Передплатили збільшення податків. Україна оновила меморандум із МВФ. Що це означає?
Україна оновила меморандум із МВФ. Новий варіант домовленостей із Фондом Кабмін погодив ще 19 червня (під нього на початку липня вже отримано новий транш у 900 млн). Але повного тексту документа у відкритому доступі був. І лише днями його оприлюднив Мінфін.
У новій версії меморандуму є кілька важливих моментів.
По-перше, влада визнає, що війна все більш тяжким тягарем лягає на бюджет. Через перевитрату витрат на оборону Україна не змогла виконати бюджетні показники, зафіксовані у колишньому меморандумі з МВФ. При цьому показники за соціалкою навіть "перевиконані" - стелі виплат, зафіксованої в домовленостях із Фондом, так і не досягли. Як пояснюється у супровідному листі, "заощадити" вдалося за рахунок підвищення адресності виплат.
По-друге, Україна перенесла термін виконання за одним із структурних маяків - щодо повернення довоєнних податків для бізнесу - з липня на серпень 2023 року. Йдеться про скандальний законопроект №8401, який передбачає скасування введеної на початку війни системи "2% для всіх" та повернення податкових перевірок. Рада вже ухвалила цей проект, але бізнес до останнього розраховував, що президент його ветує і від драконівських нововведень вдасться відбитися. Тепер зрозуміло, що цього не станеться, і з 1 серпня на підприємців таки чекає закручування податкових гайок.
По-третє, з'явились нові структурні маяки. Зокрема, щодо реформи податкової служби та митниці, Оператора ГТС, бюджетної політики та оновлення пільгової кредитної програми "5-7-9". З останньої планують виключити великий бізнес, тобто підприємства вже не зможуть отримувати дешевих кредитів. Термін виконання цих маяків - вересень-жовтень цього року. Також планується "перезапустити" Бюро економічної безпеки.
По-четверте, відкрили завісу щодо майбутньої бюджетної та податкової політики. Із зобов'язань, які є в оновленому меморандумі, випливає, що податкові гайки й надалі закручуватимуть – і для бізнесу, і для пересічних українців.
Розбиралися, що написано в оновленому меморандумі з МВФ, і це означає для людей і бізнесу.
Відстрочка з податків, більше грошей на війну, менше на соціалку
Нову версію меморандуму із МВФ Кабмін затвердив ще 19 червня. Як зазначив тоді прем'єр-міністр Шмигаль, у документі зафіксовано зобов'язання України, які вже реалізуються та реалізовуватимуться у майбутньому.
"Це, зокрема, покращення бізнес-клімату, посилення верховенства права, боротьба з корупцією", - сказав Шмигаль. Також він додав, що під цей документ Україна розраховує отримати наступний транш від Фонду у розмірі 900 млн. доларів (його наша країна отримала на початку липня).
Але особливих подробиць щодо нового меморандуму не було. І лише цими днями документ з'явився на офіційному сайті Мінфіну.
Що у ньому написано?
Україна попросила у Фонду відстрочку за колишніми зобов'язаннями. Власне це одна з причин, з яких переписали меморандум.
"Це стандартна процедура – уточнення пунктів меморандуму за підсумками першого етапу моніторингу", – пояснив голова Економічного дискусійного клубу Олег Пендзін.
У супровідному листі вказано, що Україна виконала всі структурні маяки, крім одного – щодо повернення довоєнних податків для бізнесу. Дедлайн ним закінчився 1 липня цього року. Закон на цю тему Рада вже ухвалила, і ми докладно про нього писали. Документ передбачає відміну податкової системи, яка дозволяла бізнесу перейти на пільгову податкову систему зі сплатою 2% від обороту, а також повертає податкові перевірки та штрафи. Через велику кількість поданих до проекту №8401 поправок (їх було близько 2 тисяч) голосування щодо нього затяглося.
