Прокляття 2%. Як в Україні хочуть переписати Податковий кодекс і що це означає для бізнесу
В Україні вже найближчим часом планується повернення до податків довоєнного часу.
Нещодавно парламент ухвалив у першому читанні законопроект №8401, який передбачає скасування пільгової моделі оподаткування для бізнесу в 2% від доходу (її запровадили на початку повномасштабного вторгнення, щоб полегшити життя підприємцям), відстрочення щодо обов'язкового використання касових апаратів та повернення податкових перевірок.
Ми вже детально писали про цей законопроект. На його ухвалення Україна підписалася у меморандумі з МВФ, і заробити нові правила мають уже з липня цього року. Тому, як очікується, у Раді документ винесуть на голосування загалом у червні.
Для бізнесу повернення "мирних" податків та фіскальних перевірок стало справжнім шоком.
"У Податковому кодексі прописано, що будь-які зміни мають запроваджуватися з початку податкового року, а не з середини, як намагаються зробити зараз. У країні йде війна, підприємцям і так складно. Тепер же взагалі втрачається будь-яка прогнозованість ведення бізнесу. Багато підприємств, особливо дрібні", можуть взагалі закритися", - каже нам голова громадського об'єднання SAVEФОП Сергій Доротич.
За словами податкового адвоката Андрія Тамошюнаса, особливо багато сюрпризів у новому проекті для нового бізнесу - того, що відкрився вже у війну, під пільгову систему оподаткування 2%. Виходить, що тепер підприємці можуть взагалі втратити можливість працювати на спрощенці. Багато хто "злетить" на загальну податкову систему, а це великі податки.
"Замість 5%, на які раніше мали право ФОП третьої групи, їм доведеться платити 18% ПДФО, 1,5% військового збору, ЄСВ за себе та працівників у 22%. І все це можуть нарахувати заднім числом - за рік і навіть більше ", - Каже Тамошюнас.
Ще одна загроза для бізнесу – повернення податкових перевірок.
"Податківці вже надсилають запити щодо перевірок, навіть не чекаючи ухвалення законопроекту в цілому. Тобто масштабні рейди готуються прямо зараз", - додав адвокат.
Підприємці побоюються, що після повернення перевірок посилиться корупція.
Розбиралися, як в Україні повертатимуть податки "мирного часу", і що це означає для бізнесу.
Війна йде, пільги - закінчуються
Днями парламент ухвалив у першому читанні скандальний законопроект №8401, який передбачає внесення змін до Податкового кодексу.
По суті, йдеться про повернення до "податків мирного часу". На цей крок Україна підписалася у меморандумі з МВФ. Це один із структурних маяків, прописаних у меморандумі, терміни його виконання — липень 2023 року. Тобто до часу "Ч" за фактом залишився місяць. Щоправда, в експертних колах прогнозують, що ухвалити закон загалом до 1 липня Рада може не встигнути. "Тому він може набути чинності не з липня, а з серпня", - каже Тамошюнас.
Заступник голови профільного парламентського комітету Ярослав Железняк також припускає, що новий закон почне діяти з 1 серпня. "Втім, для бізнесу така відстрочка мало що змінює", – додав Тамошюнас.
Нагадаємо: ще у березні 2022 року, на самому початку війни Рада затвердила цілу низку пільг для бізнесу. Зокрема, підприємцям (і ФОП, та юридичним особам) дозволяли переходити на спрощену систему оподаткування у 2% від доходу. Для мікро-бізнесу (фізособ-підприємців першої групи) тоді скасували обов'язкову сплату єдиного податку та ЄСВ. Підприємцям також дозволили почекати з обов'язковим встановленням касових апаратів, скасувавши штрафи за роботу без РРО.
Поставили на стоп податкові перевірки, прибрали терміни подання звітності та штрафи за багато порушень податкового законодавства.
"Тоді це був дуже своєчасний крок, який буквально врятував багато компаній. Влада закликала бізнес не закриватися, не їхати, а продовжувати працювати на економіку країни, що воює. І обіцяли, що такі пільги діятимуть ще три місяці до закінчення військового стану. Виходить, обдурили". ", - Нарікає Доротич.
Втім, як зазначив голова профільного парламентського комітету Данило Гетьманцев, пільги "були ефективними, але вже відіграли свою роль". Тобто їх можна скасовувати.
Що і буде зроблено після ухвалення нового закону.
