Аналізуємо підсумки 951 дня війни в Україні.
Ситуація на фронті
Вчора російські війська прорвалися до Вугледару із західного боку. А сьогодні паблік Deep State зафіксував, що більшість міста була захоплена - з невеликою ділянкою в "сірій зоні".
Російські військові паблики пишуть про повне захоплення Вугледара, публікуючи відео із присутністю росіян у різних частинах міста.
Україна цього не підтверджувала. Військовий ЗСУ Станіслав Бунятов повідомляє, що українські війська залишаються у північно-східній частині міста.
При цьому він додає, що "частина наших хлопців планово відійшли з зайнятих ворогом позицій для недопущення оточення".
Водночас, за даними британської The Telegraph, сотні українських військових опинилися в Вугледарі "у пастці", оскільки шляхи евакуації з міста відрізані, а запаси продовольства, боєприпасів та палива вже закінчуються.
Виходячи з усієї цієї інформації, Вугледар справді перебуває на межі падіння або вже навіть повністю захоплений армією РФ.
Одночасно, судячи з карти Deep State, російські війська просунулися з південного сходу до Богоявлення - села, через яке проходить "дорога життя" до Вугледару. І куди, у разі залишення міста, може вийти його гарнізон.
До Богоявлення залишилося менше трьох кілометрів.
На Курахівському напрямку у російських військ великі поступи навколо Цукуріно - одного з ключових населених пунктів для оборони Гірника та Селідово.
На карті Deep State відбито захід росіян у південні частини Цукуріно. Вчора також українські військові повідомляли про вхід до селища з півночі.
До обстрілу. Під удар зранку потрапив центральний ринок Херсона – там загинуло семеро людей.
Вдень авіабомба знову вразила Запоріжжя, куди КАБив стали прилітати практично щодня - відколи росіяни модифікували КАБи і "навчили" їх бити на відстань до 80 кілометрів.
Після чергового прильоту по багатоповерхівці поранено вже понад 20 людей.
Раніше у Запоріжжі також страждав житловий сектор. Але, згідно з інформацією, що публікувалася пізніше, цілями попередніх ударів були завод "Мотор Січ" та залізнична станція.
Росія тим часом наростила виробництво "Шахедів". Вересень став першим місяцем за всю війну, коли росіяни щодня атакували територію України цими дронами, пише АрміяInform з посиланням на дані ЗСУ.
За цей період армія РФ випустила по Україні 1339 ударних дрона. З них, як стверджується, збили 1107, ще деяку частину придушили засобами РЕБ. У середньому росіяни запускали по 44 "Шахеди" на день. Найбільше ударних БПЛА запустили 14 вересня – 72 штуки.
У середньому росіяни тепер можуть запускати щодня по 50 "Шахедів", заявив головний редактор Defense Express Олег Катков. За його словами, РФ розгорнула масштабне виробництво, причому заводи знаходяться на територіях за Уралом, які недоступні для ракет, які є у розпорядженні ЗСУ.
"Дальнобій" дадуть після виборів?
Сьогодні на Заході почали обговорювати, що США можуть дозволити Україні "дальнобій" наприкінці осені. А саме – після американських президентських виборів, повідомило Associated Press з посиланням на джерела.
"Байден дуже обережний, щоб дати цей дозвіл до виборів. Але як тільки вибори закінчаться, він може це зробити", - сказав законодавець у комітеті із зовнішньої політики. За даними AP, це "надія, яку живлять багато українських чиновників".
Про це написала газета Washington Post. Проте згодом з обох публікацій цей уривок видалили.
У той же час "Країна" раніше вже писала, що, за однією з версій, дозвіл можуть надати після виборів.
Серед причин він повернувся до Києва без "дальнобою" - побоювання демократів дати великий пас Трампу напередодні американських виборів.
Республіканець і без того жорстко критикує Байдена та Харріс за "провокацію третьої світової війни" через Україну. А якби Росія якось жорстко відповіла на удари по своїй території західною зброєю або, як мінімум, заявила б про таку можливість, то ситуація справді стала б загрозливою у глобальному масштабі. Що могло б надати величезну перевагу Трампу з його антивоєнною риторикою. Бо охочих розпочинати глобальну війну (із загрозою переходу в ядерну) через Україну серед американців, м'яко кажучи, небагато.
Тобто якщо на виборах переможе Камала Харріс, то теоретично Байден може, вже не побоюючись критики з боку Трампа, змінити позицію щодо "дальнобою".
Втім, ми писали і про інші причини, з яких у Білому домі поки що утримуються від зняття заборони. А саме - відсутність "переломного" військового ефекту для поля бою за великих ризиків міжнародної ескалації (на тлі чого РФ уже посилила свою ядерну доктрину).
І який із цих факторів переважує в голові у Байдена – питання відкрите.