У результаті новий закон все ще не підписаний президентом, і відтак з 1 липня так і не набрав чинності. Тому терміни щодо цього маяка пропонується перенести на кінець липня (для того, щоб новий закон з податків набув чинності з 1 серпня 2023 року).
Зазначимо, що це фактично ставить хрест на планах бізнесу відбитися від податкових нововведень. Підприємці розраховували, що президент ветує новий закон або, щонайменше, що терміни його набуття чинності вдасться відсунути. Тепер після появи Меморандуму з МВФ зрозуміло, що цього, швидше за все, не станеться.
"Ми підготували петицію з проханням до президента не підписувати цей закон, виконати свою обіцянку не підвищувати податки до кінця війни. Але надії на те, що вдасться хоча б відкласти запуск скандального закону, залишається все менше, особливо після того, як Україна ще раз підписалася на закручування податкових гайок перед МВФ. Для бізнесу це буде колапс", - говорить голова громадського підприємницького об'єднання SAVEФОП Сергій Доротич.
Також Україна попросила відсунути термін на жовтень цього року ще по одному маяку - стратегії управління державним боргом (його мали виконати в червні).
"МВФ хоче отримати стратегію управління держборгом України як суверена. Щодо боргів наша країна вже провела реструктуризацію, щодо йдуть переговори. Але є велика проблема з варантами, на які свого часу підписалася Яресько під час реструктуризації єврооблігацій у 2015 році. Вони передбачають, якщо зростання ВВП України перевищує 3% на рік, то різко збільшуються виплати власникам.А з урахуванням обвалу ВВП більше ніж на третину в 2022 році навіть повернення до показників 2021 року - це дуже велике зростання.Частина варантів Україна викупила, але багато паперів залишається на руках у власників, зокрема, приватних. Йдеться про мільярди, і цю проблему поки що не вирішено", - пояснив Пензін.
Влада звернулася до МВФ ще з одним проханням - переглянути касове сальдо по сектору загальнодержавного управління, затверджене в колишньому меморандумі. За раніше виставленою Фондом планкою є порушення. Наприклад, якщо на квітень було прописано нижню межу загального касового сальдо (допустимий дефіцит) у розмірі мінус 356,5 млрд гривень, то за фактом цей показник становив майже 364,6 млрд гривень. У червні план був мінус 638 млрд. гривень, а факт склав мінус 730 млрд. грн.
"Ми не досягли індикативної мети щодо загального касового сальдо сектору загальнодержавного управління без урахування грантів через вищі, ніж очікувалося, витрати на оборону, а також індикативну мету щодо соціальних витрат внаслідок змін підходів до нарахування соціальних виплат", - йдеться у супровідному листі.
Тобто, по сектору оборони виникло перевитрата, війна обходиться бюджету дедалі дорожче. Тому на липень показники щодо касового сальдо пропонується переглянути. Наприклад, на вересень із мінус 1046 млрд до мінус 1 141 млрд.
За соціалкою навпаки йде "Економія". Це пов'язано з посиленнями виплат, які стають все більш "адресними", у результаті багатьом українцям їх урізають, а деяких і зовсім позбавляють.
Наприклад, на квітень нижній кордон соціальних витрат, прописаний у попередньому меморандумі з МВФ, становив 187 млрд гривень. За фактом витрати склали 182,3 млрд. На червень прописані 258,1 млрд. пропонується зменшити до 249 млрд., на вересень - з 372,6 до 359,6 млрд. На наступний рік соціальну планку пропонується ще більше урізати. Наприклад, на березень 2024 року - до 172 млрд, а на червень - до 270 млрд. Це означає, що соціалку ще більше урізатимуть.
Нові маяки
В оновленому меморандумі з'явилися також нові маяки – зобов'язання, які бере на себе наша країна замість чергових кредитних траншів від МВФ.
Їх чотири.
Перший - щодо реформ податкової та митної служб. Виконати його Україна має вже до кінця жовтня цього року. Він передбачає підготовку стратегії реформування ДПС та митниці на основі оцінки їхньої діяльності. Мета – забезпечити збільшення бюджетних надходжень.