У Мінфіні очікують, що повернення до "мирних" податків дозволить збільшити надходження до бюджету - лише цього року додатково вдасться зібрати близько 10 млрд. гривень.
Що прописано у проект 8401?
- Скасування можливості для ФОП третьої групи та юридичних осіб бути платниками єдиного податку зі ставкою в 2% від суми доходу.
- Скасування для ФОП 1 та 2 груп можливості не сплачувати єдиний внесок
- Відновлення документальних перевірок. Але до закінчення військового стану такі перевірки проводитимуться за умови безпечного доступу до приміщень, майна, що використовуються у господарській діяльності, та документів та іншої інформації, пов'язаної з нарахуванням податків.
- Повернення штрафів за порушення податкового законодавства, правильності нарахування та сплати єдиного внеску та ЄСВ, використання РРО. Але тут є нюанси. До першого читання до законопроекту 8401 внесли поправку, яка дозволяє не сплачувати штрафи та пеню за добровільної сплати донарахувань за результатами податкових перевірок протягом 30 днів. "Норма діє лише на воєнний час, але якщо буде позитивний ефект та позитивні відгуки бізнесу, зробимо її постійною", - написав у своєму телеграмі голова профільного парламентського комітету Данил Гетьманцев. Водночас, як зазначив Андрій Тамошюнас, запроваджуючи пільги, депутати прописали заборону на нарахування штрафів "на момент військового стану", а не "за час військового стану". Тобто коли мораторій на штрафи скасують, може статися так, що їх почнуть нараховувати "заднім числом" - за весь минулий рік. І це стане справжньою катастрофою для бізнесу. Але повернемося до цього трохи згодом.
- Відновлення термінів, визначених податковим законодавством (наприклад, щодо подання звітності).
2% скасують. Скільки доведеться платити?
Скасування пільг не стало для вітчизняного бізнесу сюрпризом - про те, що з літа 2023 року в країні планується повернути "мирну" податкову модель, було відомо ще з кінця минулого року, коли Мінфін оприлюднив текст меморандуму з МВФ.
Але підприємці до останнього сподівалися, що депутати не проголосують. Чого, мабуть, не сталося.
Тому, як каже Сергій Доротич, ухвалення проекту у першому читанні стало для бізнесу "справжнім шоком".
Утім, за деякими нормами проекту, думки розходяться.
Це стосується насамперед пільгової моделі оподаткування під 2% від доходу. Зазначимо, багато юридичних осіб свого часу так на цю систему і не перейшли, незважаючи на можливість, що здається, істотно заощадити на податках.
За словами голови концерну "Ярослав" Олександра Барсука, "така модель була б ефективною, якби брали 2% із зарплат, банківських переказів та ін. Тоді можна було б "звільнити бухгалтерів" і перейти на справді спрощену систему. Але цього не сталося. Тому можливість платити 2% доходу можна назвати пільгою лише умовно", — каже Барсук.
Як зазначає Доротич, при переході на модель "2%" юридичні особи, які мали податковий кредит і які могли розраховувати на відшкодування ПДВ, фактично "подарували" його державі. І цим заплатили за "військову спрощенку" чималі гроші.
"Навіть при введенні пільгових 2% це виглядало не дуже привабливим для багатьох компаній. Тепер хочуть скасувати - ну і нехай", - додала керівник деревообробної компанії ВДСМ (Львівська область).
Втім, тепер виникає безліч питань, як "перекладатимуть назад" тих, хто працював на пільговій системі.
"За ідеєю, маємо перевести на ту систему, на якій бізнес працював до запуску пільги. Тобто, або на загальну, або на спрощенку для третьої групи ФОП з податком у 5%. Можна або сидіти і чекати, коли після ухвалення закону вас" переведуть назад", або одразу написати заяву про повернення на ту чи іншу систему. Але з'являються великі ризики для нового бізнесу, який відкрився відразу під податкову систему в 2%. Виходить, що тепер підприємців можуть автоматично повернути на загальну систему замість спрощенки. Це означає, що замість 5% податку вони сплачуватимуть 18,5% ПДФО, 1,5% військового збору, ЄСВ 22% за себе та співробітників.Виходить дуже різке збільшення фіскального навантаження. зараз писати заяви і домагатися переведення їх на спрощенку під 5%.Багато вже це роблять.Хоча далеко не всі податкові задовольняють такі запити.Навіть по Києву позиція фіскалів у різних районних управліннях може відрізнятися.Деякі вважають, що бізнес вже вичерпав своє право на вибір податкової системи цього року, коли " підписався " на 2%. І переходити на іншу систему може лише з наступного року, а до кінця 2023 року доведеться сидіти на тій системі, на яку тебе визначить податкова служба. Тобто можуть перевести і на загальну", - зазначає Тамошюнас.