При цьому "партія війни" на Заході тисне на президента США, вимагаючи "жорстких" кроків по Росії, чий наступ на фронті поки що не вдається зупинити. Публікації на тему "давайте дамо дозвіл на далекобій" з'являються у західних ЗМІ регулярно.
Водночас є й інші статті.
Письменник і колумніст The Washington Post Девід Ігнатіус у колонці "Не варто недооцінювати ризики ескалації через Україну", пише, що критика на адресу Байдена з цього приводу "занадто поверхова".
За даними Ігнатіуса Байден ухилився від прохання президента України Володимира Зеленського використати американські ракети для ударів углиб Росії, бо небезпека ескалації конфлікту справді реальна.
Ігнатіус пише, що Байден "не бажає наражатися на ризик у відповідь заходів Росії".
"Ми не повинні хотіти, щоб у Білому домі була гаряча голова. Уникаючи ризику ескалації, Байден слідує порадам своїх радників з розвідки - і виконує обов'язок будь-якого президента щодо зниження загрози ядерної війни", - пише він.
Ігнатіус песимістично оцінює ситуацію в Україні.
"Відвідування Києва цього місяця змусило мене занепокоїтися, що виснажена Україна починає прогинатися під тяжкістю цього жахливого протистояння. Політична база Зеленського роздроблена, і війна на виснаження, що затягнулася, зруйнує Україну", - вважає він.
На думку автора, Білий дім має надати іншу допомогу Києву, але "удари ракетами дальнього радіусу дії – це червона лінія".
"Представники американської розвідки повідомили Байдену, що існує реальний ризик ескалації, за словами обізнаного американського чиновника", - пояснює Ігнатіус.
Ми вже писали, що дозвіл на удари далекобійними ракетами РФ активно проштовхує на Заході "партія війни". У тому числі й з метою максимально утруднити будь-які переговори про припинення війни та у зародку торпедувати мирні ініціативи, які зараз висловлюють різні країни.
Але оскільки дозволу поки не надано, то обговорення варіантів мирного врегулювання та закінчення бойових дій в Україні зараз активізувалося.
НАТО в обмін на території
На тлі стратегічного глухого кута по Україні на Заході почали знову обговорювати формулу закінчення війни - закінчити війну по лінії фронту, залишаючи під контролем Росії захоплені території. А решту території України прийняти в НАТО для недопущення нового російського нападу.
Нещодавно статтю про це написав журнал The Economist.
А вчора генсек НАТО Столтенберг, який йде з посади, припустив, що Україна може бути прийнята в Альянс тільки з підконтрольними територіями. І це може стати інструментом закінчення війни.
За його словами, членство частини територій "може бути способом гарантувати, що коли між Росією та Україною буде досягнуто якоїсь угоди, на цьому це припиниться". Якщо за підсумками війни з'являться домовленості "про новий порядок, то, звичайно, треба зробити так, щоб війна на цьому справді припинилася". На думку Столтенберга, "членство в НАТО може стати засобом забезпечення міцного миру для України".
Ідея ж про вступ до НАТО всієї України за межі 1991 року - тобто після повної перемоги над РФ та її виходу з усіх захоплених територій - може, на думку Солтенберга, лише пролонгувати війну.
"Якщо ми говоримо, що єдиний спосіб для України стати членом - це припинення війни та повний контроль над усією українською територією, тоді ми даємо президенту Путіну всі стимули просто знайти спосіб продовжувати війну", - заявив Столтенберг в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна".
Financial Times сьогодні випустило великий матеріал, де йдеться про те, що ідею "НАТО в обмін на території" підняли самі українці - а саме, міністр закордонних справ Андрій Сибіга під час візиту до США. Заявляється, що він обговорював із західними колегами можливість завершення війни лінією фронту.
"У країнах Заходу наголошують на великій відкритості з боку українських чиновників для обговорення можливості погодження угоди про припинення вогню, навіть коли російські війська залишаються на їхній території", - пише видання.
Зазначається, що у Сібіги "прагматичніша позиція щодо можливості переговорів за принципом "земля в обмін на безпеку", ніж була у Кулеби, при якому навіть дискусія на цю тему була заборонена.
"Ми все більш відкрито говоримо про те, як це закінчиться і від чого Україні доведеться відмовитися, щоб отримати постійну мирну угоду. І це серйозна зміна порівняно з тим, що було ще півроку тому, коли подібні розмови були табу", - сказав один з дипломатів, які були присутні у Нью-Йорку.
Причому видання солідаризується з тим, що це слушний варіант закінчення війни, оскільки українське суспільство "виснажено", навіть військові на фронті хочуть переговорів з Росією.
Газета наводить думки воюючих українців, які вважають, що допомога Заходу є недостатньою, і з такими її обсягами "досить важко уявити, що ми зможемо відкинути ворога назад до кордонів 1991 року". "Я зараз за переговори", - сказав один із укриських військових, з якими переговорила газета. Він боїться, що його син, також солдат, може провести більшу частину свого життя в боях, а його онук може успадкувати "нескінченний конфлікт".
