Ще 200 тисяч виїхали з країни, збільшення інфляції та попиту на готівковий долар, скорочення валютних резервів - аналіз НБУ
У ІІІ кварталі 2024 року ще 200 тисяч українців залишили країну через літні проблеми з електроенергією та негативні очікування щодо опалювального сезону.
Про це йдеться в останньому 2024 року інфляційному звіті Нацбанку.
"За даними ООН, кількість українських мігрантів протягом ІІІ кварталу зросла майже на 200 тис., зростання тривало і на початку IV кварталу - до майже 6,8 млн осіб станом на середину жовтня 2024 року. Ризики подальшого посилення міграційного відливу залишаються значними", - зазначається у звіті. А також говорить про негативний вплив міграційного фактору на ринок праці, що триває.
У цьому звіті Нацбанк спрогнозував зростання попиту населення на готівкову іноземну валюту. При цьому визнав девальвацію гривні у ІІІ кварталі на 3,2%. На 8 листопада офіційний курс НБУ становив 41,36 грн/$, а міжбанківський курс цього тижня сягав 41,54 грн/$, але відкочувався до 41,3 грн/$. Сьогодні середній готівковий курс долара на продажі у банків становить 41,63 грн/$, а максимальний – 41,80 грн/$.
Але нацбанківські аналітики кажуть, що роблять все для стабілізації ситуації на валютному ринку – а саме, збільшили у ІІІ кварталі 2024-го валютний продаж НБУ на міжбанку з $8,3 млрд (ІІ кв.) до $9,2 млрд.
Серед ключових факторів, що визначали попит на валюту, залишалися високі витрати бюджету з урахуванням значних обсягів міжнародної допомоги. Вплив на валютний ринок мало і сезонне, і ситуативне коливання попиту і пропозиції валюти з боку виробників агропродукції. залізняку, що було компенсовано нарощуванням поставок металургії на тлі поступового відновлення феросплавної галузі. Водночас попит на валюту дещо збільшився через значну потребу у закупках енергообладнання та е/е, враховуючи складну ситуацію в енергосистемі та зростання імпорту пального в очікуванні підвищення податків та пожвавлення міграції зумовило найвищі витрати. українців за кордоном", – йдеться в інфляційному звіті.
А ще уточнюється, що Україна щороку планує витрачати на закупівлю електроенергії в Європі $1 млрд.
За підсумками 2024 року Україна розраховує отримати зовнішню допомогу на $41,5 млрд, а 2025-го – $38,4 млрд, що призводитиме до скорочення золотовалютних резервів НБУ:
-
до 41 млрд – до кінця 2025 року;
-
до 35 млрд – до кінця 2026 року.
Хоча регулятор обіцяє навіть за таких умов підтримувати валютний ринок та курс гривні, не уточнюючи, щоправда, прогноз цього курсу.
Нацбанк також перерахував економічні ризики України, які генеруватиме війна:
-
Додаткові бюджетні потреби, передусім підтримки обороноздатності.
-
Можливе додаткове підвищення податків, що, залежно від параметрів, може посилювати ціновий тиск.
-
Подальше пошкодження інфраструктури, насамперед енергетичної та портової, що обмежуватиме економічну активність та тиснутиме на ціни.
-
Поглиблення негативних міграційних тенденцій та подальше збільшення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці.
За підсумками 2024 року Нацбанк спрогнозував інфляцію на рівні 9,7%, а його голова Андрій Пишний додав у своєму коментарі у Facebook, що на початку 2025 року вона може перевищити 10% у річному обчисленні.
"Найближчими місяцями ціновий тиск зберігатиметься через менший, ніж торік, пропозиції окремих продуктів харчування, розширення сукупного попиту внаслідок значних бюджетних видатків, подальше загострення диспропорцій на ринку праці та дефіцит е/е під час опалювального сезону", – йдеться у повідомленні. в інфляційному звіті НБУ.