"Спільна система для невеликого бізнесу взагалі може стати вбивчою. Там справа не тільки в різкому зростанні податків, а й в адмініструванні та звітності, тобто обов'язково потрібен грамотний бухгалтер, а це теж зайві витрати. Вигідніше взагалі закритися і потім відкриватися заново вже під спрощенку", - додав Доротич.
"Штрафи заднім числом?"
У чому бізнес єдиний, то це у питанні повернення податкових перевірок.
"Перевірки податкової, як показує практика минулих років, це обов'язкові донарахування у розмірі близько 0,5% від обороту, навіть якщо ти нічого не порушив. Тому повернення перевірок - це майже гарантоване збільшення фіскального навантаження", - зазначає Ірина Мацепура.
"За нашого рівня корупції, повернення перевірок — повне марення", — вважає Барсук.
Багато підприємців, з якими ми поспілкувалися, побоюються, що податківці за час мораторію на перевірки "зголодніли" і тепер "дертимуть три шкури".
"Незважаючи на обіцянки МВФ, повернення на довоєнну податкову систему все ж таки, на мою думку, передчасний крок. І насамперед це стосується норми щодо відновлення проведення документальних перевірок та повернення штрафів за невикористання РРО. В умовах війни малий та середній бізнес не готовий до Саме тому, наприклад, скасування пільги по можливості не сплачувати єдиний внесок для ФОП 1 і 2 груп турбує підприємців значно менше, ніж повернення перевірок та штрафів", - каже нам голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.
У Європейській бізнес-асоціації зазначили, що важливість дотримання законодавчих норм у країні сумніву не підлягає, але важливо, щоб залучення до відповідальності та накладення штрафних санкцій застосовувалися справді до реальних порушників. А самі перевірки проводилися без зловживань та корупційних ризиків. Щоб на прозорий бізнес не було регулярного тиску лише тому, що до нього легко прийти з перевіркою (на відміну від тіньового бізнесу)", - зазначили у ЄБА.
За штрафами взагалі вимальовується неприємна ситуація. "Що стосується перевірок, то й зараз деякі з них дозволені, наприклад, фактичні. Але при цьому заборонено штрафувати, за винятком порушень щодо акцизної групи. Як прописано у законодавстві, яким і запускалися пільги, штрафи не нараховуються "на момент воєнного часу". Але за цим формулюванням можливі різні трактування. Адже не зазначено, що не можна штрафувати за весь час воєнного часу. Поки масові перевірки не проводилися, це не мало особливого значення. Але після їх поновлення не можна виключати, що штрафи можуть нараховувати заднім числом", — пояснив Андрій Тамошюнас.
"Можна тільки здогадуватися, які почнуть спливати суми донарахувань і штарфів, після того, як податківці вийдуть "на полювання". Виходить, можуть змусити повернути все, що бізнес заощадив на пільгах, і навіть більше. Приміром, по РРО штраф загрожуватиме навіть за перебування в режимі офлайн Але де гарантії, що блекаути вже позаду? Адже на літо знову прогнозується дефіцит електроенергії і можуть бути відключення.Виходить, що за роботу без електрики підприємцю можуть виписати штраф. ресурс для продовження роботи - питання відкрите. Тому як би замість додаткових 10 млрд від бізнесу влада не отримала скорочення з податків через закриття підприємств", - резюмував Доротич.
Проте Тамошюнас розраховує, що до другого читання в документі з'являться правки, які пом'якшать загальний негативний ефект від його впровадження.
В Економічній експертній платформі закликають перенести набуття чинності нововведень на 1 січня 2024 року, а також зберегти послаблення хоча б для окремих груп платників податків (зокрема, для тих, хто веде бізнес на прифронтових територіях або сильно постраждали від військових дій). Серед пропозицій також — звуження сфери застосування касових апаратів (якщо штрафи за їх відсутність повернуть) тощо. Але чи прислухається влада до цих закликів - поки що неясно.