Паралельно "довільна" система мобілізації викликає соціальну напруженість, пише Financial Times. На це накладається загроза залишитися взимку без світла та тепла. Що може схилити громадську думку на користь переговорів.
Але Зеленський вважає, що початок переговорів із РФ може призвести до соціальної нестабільності в Україні, заявив український урядовець. "Якщо ви вступите до будь-яких переговорів, це може стати спусковим гачком для соціальної нестабільності. Зеленський чудово це знає", - сказало джерело.
Нардеп Олександр Мережко (Слуга народу) каже, що в Україні "зростають вкрай праві", які "назвуть будь-які переговори з капітуляцією". На його думку, "праве крило становить небезпеку для демократії". FT додає, що багато націоналістів "озброєні та навчені боротися".
Опитування показують, що українці підтримують ідею переговорів, але, як і раніше, впевнені у повній перемозі та будуть "розчаровані" закінченням війни без виходу на кордони. Водночас прагнення виходу на кордони 1991 року поступово знижується, і суспільство може бути "відкрите до компромісу", якщо Україна набуде членства в НАТО.
"Для нас найголовніше - це гарантії безпеки. Справжні гарантії. Інакше це не покладе край війні, а лише спровокує нову", - каже український чиновник. "Земля в обмін на членство [в НАТО] - єдина гра, всі це знають. Ніхто не скаже цього вголос... але це єдина стратегія на столі", - каже один високопосадовець.
За даними західних експертів, на Заході, особливо в Білому домі, набирає популярності німецька модель, коли підконтрольна територія вступає до НАТО і чекає на можливість возз'єднання із захопленими землями.
Західний чиновник, поінформований про переговори Зеленського у Вашингтоні, повідомив, що є попередні ознаки того, що Байден може погодитись підвищити статус заявки України на членство в НАТО до того, як залишить свою посаду у січні.
Високопоставлений український чиновник, однак, каже, що тільки повноправного членства буде достатньо, щоб гарантувати безпеку України. "Навіть якщо ми отримаємо запрошення до НАТО, це нічого не означатиме. Це політичне рішення", - додає він.
При цьому він вважає, що Росія не погодиться на наше членство в НАТО.
МЗС України оскаржив інформацію Financial Times. "Інформація джерела Financial Times про обговорення міністром компромісів просто неправдива, і нам цікаво, хто взагалі зацікавлений у поширенні таких неправдивих наративів", – заявив речник відомства Георгій Тихий.
Він каже, що був присутній на кожній зустрічі міністра в Нью-Йорку, і "на жодній з них не було пропозицій, обговорень або навіть натяків на будь-які територіальні компроміси. Навпаки, позиція міністра непохитна, і він підкреслював її елементи за зачиненими дверима".. Не може бути жодних компромісів щодо суверенітету та територіальної цілісності України".
Проте, не можна не визнати, що на Заході ці компроміси почали активно обговорювати.
Нагадаємо, що формулу НАТО в обмін на території пропонували досить давно - і в Україні, і на Заході. Там за неї боролися відомі "відставники" - колишній генсек НАТО Расмуссен та екс-держсекретар Кіссінджер.
Головних проблем для України та Заходу у цій формулі дві.
Перша – небажання великої кількості країн Альянсу приймати Україну та навіть видавати їй такі обіцянки. Крім Угорщини чи Словаччини, які давно публічно проти прийому України, неформально проти цього висловлюються США та Німеччина.
Серед причин, якими ці країни можуть керуватися – небажання брати на себе зобов'язання воювати з РФ, а у найближчій перспективі – затягувати поточну війну. Оскільки офіційна мета Росії у ній – не допустити членства України в НАТО. І при видачі зараз будь-яких обіцянок щодо прийому Києва Захід сам собі звужує поле для майбутніх гіпотетичних переговорів із Москвою.
Друга проблема - навіть якщо рішення про прийняття частини України до НАТО буде ухвалено, щоб його реалізувати, доведеться розпочати переговори з РФ і спершу закінчувати війну в Україні. Якщо її не закінчити, прийняття України до Альянсу буде рівносильним прямому вступу Заходу до цього конфлікту, чого на Заході, очевидно, наразі не хочуть.
Не факт, що Росія розпочне ці переговори. Але якщо почне, то вимагатиме багато чого - як мінімум зняття санкцій та визнання за собою всіх захоплених територій. Оскільки для неї вступ України до НАТО – нехай і частковий – буде виглядати як провал публічних цілей війни.
Поки що мало що вказує на те, що Захід із цим погодиться. Тому на даний момент варіант "часткового" вступу України до Альянсу виглядає украй складним у реалізації.
