу на удари з порядку денного остаточно не знято), ймовірність зупинки війни зросла. І в цьому плані візит справді може стати "переломним" моментом, хоч і не в тому сенсі, який спочатку мали на увазі на Банковій, де сподівалися привезти до Києва дозвіл на "дальньбою".