В оцінці діяльності податкової та митної служб братиме участь МВФ.
"Сама реформа торкнеться трьох сфер - кадрової та компенсаційної політики, покращення оперативного управління митницею та центрального апарату, перенесення верифікації, перевірки митних документів із пунктів перетину кордону у внутрішні офіси", - написав у своєму телеграм-каналі нардеп Ярослав Железняк.
Зазначимо, що останнє нововведення має розвантажити пропускні пункти на кордоні, де черги просто зашкалюють.
"У МВФ хочуть, щоб із податкової та митниці прибрали "центри корупції". Наприклад, щоб верифікація та оформлення митних документів відбувалася не на регіональних митницях, де можна "договоритися", а в автоматичному цифровому форматі, а сервера контролював центральний апарат, що не дозволить "умілим ручкам" регіональних митників вносити потрібні "правки", - каже Пензін.
Другий маяк - за Оператором ГТС. Україна зобов'язалася зробити його повністю незалежним. Зокрема, до кінця жовтня цього року має з'явитися Наглядова рада Оператора газотранспортної системи. "На сьогодні конкурси, причому, не тільки в Операторі ГТС, а й, наприклад, у "Нафтогазі" фактично заблоковані. МВФ хоче, щоб їх розблокували та великі держмонополії керувалися, згідно із законодавством про корпоративне управління", - каже Пензін.
Третій маяк передбачає запуск статей Бюджетного кодексу щодо підготовки середньострокового бюджетного планування, розробки боргової стратегії та обмеження ризиків щодо держгарантій (термін виконання – вересень 2023 року).
"Бюджет на 2023 рік верстався без урахування середньострокового планування - на рік. Але Фонд хоче, щоб Україна відмовилася від цього "воєнного" формату. Тим більше, що на бізнес-форумі в Лондоні Єврокомісія анонсувала виділення Україні 50 млрд, і ці гроші мають бути відображені у середньострокових бюджетних планах", - пояснив Пензін.
Четвертий маяк – оновлення кредитної програми "5-7-9". Основне нововведення – виключення з неї великого бізнесу вже з вересня цього року. Пільгові кредити планується видавати дрібним та середнім підприємцям.
"Справа в тому, що пільгові кредити великому бізнесу міжнародні партнери розцінюють як бюджетне субсидування, а це дозволяє запускати антидемпінгові розслідування та санкції щодо нашого експорту", - каже Пензін.
Але проблема в тому, що невеликі компанії часто такі кредити отримати не можуть, тому що не відповідають критеріям (дотримання яких хочуть контролювати ще жорсткіше).
"Я подавався на пільговий кредит п'ять разів. У підсумку запропонували лише під 16%. Так і не зміг купити мікроавтобус для своєї фірми. Сказали, що не відповідаю критеріям, тому що в КВЕДах компанії немає вантажоперевезень. Загалом отримати пільговий кредит для дрібного підприємця - той ще квест. Багато хто отримує відмову, оскільки, нібито, "не відповідають критеріям". Великому бізнесу з цим було набагато простіше", - каже Доротич.
Він не виключає, що насправді фінансування цієї кредитної програми буде скорочено, і для цього, власне, і хочуть перекрити доступ до неї великого бізнесу.
"Хоча, як на мене, умови кредитування мають бути однакові для всіх - і великого бізнесу, і малого. А преференції дрібного бізнесу варто було б продумати щодо податків і спрощення адміністрування", - зазначив Доротич.
Окремо у меморандумі прописано "перезапуск" Бюро економічної безпеки.
Планується віддати БЕБ у підпорядкування Мінфіну та посилити "аналітичну складову" у роботі цього органу. Також у планах розробка прозорого конкурсного відбору, посилення вимог до конкурсної комісії, запровадження контрактів для працівників Бюро, запровадження механізму їхньої переатестації. Усі ці нововведення мають прописати у відповідному законі.