Він може бути реалізований, якщо Росія зазнає значних поразок на фронті і точно розумітиме, що далі їй не просунутися - а продовження війни загрожує Москві суттєвими втратами. Але поки що таких обставин немає, і РФ навпаки володіє ініціативою на фронті. А Україна думає, як пережити зиму.
Проте певні сигнали із Заходу про те, що там готові на переговори з Москвою надходять. Наприклад, німецькі ЗМІ сьогодні написали, що канцлер Німеччини Шольц найближчим часом хоче організувати телефонну розмову з Путіним.
Мобілізація та кадрові перестановки в МО
В Україні пішла на спад мобілізація. Про це в інтерв'ю NV заявив секретар парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко ("Голос"). "Зараз у нас йде спад мобілізації, порівняно з тим, що ми мали", - заявив Костенко.
Він стверджує, що ситуація погіршилася порівняно з "місяцями" після ухвалення закону про посилення мобілізації навесні 2024 року.
Провину за зниження мобілізаційних темпів Костенко покладає на "уряд і верховного головнокомандувача" (тобто Зеленського - Ред. ) та закликає вжити "радикальних заходів" аж до зниження призовного віку, що збільшить показники мобілізації.
"Це їх (уряду та Зеленського - Ред.) завдання - мобілізувати націю та країну. Це основне завдання, яке мали робити вони... Є чітка відповідальність, якщо ми говоримо про уряд. Звичайно, в уряді за це відповідає Міністерство оборони через Генштаб, Це ж не тільки люди — це повністю мобілізація країни, коли ми говоримо про війну. Вони можуть для когось звучати радикально, кардинально. Потрібно, щоб верховний головком, міністр брали він відповідальність, просили нардепів і [разом використовували] різні методи., просто спускати на гальмах, то в нас скоро мобілізація взагалі піде в мінус.
При цьому він наполягає на тому, щоб змінилися підходи до мобілізації.
"Ось на це треба звернути увагу - набір людей, правильних, не просто всіх підряд. Найбільша проблема - ми набираємо всіх підряд, у нас велика армія, а на полі бою нікого немає, тому що набираємо обмежено придатних", - каже Костенко.
Він також підтвердив інформацію "Країни", що в коридорах влада обговорює можливу відставку міністра оборони Умерова та голови ГУР Буданова.
Умерова можуть замінити нинішнього віце-прем'єра — міністра цифрової трансформації Михайла Федорова. "Ці чутки є не лише у ЗМІ, а ми ж, депутати, між собою також говоримо. Мені підтверджують, що ці розмови йдуть… Я ставлюся з великою повагою до Михайла Федорова як до фахівця в його галузі, але це питання МО. На своїй посади він 100% справляється, робить багато і для перемоги, зокрема. Але МО — це МО, тут я не можу бути впевненим на 100%", - заявив Костенко.
Зазначимо: колега Костенко з "оборонного" комітету Олександр Федієнко ("Слуга народу"), який очолює підкомітет з питань безпеки в кіберпросторі, урядового зв'язку, криптографічного захисту інформації, днями передрукував скрін повідомлення в Telegram-каналі, що зв'язується з Банковою, в якому також йшлося про заміну Умерова на Федорова.
"Логіка є. Усі наступні війни, як і ця, будуть війни роботизованих систем. Михайло, як ніхто, добре в цьому розуміється. Сподіваюся, що такі зміни, якщо вони будуть, будуть поштовхом для ухвалення закону про кіберсили. Але, швидше за все, інформація (про перестановки до Міноборони - Ред.) - вкидання", - вважає Федієнко.
Нагадаємо, чутки про відставку Буданова активізувалися наприкінці вересня.
Причини називаються дві. Перше – великі втрати під час операцій, які готував Буданов. Друга – зростання протиріч Буданова з найвпливовішою людиною в оточенні Зеленського – головою Офісу президента Андрієм Єрмаком.
"Між Будановим і главою Офісу президента Андрієм Єрмаком існує серйозна напруга. Буданов є одним з небагатьох альтернативних Єрмаку впливових людей, що залишилися, в найближчому оточенні Зеленського", - стверджує джерело.
Також у кулуарах обговорюються можливі кандидати на заміну Буданова.
"Ходять чутки, що голова Служби зовнішньої розвідки України Олег Іващенко, колишній заступник Буданова, може повернутися на "острів" як голову ГУР, а чинного міністра оборони Рустема Умерова можуть призначити керівником Служби зовнішньої розвідки", - повідомив співрозмовник "Країни".
Офіційно представниками військово-політичного керівництва України ці чутки не підтверджуються та не коментуються.
Сьогодні Зеленський опублікував фото зі своєї зустрічі з Будановим та Умеровим. Він написав, що обговорили "все, що бачить військова розвідка про наміри російських військ до кінця року і відповідь на них".