Більше податків, ризики затягування війни та нових блек-аутів
У новому меморандумі також зазначено якою буде бюджетна та податкова політика України надалі.
Вказано, що готується ґрунт для "потужного повоєнного відновлення" та "широкомасштабних структурних реформ". Останні мають охопити державні фінанси, фінсектор, монетарну та валютну політику, корпоративне управління, боротьбу з корупцією та енергетичний сектор.
"Щойно дозволять умови, Україна повернеться до довоєнних основ політики, включаючи гнучкий обмінний курс. Для того, щоб закласти основи для повоєнного зростання, ми впровадимо реформаторські ініціативи, спрямовані на підвищення продуктивності та конкурентоспроможності, зокрема, в енергетичному секторі", - йдеться у повідомленні. у меморандумі.
Також наголошується, що Україна й надалі адаптуватиме своє законодавство та податкову систему до європейського.
За податками плани наступні - "скасувати або поетапно відмовитися від більшості відстрочок зі сплати податків, запроваджених під час військового стану. Крім того, ми не продовжуватимемо чинність положень Податкового кодексу, які пом'якшують режим адміністрування податків та зборів. На додаток до цього ми будемо утримуватися від впровадження податкових амністій на період дії програми або від впровадження будь-яких додаткових заходів, які можуть мати негативний вплив на нашу базу оподаткування. та контрольованими та під наглядом", - зазначено в меморандумі.
Загалом у країні оголошується "мобілізація доходів", що знайде відображення вже в бюджеті-2024 (консультації щодо якого вже стартували).
"У центрі нашої уваги - кілька категорій податків, реформування яких дозволить розширити базу оподаткування, починаючи з податку на роботу/податку на доходи фізосіб, податку на прибуток підприємств та акцизних зборів", - йдеться у меморандумі. Тобто і рядових українців, і бізнес очікує закручування податкових гайок.
"Йде боротьба із зарплатами в конвертах, хоча я не вірю в детенізацію ринку праці, тому що важелів реального впливу на ситуацію у держави наразі небагато, а в економії на податках однаково зацікавлені і роботодавці, і наймані працівники. Останнім часом багато хто сам просить". не оформлювати їх у штат офіційно – щоб податки не платити та мінімізувати ризики щодо мобілізації”, - каже Доротич.
Держава хоче отримувати більше ПДФО з великих ринків, зокрема, перепродажу вживаних автомобілів та ринку нерухомості, - додав Пензін.
Ще одна заявлена мета – запровадження обов'язкової накопичувальної пенсійної системи.
Але це буде вже після війни. Натомість уже зараз хочуть "удосконалити" механізм підтримки внутрішніх переселенців - стимулювати їхнє працевлаштування, якісніше перевіряти матеріальне становище, перш ніж давати виплати. Постанову щодо цього вже підготувало Мінсоцполітики.
Як зазначено у меморандумі, його ухвалення очікується до вересня цього року. Тобто, перевірки переселенців посиляться.
При цьому українська влада визнає, що є ризики негативного прогнозу з економіки.
"Ризики пов'язані з безпекою (тобто, війна - Ред. ) можуть зберігатися довше, ніж очікувалося, впливаючи на настрої та сповільнюючи темпи повернення мігрантів. Недостатня або запізніла підтримка донорів також може загострити складнощі з фінансуванням, вимагаючи складних політичних компромісів. а також транзитні маршрути можуть бути перервані, може відбутися подальше пошкодження енергетичної інфраструктури або тривалі перебої в енергопостачанні, а пов'язані з війною перебої в ланцюжках поставок можуть погіршитися, що призведе до збільшення виробничих витрат і зниження прибутковості компаній. наші фінансові позиції, а дефіцит бюджету та потреби у зовнішньому фінансуванні можуть значно збільшитися", - йдеться у меморандумі.
